«Маленька Венеція» французького Ельзасу

Про кальмарів знають геть усі, і багато хто цих молюсків куштував. Але чи чули ви щось про Кольмар?

Я про це французьке місто довідався лише тоді, коли мій приятель, який живе в німецькому Карлсруе, розповів, куди саме ми просто з аеропорту поїдемо. «Кольмар називають маленькою Венецією, — сказав приятель. — Це поруч: переїдемо машиною через Рейн, що відділяє Німеччину від Франції, і ще кілометрів сто». Аеропорт Баден-Баден — у південно-західній німецькій землі Баден-Вюртемберг, а Кольмар виявився третім за розміром містом Ельзасу, історичного регіону на північному сході Франції.

До середини XVII століття Ельзас входив до складу Священної Римської імперії німецької нації. Потім перейшов під владу Франції, але німецький вплив у регіоні досі відчутний.

Ми вже їхали дорогами Ельзасу, а назви населених пунктів були німецькими: Роппенгайм, Зессенгайм, Оффендорф… Значна частина населення регіону досі говорить ельзаським діалектом, місцевим варіантом німецької мови.

До складу Ельзасу входять два департаменти: Нижній Рейн із центром у Страсбурзі, який також є столицею регіону, і Верхній Рейн, центром якого є якраз Кольмар. «Маленька Венеція», тобто старовинний район із каналами і мостами, — у самому центрі мальовничого містечка. Кольмар недарма називають музеєм просто неба: з часів Середньовіччя місто збереглося практично не ушкодженим. Вузенькі вулички, різнокольорові, наче у казці, «фахверкові» будиночки (з дерев’яними балками у стінах), ажурні місточки над річкою і каналами, човники з багатомовними туристами… Романтичну атмосферу створював також вуличний артист, який співав у стилі популярної французької виконавиці Zaz.

«У Кольмар найкраще приїжджати влітку, — розповіла Леся, приятелева дружина. — По-перше, усе потопає у зелені. По-друге, усі вікна, паркани, перила та місточки місцеві прикрашають живими квітами. Краса неймовірна!». Вірю. Але ми приїхали до Кольмара наприкінці квітня. Погода була практично літня, і весняна соковита зелень уже була, але тамтешні платани стояли ще голими. І живі квіти кольмарці ще не виставили… Зате на деревах і будинках висіли різноманітні великодні прикраси: яскраві стрічки, штучні квіточки, дзвоники, солом’яні зайці тощо.

Після західного Великодня минуло тоді вже три тижні, але місцеві усю цю «біжутерію» не знімали. Мовляв, хай туристи подивляться, як ми гарно святкували…

… Коли втомитеся блукати вузенькими вуличками Кольмара, сідайте перекусити в одну з прибережних кнайпочок. Обов’язково слід скуштувати tarte flambее — «палаючий пиріг». Така собі місцева піца. Загалом, у французькій кухні термін flambе означає, що страву полили міцним алкоголем і підпалили. Але «тарт фламбе» не підпалюють, лише готують на відкритому вогні. Коли ельзаські селяни випікали у печі хліб, залишки тіста розкочували, аби вийшов круглий тоненький корж, і клали на нього трохи сметани, сиру, бекону й цибулі. У піч — і через кілька хвилин «тарт фламбе» готовий! За традицією, цю нехитру страву їдять руками.

Коштує один «тарт фламбе» у кольмарських кафе від 9 до 12 євро. Запивати цю «піцу» найкраще ельзаським вином (у кольмарській «харчевні», де ми їли «тарт фламбе», 200 мл вина коштували 6 євро).

Вину в столиці Ельзасу, Страсбурзі (65 км від Кольмара), навіть поставили «пам'ятник»: на площі — велика дубова діжка, а поруч із нею — сім виноградних лоз. «Діжка символізує виноробство у цьому краї, — пояснила гід. — Чому лоз саме сім? У Ельзасі вирощують сім основних сортів винограду. Шість із них — білий виноград. Це сорти Сильванер, Піно Блан, Рислінг, Піно Грі (або ж Токай Піно Грі), Мускат і Гевюрцтрамінер. А наш червоний сорт — Піно Нуар».

Саме у Кольмарі розпочинається 170-кілометрова туристична «Дорога вин Ельзасу», що проходить через понад 60 виноробних сіл регіону.

«Коли йдеться про ароматичні білі вина, жоден регіон у світі не може зрівнятися з Ельзасом, — переконаний знаменитий винний експерт, британець Оз Кларк. — Усі ці вина володіють багатою сухою пряністю… не схожою на вина решти Франції, а також інших виноробних країн… У Ельзасі є й солодкі білі вина. Найбільш густі й багаті виготовляються з винограду, підданого впливу благородної плісняви, але такі вина рідкісні й дорогі».

Серед вин, якими відомий Ельзас, є також ігристі — Cremant d’Alsace. Що таке «креман»? Ігристе вино під назвою «шампанське» виробляє у Франції тільки провінція Шампань. Решта виноробних регіонів країни, де готують ігристі вина, продають їх під назвою «креман». Ельзасці пишаються тим, що уже кілька років саме їхній «креман» перемагає на французькому конкурсі ігристих вин.

Під ельзаський «креман», кажуть місцеві, добре йде знаменитий делікатес фуа-гра — паштет із гусячої печінки. У крамничках зі всякою всячиною, де скуповуються гості Ельзасу, баночку фуагра їм «впарюють» за 35 євро. А в супермаркеті цю баночку можна купити за 15. Такий собі туристичний податок…

Усі фото автора

Кольмар, Франція