Жити чи пити?

З книгарнями та книжками у нашій країні ситуація особлива. Не кожне районне місто має бодай крихітну книгарню. Проте з алкоголем «усе гаразд», жодного дефіциту.

Унікальний випадок: у наркологічному відділенні №2 на вул. Кульпарківській є своя бібліотека. У ній " 524 книжки. Головний лікар відділення Анатолій Крамар розповів, як вона утворилась. Він приніс з хати книжки, його підтримали колеги. «У нашому відділенні, " розповідає лікар, " чимало пацієнтів мають потребу читати. Дехто по 10"15 років книжки до рук не брав…».

Ідея подарувати відділенню перші примірники збірки «Жити"пити» виникла, коли готувалася до друку ця книжка оповідань одинадцятьох письменників про стосунки людини та алкоголю. Щойно збірка вийшла з друкарні, як видавництво «Клуб сімейного дозвілля» надіслало перші примірники до Львова. А разом з ними — інші новинки, які ще пахнуть друкарською фарбою, і бестселери останніх років.

…Вікна цього відділення заґратовані, бо чимало пацієнтів потрапляють сюди у стані сильного алкогольного отруєння, нерідко — агресивні та неадекватні. Це згодом, з кожною очищувальною крапельницею, у крові та у мозку пацієнта залишається усе менше отрути, і тоді у багатьох виникає бажання читати.

Чекаю на Анатолія Петровича — у нього в кабінеті хворий. Неподалік, біля вікна, бачу двох, з вигляду " подружжя. Мабуть, жінка прийшла провідати чоловіка. У неї заплакане обличчя, вона намагається підвестися й піти. Чоловік хапає її за руку: «Я образив тебе… Не тримай на мене зла…».

Бібліотека " у маленькій актовій залі, там кілька столів з лавами, дві шафи, наповнені книжками. Медсестра Ніна Яківна радіє стосам книжок, які я викладаю з торби. Зі сучасною літературою тут сутужно. Показує мені журнал: у ньому записують, хто що бере почитати: «20 невигаданих історій», вибране Хемінгуея, «Признание Мегрэ», «История Древней Греции», новели Стефаника, «Обожженные зоной», «Бегущая по волнам», «Три мушкетери»…

" «Швидка» приїхала! — лунає з коридору. — Невідомий!

Ніна Яківна виходить, тоді чую її голос:

" Хлопці, хто допоможе хворого занести?..

Повз мене четверо чоловіків (це пацієнти відділення) проносять у лікарняній ковдрі безтямного молодого чоловіка. Наче пораненого чи вбитого з поля бою. Він п’яний до втрати свідомості.

Книжки, що залишились у бібліотеці відділення, " і для нього теж. Можливо, він буде серед тих, хто захоче змінити своє життя, і нехай тоді трапиться на його шляху хороша книжка у добру хвилину.