«Коли ми показували німцям кадри сучасної війни, вони прозрівали»

Цього року вперше на Katholikentag 2022 у Штутгарті (головний суспільний захід німецьких католиків, - ред.) була представлена Україна. Нашу країну презентував ТанцТеатр «Життя» з проєктом «Ремінісценції. UA».

Про деталі культурної дипломатії та враження від поїздки Німеччиною журналіст «ВЗ» розпитала керівника та режисера балету «Життя» Ірину Мазур.

Німці були шоковані тим, що знищення українського триває століттями

- Як вдалося адаптувати проєкт «Ремінісценції» на німецьку мову?

- Важко. Працювало два перекладачі, редактор, але ми це зробили.

- Чи вловили німці суть?

- Звичайно. Були овації! А після виступу було багато питань та обговорень. Подекуди, від’їзд з концертних залів затягувався на одну-дві години, стільки було охочих висловити підтримку Україні! Це свідчить, що вони небайдужі, і що ці історичні факти їх вражають так само як вражали нас.

- Які питання німці ставили після виступу?

- Вони були шоковані, бо не знали, що знищення українців та усього українського виникло не зараз, а триває століттями. Ми ставили собі за мету розвінчати міф про «великою русскую культуру» перед німцями, адже 90% глядачів були саме німці.

- На який блок у виступі найбільше реагувала публіка?

- Відгукувалась на кобзарів, та найбільше їх вразили теперішні кадри: Буча, Ірпінь. Сучасну війну ми показали останньому блоці «Ремінісценцій»: кадри знищених наших міст, звірства ворога. А фінальне слово – теза, що це нелюди, звірі, що це геноцид українського народу, і якщо ми не встоїмо, то вони – наступні.

- А глядачі на це що?

- Слухали і вірили… Ми дивились німецькі новини і війна в Україні показана якось «приховано»: загинуло 200 дітей, цивільного населення 2 тисячі. Їх не вражають ці факти і цифри, вважають, що це не ті масштаби. От Сирія – так, а в Україні наче «спецоперація». І тому, коли ми показували правдиві кадри сучасної війни, вони прозрівали. А коли розповідали про кількість зґвалтованих, зґвалтованих немовлят - от це емоційно їх шокує.

Працюють російські лобісти і присвоюють Анну Ярославну до російського надбання

- Ми тісно співпрацювали до війни з Тюрингією, Берліном, великими містами, а в Баварії були вперше і не знати, які вони.

Ми потрапили в місто Пух (окрім основного заходу в Штутгарті балет гастролював Баварією та збирав кошти для ЗСУ. Головний організатор поїздки — Леся Шрамко, а також Едігна Келлерман, очільниця громади м. Пух, - ред.), де була внучка Ярослава Мудрого, донька Анни Ярославни. Вона визнана католицькою церквою і греко-католицькою як Блаженна Едігна.

Ми виступали у цій громаді, і було таке враження, що це українці німецького походження. Вони такі фанати. Свята Едігна стоїть з прапором України, під церквою – прапор України, і це при чому, що їх активно «обробляють» російські консульства, доводять, що це княжна русская, а громада опирається і доводить, що вона княжна українська, що Анна Ярославна – українка.

«Нас переконували, що німці не охоче жертвують на воєнні цілі»

- Які «благодійні» результати поїздки?

- Ми збирали цільово для Збройних сил України. Нас переконували, що німці з більшою віддачею готові допомагати біженцям.

Нам говорили, оскільки ми представники культури, щоб збирали кошти для відновлення наших пам’яток, храмів. До цього час дійде. Якщо не встоять наші Збройні сили – ніякі пам’ятники нам не будуть потрібні. Ми чітко для себе сформували - зараз первинне – зібрати для ЗСУ.

Ми багато віддавали, на громадські організації, а зараз приїхали і хочемо цільово бачити тих хлопців, кому ми що привезли.

Я подзвонила волонтерці Ксенії Клим, якій довіряю, у неї син на передовій, і його командир сказав, що конкретно потрібно. Поки балет був на гастролях, купили квадрокоптер потрібної модифікації і привезли, передали.

Тепер шукаємо пульт. Додатково нам дали спеціальні мобільні ліжка та намети для госпіталів, а також наші друзі з духового оркестру просто на автобані передали 250 аптечок.

Привезли також тепловізор для територіально оборони, який передала Дарія Онищенко, волонтерка з Мюнхена.

«Ми приїхали окрилені і натхненні»

- Який післясмак подорожі?

- Жодні поїздки за гонорари, коли ми працювали на величезних сценах, по зворотному зв’язку не зрівняються з такими благодійними виступами.
Ми приїхали настільки окрилені і натхненні. Не передати словами задоволення від того, що робиш щось корисне і правильне.

Очі скромного хлопчиська, який каже «вам дякую». Це ми вам дякуємо!

Довідково:

Мистецький проєкт „Ремінісценції.UA“ створений ще у 2015 році. Автором є заслужена артистка України, режисер і керівник балету Ірини Мазур „Життя“.

2-годинний проєкт сформований із десяти новел, які розкривають історію через імена тисяч українців.

Серед них відомі поети, режисери, науковці, цвіт української нації: Лесь Курбас, Валер’ян Підмогильний, Микола Зеров, Микола Куліш, Євген Плужник, Микола Трохименко, Микола Хвильовий.

На сцені артисти показують як понад 300 років винищують український народ, як забороняли говорити, вчитись та писати рідною мовою. Як розстріляли, замордували, замучили голодом, жорстко вбивали у тюрмах та відправляли у заслання тисячі українців.

Але попри все, Україна відродилась з власною армією, культурою, піснею, кіно та книгою.