Чи хочуть «русские» війни?

«Росія може нанести удар по терористичних базах в Україні». Це не цитата з чергової письменницької «раша»-маячні у жанрі «агресивного фентезі». Про це цілком серйозно пишуть російські ЗМІ, розвиваючи тему, як кляті «укропи» готували криваві диверсії у Криму, а доблесні «ФСБшники» перешкодили їхнім убивчим планам. Україна, мовляв, випробовує російський терпець, розхитує ситуацію перед виборами у Держдуму, наражає на смертельну небезпеку мирне населення Криму. Хіба ж може Кремль заплющувати очі на таке неподобство?! Тероризм треба «мочити»... Що криється за цією впізнаваною риторикою?

Чи не виллється чергове загострення путінської мілітарі-шизофренії у повномасштабний наступ на Україну? Прогнози неоднозначні. Хтось трактує «кримську істерію» Кремля як черговий шантаж. А у когось передчуття тривожніші.

Щоб додати шитій білими нитками історії з диверсантами антиукропівського градусу, у ФСБ відзвітували про убитих під час операції співробітника їхньої служби і російського військовослужбовця. Цілий бойовик вигадали - з кількома озброєними до зубів диверсійними групами, які діяли під вогневим прикриттям з кулемета і чи то з танка, чи з БТРа. «Розсекретили» і головні точки «терористичного маршруту»: Керченська переправа, мости, хімічний завод «Титан», газорозподільчі станції і водогони. Розповіли, як диверсанти готувалися до операції і збирали інформацію на півострові під виглядом туристів. Для правдоподібності навіть дані одного із затриманих «терористів» оприлюднили, вказавши на жителя Запорізької області Євгена Панова. Судячи з заяви родичів чоловіка про те, що його викрали і силою вивезли до Криму (за іншою версією, Панов поїхав до Криму на прохання підприємця з Енергодара, який попросив перевірити залишену на півострові власність), ця людина і справді може виявитися жертвою чергової «терористичної справи», сфабрикованої у Росії проти громадянина України.

Поки прокремлівські ЗМІ «вичитували» Київ за те, що ніхто з української влади не взяв на себе відповідальність за попереджені у Криму диверсії, Путін звинуватив Україну у зриві мирних переговорів і «переході до терору». Для повноти картини навіть Радбез скликав, щоб обговорити запровадження у Криму додаткових заходів безпеки «у зв’язку із запобіганням спецслужбами теракту на півострові».

«Москва має попередити Київ: якщо провокації продовжуватимуться, буде адекватна відповідь у рамках міжнародної угоди щодо боротьби із тероризмом, - процитував російського військового експерта Мураховського «Московский комсомолец». - Оскільки Росія й Україна не перебувають у стані війни, дії українських диверсійно-розвідувальних груп можуть бути розглянуті як терористичні. Це означає, що Росія має право за необхідності нанести удар по терористичних базах, розміщених на території України».

Що у Путіна в голові, те у раша-експертів — на язиці? Чи не розіграв, бува, Кремль «диверсійну карту» у Криму для того, щоб під приводом боротьби з тероризмом завдати повномасштабного удару по Україні? Тим паче — на дворі серпень, місяць, в який у кремлівського карлика «ген війни» особливо активізується (достатньо згадати російське вторгнення у Грузію). Та й День Незалежності України наближається, а це для Путіна — як червона шмата для оскаженілого бика. Чи не для того стягували війська і техніку до Криму і російського прикордоння, щоб «привітати» українців салютом з мін і ракет?

«Аналіз даних про пересування російських військ у прикордонних областях Росії, а також в окупованому Криму дає підстави стверджувати, що загроза вторгнення існує, - застерігають експерти групи «Інформаційний спротив». - Але сам по собі цей факт не означає, що повномасштабна агресія не за горами. Якщо говорити про найближчі тижні, то очевидні військові фактори не свідчать на користь повномасштабного вторгнення Росії. Локальна активізація терористів на Донбасі можлива, збільшення обстрілів і провокацій теж. Можливі і спроби захопити якийсь населений пункт, щоб зіпсувати Україні День Незалежності».

Якщо вимірювати воєнну спроможність Росії кількістю і потужністю армії, то так: Кремль може розв’язати повномасштабні воєнні дії проти України. Але не треба, нагадують експерти, забувати про зморену санкціями російську економіку: втягуватися в такій ситуації у повномасштабну війну (на бліцкриг Росія навряд чи може розраховувати) означає - ще більше затягнути зашморг на власній шиї. Якщо у відповідь на воєнну агресію Росію відключать від міжнародної платіжної системи SWIFT, навіть найжорсткіші з нинішніх санкцій здаватимуться «раші» квіточками. Тільки біда у тому, що на Путіна з його хворою психікою ці «запобіжники» можуть не подіяти. До того, що він геть злетить з котушок і дасть команду «фас», варто бути готовими.

Наразі ж «антитерористична істерія» Кремля більше виглядає як шантаж і психологічний тиск. Росія не полишає спроб виставити Україну в очах Заходу як винуватицю зриву Мінських угод. Києву, мовляв, нічим крити своє небажання розв’язати ситуацію на Донбасі у мирний спосіб, ось він і намагається всіляко відволікти увагу західних партнерів від мінського процесу. Хоча, тицяючи пальцем в Україну, Кремль сам шукав нагоди зістрибнути з «Мінська», зрозумівши, що розрахунок на капітуляцію Києва (шляхом реінтеграції Донбасу на російських умовах) не справджується.

Якщо привід не підвертається, його потрібно створити. Кримська операція «Антидиверсант» - саме такий випадок, кажуть експерти. Звинувативши Україну у терорі, Путін вже заявив, що запланована на вересень зустріч у «нормандському форматі» вже не має сенсу. «Це не просто ляпас Україні, - каже політолог Петро Олещук. - Це ляпас іншим учасникам перемовин. І демонстрація повного провалу «мінського формату». Тепер Путін, очевидно, скаже: «Вмовляйте мене, щоб я знову сів за стіл переговорів». Кремль хоче «Мінська-3» із набагато вигіднішими для себе умовами. Для чого укотре блефує та використовує риторику «я небезпечний псих».

Чи поведеться на черговий путінський блеф Захід? Судячи з заяв, які прозвучали у відповідь на кремлівську байку про злісну терористку Україну, шанси Путіна на успіх спектаклю сумнівні. «Ми не хочемо, щоб нас відволікали від реальної проблеми. А саме - від російської окупації й анексії Криму та агресії на сході України», - заявили у Держдепі США, коментуючи озвучені Кремлем закиди на адресу Києва. «Уряд США не бачив ніяких підтверджень російських звинувачень щодо вторгнення диверсантів у Крим, - зауважив американський посол в Україні Джеффрі Пайєтт. - Це не перше брехливе звинувачення України Росією, висловлене, щоб відвернути увагу від своїх власних протиправних дій».

«Агресор звинувачує жертву у нападі. Старі методи КДБ. Фальшиві звинувачення Росії проти України з метою виправдати майбутній удар у відповідь?» - написав у своєму Twitter міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс.

Захід на «ФСБівську» провокацію не купився, зате для путінської «вати» харч — що треба. Вибори у Думу не за горами, тож потрібно мобілізувати електорат партії влади. Вереск «Караул! «Укропівські» терористи збиралися пролити «русскую кровь, а «наше всё» Путін нас захистив» - з цього репертуару.

Своїх — згуртувати, чужих — залякати. «Мета гібридного протистояння між Росією й Україною — не захопити територію, а посіяти паніку, встановити контроль за настроями українців. Загострення ситуації, за задумом росіян, має відобразитися на українському суспільстві, змусити його панікувати і вимагати від політичного керівництва миру будь-якою ціною», - каже політолог Євген Магда.

З панікою у Кремлі, схоже, і цього разу не прогадали. Про «завтрашню війну» українці говорять і на роботі, й у маршрутках, і на кухні.

Карикатура зі сайту vitki.org