«Захищаючи російський імперіалізм, Папа фактично легітимізував причини нинішньої війни…»

Багато хто, у тому числі - давні друзі України за кордоном, розцінили ці фрази як заохочення, як підтримку країни-агресора. Зокрема, маємо безпрецедентну реакцію МЗС Литви, яке у зв’язку із проросійським пасажем Франциска запросило для розмови апостольського нунція у Вільнюсі…

А як на проімперський виступ Папи відреагувало українське посольство у Римі? — із цього запитання почалася розмова кореспондента «Високого Замку» із главою нашої дипломатичної місії у Ватикані Андрієм Юрашем.

Позиція Франциска — не позиція Святого Престолу

— Тези, з якими виступив Папа, справді збурили наше суспільство, — каже Надзвичайний і Повноважний Посол України в Апостольській столиці. — Тож від перших годин, коли стало відомо про цей виступ, посольству України у Ватикані довелося працювати у режим постійної комунікації.

Папа виступав у минулу п’ятницю, 25 серпня, по обіді. Про його виступ повідомили окремі російські канали, але ще не було документального підтвердження. Вже із самого ранку суботи ми працювали із пресслужбою Ватикану, секретаріатом Папи, державним секретаріатом Святого Престолу, щоб з’ясувати, наскільки поширена інформація відповідає дійсності. В усіх відеозаписах, які було опубліковано, останні п’ять хвилин виступу Папи, де, власне, прозвучали його слова (про велич росії — І. Ф.), виявилися затертими. Тож ні підтвердити, ні спростувати їх не могли. Але ми готувалися до відповіді.

Думаю, Святий Престол був дуже не зацікавлений у публікації цих слів, в оприлюдненні будь-яких аудіо-відео-записів, які підтвердили б їх. Там робили усе можливе, щоб це не з’явилося у широкому доступі. У Ватикані розуміли, наскільки цей сюжет завдасть клопотів дипломатичній службі. Однак росія зробила все можливе, щоб опублікувати пасаж Папи. І вже у ніч на понеділок ролик з фрагментом перекладеного, із субтитрами, виступу Папи з’явився в Ютюбі. Спеціально було вибрано ті фрази, в яких Франциск говорив речі, що так збурили нас з вами.

Міністерство закордонних справ України, частиною якого є наше Посольство, особисто міністр Дмитро Кулеба, щогодини цікавилися цим питанням. Ми повідомляли, як розвивається ситуація, тримали у курсі подій. Із усіх офіційних заяв, відповідей, реплік, які прозвучали на появу проросійських тез Папи, офіційна заява пресслужби МЗС України, над якою ми працювали спільно, була першою. Наша реакція була швидкою і належною.

Слухаючи велику кількість коментарів на цю тему, у тому числі, від політиків, церковних діячів, журналістів, зловив себе на думці, що багато хто не до кінця аналізує весь контекст.

Недавно мені на очі потрапив коментар одного з поважних аналітиків, який звинувачує спічрайтерів Папи у підготовці саме цього тексту. Такий докір — величезна помилка! Насправді, у всіх текстах, які було підготовлено Державним секретаріатом Святого Престолу до зустрічі з молодими російськими католиками і які було відразу ж у суботу, зранку, опубліковано на офіційних ресурсах Апостольської столиці, жодного подібного пасажу немає. Фразу (про велич росії — І. Ф.) Папа сказав уже від себе, без підготовки. Це була репліка на ті запитання, які він почув від аудиторії. Отже, це не була офіційна, затверджена, змодерована, спроєктована позиція Святого Престолу. Це була лише особиста позиція Папи, яка віддзеркалює систему його поглядів на те, що відбувається у росії.

Ні для кого не секрет, що Папа Франциск є представником того старшого покоління духовенства із Латинської Америки, яке у період свого формування у 70−80 роках перебувало під величезним впливом лівих, соціально орієнтованих ідей, для якого радянський союз у той час був таким собі «символом боротьби за справедливість». І цей пієтет зберігся у нього досі. У грудні Папі буде 87 років. Розривати зв’язок із власною системою поглядів йому не просто. І все ж…

Вчора, готуючись до поїздки у Монголію, на загальній аудієнції, Папа вкотре, як і кожної середи, говорив про підтримку України, про співчуття, про «неможливість забути трагедію українську» (це дослівна його фраза). Все це він уже повторює кілька сотень разів, при кожній нагоді.

На жаль, Папа не знає російської історії…

— В Італії дуже багато українських заробітчан, які щонеділі приходять на площу Святого Петра у Римі помолитися і послухати понтифіка. Чи знаєте ви, які зараз настрої панують серед них після промови Папи у Санкт-Петербурзі?

— Українці в Італії не могли відповісти інакше, ніж українці в усьому світі. Реакція українських спільнот у різних місцях була однозначно негативною. Вона проявилася, зокрема, у позиції Християнського товариства українців в Італії, яке очолює Олесь Городецький. Його слова були дуже чіткими, жорсткими.

Так само словами Папи були заскочені представники духовенства. Ще до публікації виступу Папи існувало припущення, що може йтися про якусь провокацію російських спецслужб. Але коли це стало доведеним актом, в української громади виникла величезна стурбованість, занепокоєння. І бажання у черговий раз пояснити Папі про те, що такі його вислови є неприйнятними.

Прессекретар путіна пєсков сказав, що Папа продемонстрував своє велике знання російської історії. Я думаю, що все якраз навпаки: Папа демонстрував її незнання. Він просто згадав ті російські символи, ті дві фігури, які, мабуть, знає кожна людина, яка пройшла курс середньої школи. катерина ІІ і петро І є символами-творцями російської імперії, яка виникла у XVIII столітті. Бажаючи продемонструвати хоч якийсь рівень обізнаності з російською минувшиною, Папа їх згадав, не розуміючи, не усвідомлюючи, який трагічний відбиток ці особи наклали на історію України…

Учора я мав нагоду виступати на SKY TG24, головному інформаційному телеканалі Італії, який мовить протягом усієї доби. Мені поставили багато предметних питань щодо виступу Папи. Я сказав, що його слова завдали великого болю. Не тільки українцям, а й представникам інших держав східної Європи, які, як і ми, мають такий же трагічний досвід перебування у межах російської імперії. Сподіваюся, Папа не хотів завдати нам цього болю. Але він точно не розумів, що захищаючи імперіалізм, фактично легітимізував причини нинішньої війни. Бо згадуючи, захоплюючись імперією, яку створили згадані вище одіозні російські правителі у XVIII столітті, Папа підіграв правителеві теперішньому. Причиною нинішньої війни є бажання царя-деспота путіна відновити цю імперію — і зробити це у будь-який кривавий спосіб.

На італійському ТБ я також сказав, що всі кроки зі створення російської імперії були паралельними до максимального приниження і мінімізації української ідентичності, української державницької ідеї. У 1708 році гетьман Іван Мазепи проголошує державність українську — тоді ж петро І посилає війська, які захоплюють гетьманську столицю Батурин, вибиває майже всіх її жителів — а це понад 10 тисяч. А катерина вже добивала залишки козацької автономії. Тобто вони робили абсолютно те саме, що робив путін у Бучі, Ірпені, Ізюмі та інших українських містах.

Всі ці моменти не є зрозумілими для західного слухача, тому нам потрібно їх роз’яснювати. Також не слід ототожнювати позицію самого Папи, яку він висловив кілька днів тому перед молодими російськими католиками, із позицією Апостольської Столиці.

— А як загалом італійська преса реагувала на загаданий виступ Франциска?

— Відверто кажучи, зреагувала мляво. Такі реалії. В Італії не до кінця розуміють всіх нюансів протистояння росії і України. На телеканалах були короткі згадки про фразу Папи, про те, що він вивищив російський імперіалізм — і що це викликало дуже негативну реакцію з українського боку. Але глибокого розбору ситуації не було. Тому ми й запропонували відповідну розмову про це — і головний телеканал Італії погодився на неї. Понад 15 хвилин увечері, у так званий прайм-тайм, ми у прямому етері дискутували на цю тему.

Понтифік шкодує про сказане…

— Ви не раз душевно спілкувалися з Франциском, доносили йому з інформацію про російсько-українську війну. Те ж саме робив глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Чому, попри це, нинішній Папа возвеличує країну-агресора, принижуючи тим самим жертву його злодіянь — Україну? Чи стане інцидент, який ми обговорюємо, наукою для Папи Франциска? Чи зрозуміє він свою помилку?

— Я маю приватну інформацію, що Папа дуже шкодує про сказане. У багатьох особистих комунікаціях він про це зазначав. Знаю, що на початках в Апостольській Столиці не було бажання пояснювати цю подію. Там аргументували це тим, що Папа ніколи не хотів створити ніякої проблеми.

Мовляв, як представник Латинської Америки, яка боролася з імперіалізмом, він апріорі не може любити російський імперіалізм. Папу начебто неправильно зрозуміли. Але вже з’явилися два офіційні пояснення Апостольської Столиці. Можна сподіватися і на подальші її кроки…

Ви згадали моє спілкування з Папою, спілкування з ним Блаженнішого Святослава. У Папи було дуже багато нагод зрозуміти суть відносин України і росії, їх підґрунтя. У Франциска є кілька друзів, з якими він дуже часто спілкується, від яких отримує достовірно-правдиву інформацію про те, що відбувається у нашій державі. Папа приймає церковних діячів, у травні він зустрічався із президентом України, спілкувався із нашим прем'єр-міністром, з народними депутатами. Якось сказав, що підтримує Україну, бо розуміє, що у неї зараз немає іншого шляху вибороти свою незалежність й ідентичність, ніж зі зброєю в руках. Цю фразу підтвердять двадцять дружин українських послів, які були на приватній аудієнції з Папою. Папа переглядав фільм, який майже дві години розповідав про російські звірства в Україні…

Папа підтримує Україну, співчуває їй. У цьому немає сумнівів. З іншого боку, йому тяжко позбутися ілюзій любові, дружби, міфологізації російської культури. Він і багато хто інший у Латинській Америці, в західній Європі сприймали росію як своєрідний острів унікальної культури і традицій. Папа пробував розмежувати питання нібито високої культури і того, що роблять росіяни у політичній сфері. А насправді, все, що робить росія, навіть у сфері культури — це політика. Тому згадка про російську імперію однозначно є реферуванням і зведенням до політичних реалій, до політичної площини. Розмежувати ці поняття Папі не вдалося. Дуже сподіваюся, що на майбутнє це стане для Папи застереженням, щоб не повторювати подібні слова.