Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Пічки навчилися виготовляти з… пральних машин

Українські умільці дивують своїми винаходами

Сергій Марущенко розробив диво-пічку, яка важить всього 150 грамів і поміщається у кишені. Фото – “Урядовий кур’єр»
Сергій Марущенко розробив диво-пічку, яка важить всього 150 грамів і поміщається у кишені. Фото – “Урядовий кур’єр»

Складною була ця зима. Ворог бив по енергетичній системі, тож чимало українців час від часу сиділи без тепла у своїх домівках. Мерзли й військові на своїх позиціях… Але усім на допомогу прийшли умільці з народу. Навчилися виготовляти пічки, великі й мініатюрні, з підручних матеріалів — аби тепло прийшло до кожного.

«Секретні» сірники — з бавовни та воску

Зігрітися досить швидко без опален­ня та електрики пропонує учитель трудо­вого навчання зі Сум Сергій Марущенко. Розробив диво-пічку, яка важить всьо­го 150 грамів і поміщається у кишені. Ра­зом з учнями поставив виготовлення та­ких нагрівачів на потік.

Свого часу Сергій Іванович побачив подібну мініпічку у військового зі США. І був вражений простотою конструк­ції. Досвідчений вчитель відразу змети­кував, що з такою річчю жодна зима не страшна. І створив технологію виготов­лення пічок в шкільних умовах. Назвав виріб «Сумчанка».

Сьогодні потреба у таких пічках коло­сальна. Розуміючи це, Сергій Марущен­ко сконструював спеціальний верстат для прискорення роботи учнів. Матері­али стали зносити старшокласники. Так пішли в хід спрацьовані відливи, профілі для кріплення гіпсокартону, колосники, обрізки металу… На потреби школярів відгукнулися їхні батьки, також місцеві волонтери та колеги вчителя почали під­собляти сировиною. Один клас на уро­ці вирізає заготовки, інший — їх згинає та з'єднує. Особлива роль у шестикласни­ків, які складають вироби в єдине ціле.

Усі випускники школи, які воюють на фронті, користуються цими невелички­ми пристроями, які можна скласти в мі­ніатюрний прямокутник, що нагадує портсигар, і покласти в кишеню. Сергій Іванович радить розпалювати їх «секрет­ними» сірниками — обгорнутими різно­кольоровою бавовняною тканиною, яка густо просякнута воском. Час їх згоряння триваліший, ніж звичайних сірників, ста­новить щонайменше 5−10 хвилин. А най­кращий вид палива для такої пічки — 5−6 соснових шишок чи жменька дерев’яних стружок. Приготувати склянку чаю чи пі­дігріти їжу завдяки їй можна за лічені хви­лини.

Монтується як дитячий конструктор

Також не знає меж вигадливість кри­ворізьких волонтерів. Виготовляють піч­ки зі спрацьованих бойлерів та викорис­таних газових балонів. Їхній виріб для обігріву та приготування їжі нагадує зви­чайну буржуйку. Комплектується ще й пристроями для сушіння одягу. Тамтеш­ні волонтери віддають такі пічки разом із заготовленими дровами.

А Теодор Лівень з Тернопільщини на прилади опалення та обігріву перетво­рює… старі пральні машини. «Спожива­ють» тирсу та стружку. Такими пічками, зізнається майстер, опалювала буди­нок ще його бабуся. Тепер майстер їх встановлює в оселях тернополян, де є витяжки. Каже, сам теж використовує свій винахід, бо так дешевше опалювати будинок. На закупівлю відходів деревини на усю зиму чоловік витратив три тисячі гривень. На такій пічці, каже, зручно го­тувати їжу.

Вінничанин Сергій Сентемон за одну годину складає мобільний нагрівач із жа­ростійкого бетону, який готує за особис­то розробленою технологією. Такий ви­ріб віддає тепла удвічі більше, ніж піч із цегли. Його встановлюють в оселях без опалення та електрики. Піч вінничанина можна так само швидко розібрати і пере­нести в інше місце. Скажімо, в бліндаж, гараж чи дачний будиночок. Адже еле­менти цієї пічки монтуються як дитячий конструктор.

Бездимні пічки для військових

У Луцьку виготовляють невеликі без­димні печі-буржуйки для військових. На такій вдасться легко розігріти й звари­ти їжу в польових умовах й залишитися невидимим. Адже вона не дає ні диму, ні кіптяви, тому не виявляє наших хлоп­ців на позиціях. Також її можна викорис­тати і як обігрівач. Майстер Руслан Ча­рук не приховує радості, що їхні вироби з вдячністю приймають наші захисни­ки. І нахвалюють, бо ж на одній заправці (досить пів літра відпрацьованого мото­рного мастила) такий пристрій працює майже шість годин! Ще й відносно лег­кий — важить лише 7,5 кілограма. І ком­пактний, тож його легко вдасться вклас­ти навіть у наплічник. А температуру дає до 700 градусів. Той градус у печі «роз­ганяє» вентилятор, який працює від па­вербанка.