Замок Гербурта через чотириста років знову почув пісню «Пастуше, пастуше…»

Старий Самбір ­

Муроване ­ Тернава ­

Добромиль

Кілька місяців тому вперше почула від письменниці Галини Пагутяк про її знахідку — вірш Яна Щасного Гербурта «Пастуше, пастуше…», написаний чотириста років тому. Галина побачила його у примітках до монографії Людвіки Щербицької про Яна Щасного (монографію відсканував для письменниці Томаш Янковський з Вроцлава). Вірш, написаний бойківським діалектом, дивує ліризмом та близькістю до народної поетики. Ян Щасний, який полюбляв грати на лютні, неодмінно мав би співати ці рядки, надто нагадують пісню…

Кілька днів тому поет, бард та композитор Ігор Жук вперше побачив вірш Гербурта — і у поїздку в Добромиль вирушив з гітарою… Вірш знову став піснею, поєднавшись з новою мелодією.

Дорогою ми зробили зупинку у Старій Солі (колись Зальцборк) біля вілли «Анна», оглянули старовинну церкву Параскеви П’ятниці (1440 року), де свого часу віднайшли найдавніші в Україні хоругви, походили навколо унікального Михайлівського костелу, який поступово відновлюють. Повернули у село Муроване (колись ­ Муровані Ляшки), до розвалин замку Мнішків, звідки походить Марина Мнішек, «імператриця смути». Недовго залишилось чекати написання українського роману про цю непересічну історичну постать. Старосільці показали нам засипаний підземний хід, де свого часу вершник міг проїхати на коні, алею грубезних вікових лип, що є пам’яткою природи, та інші дива. Саме у Мурованому Ігор Жук вперше виконав «Пастуше, пастуше…».

У Добромильському замку, що ближче до села Тернави, аніж Добромиля, на нас чекали розповіді про історію цього краю, спогади і козацький куліш… Згадували Яна Щасного Гербурта, про якого тут зберігають добру пам’ять, ­ навіть крамничка у Добромилі та місцева футбольна команда називаються «Гербурт»… Одною з добрих справ Гербурта було заснування друкарні у Боневичах. Польська аристократія ставилась до володаря Добромиля як до дивака: він називав себе русином, його поема «Гадка Гриця з Фортуною» була написана українською мовою, і пісні складав мовою бойків…

Коли у замку Ігор Жук розчохлив гітару і вдруге пролунала пісня «Пастуше, пастуше…», навіть вітер стишився, влігся у траву послухати. Замкові мури не чули цієї пісні Гербурта вже чотириста років. Музиканти зі села Ріп’яної, колоритний гурт «Моцні бойки», дивували унікальним репертуаром: виконують пісні, записані від дідів­прадідів, дають можливість цим пісням жити далі, щоб їх і за чотириста років співали.

Вже вдруге місцева влада влаштовує для письменників та істориків­краєзнавців поїздку Старосамбірщиною, хоче зробити такі поїздки постійними. Виглядає, що народжується новий літературний фестиваль «Гербурт». Щоразу можна змінювати маршрути, на Старосамбірщині, куди не поверни, усюди на майстрів слова чекають сюжети та герої...

Прослухати пісню можнатут