Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

2013 рік: примара нової кризи і послаблення Заходу

Під веселий бій курантів і пінке шампанське ми увійшли у новий 2013-ий рік.

Свята минуть, хміль вивітриться з голів, і кожен із понад семи мільярдів жителів Землі знову повернеться до буденних справ. Для тих, хто бажає заглянути наперед, світові аналітичні центри склали свої прогнози — чого слід очікувати у рік Змії? Це не абстрактні видіння провидців, а серйозні дослідницькі роботи.

Захід втрачає позиції

Президент американсь-ко-го Фонду Дейла Карнегі Джесіка Метьюс написала в американському журналі Foreign Policy есе про те, яким буде світ у 2013-му. Економічні проблеми США і ЄС мають політичний наслідок — криза західної демократичної моделі. Нездатність західних урядів до дій робить їх позицію у світі слабшою. Вони не можуть спонукати міжнародну спільноту діяти, якщо самі не здатні до процвітання. Барака Обаму тільки-но обрали вдруге президентом США, тож тепер він може піти на непопулярні кроки у економці. На щастя, економіка в США показує повільне зростання. У ЄС господарка у більш жалюгідному стані, ніж у США. Главам європейських держав бракує політичної волі для прийняття спільних рішень. Щоразу, коли ситуація на ринках погіршується, уряди ЄС вживають екстрених заходів, які стають дедалі дорожчими, а спрацьовують дедалі рідше. Протягом кількох десятиліть США і Європа були центрами світового правління. У них є досвід вирішення проблем міжнародного масштабу. Однак коли їх модель управління не працює в самих США і ЄС, то світ починає шукати нових лідерів.

Арабський світ — від диктатур до радикального ісламізму

Близький Схід, на думку Фонду Карнегі, залишатиметься в центрі міжнародної уваги. Регіон від Марокко до Ірану потрясатимуть політичні перевороти так званої Арабської весни. У цьому регіоні радикальні ісламісти переходять з опозиції до влади. У 2013-му релігійна ворожнеча залишиться визначальним фактором. Сунітські та шиїтські уряди арабського світу підтримують свої релігійні групи в сусідніх країнах зброєю і грошима. Водночас зростання американського виробництва газу і нафти за рахунок технологій видобутку сланців значно зменшили залежність США від нафтовидобувних країн Близького Сходу.

Приборкати китайського дракона

Китай і США — головні герої найважливіших двосторонніх відносин у світі, відзначає Фонд Карнегі. Ці країни недавно пройшли через вибори лідерів держав. Результат у обох випадках схожий — деякі ключові гравці в командах змінилися, але політика залишиться колишньою. Новому лідеру потрібно впоратися з хвилюваннями зростаючого 300-мільйонного середнього класу та втратою ринків збуту на Заході. Сі Цзіпінь не може собі дозволити уповільнення зростання економіки КНР і посилення політичних проблем. Зменшення темпів росту Піднебесної вдарить по глобальній економіці.

Росія — вперед у минуле

Коли наприкінці 2011-го у Москві відбулися протести, здавалося, що в Росії настав поворотний момент, пишуть експерти Фонду Карнегі. Але рух послабився, і через три місяці опісля Володимир Путін знову став президентом. Відтоді він зосередив більше влади у своїх руках і дійшло до того, що російські неурядові організації, які фінансуються з-за кордону, тепер стали «іноземними агентами». У світовій політиці Путін почав схилятися до Азії. У Росії відбувається консервація режиму, яка продовжуватиметься і у 2013-му. Також Путін проводить політику «збирання земель» колишнього СРСР і просуває сценарії економічної експансії на сусідів Росії.

Але Росія теж змінюється — зростає міський середній клас, люди, які більш вільні та багаті, ніж колись. Вони бачать невдачі режиму, але мине ще не один рік, поки вони будуть здатні змінити курс країни.

Нова фінансова криза

Кризу не подолано, світовій економіці у 2013-му загрожують нові складнощі, йдеться в прогнозі ООН на 2013-ий. Криза у зоні євро, можливий фінансовий обвал у США і «пориви вітру» у Китаї можуть призвести до нової глобальної рецесії. У кращому разі у найближчі два роки світ чекає слабке зростання. Але існує серйозна небезпека нового падіння світової економіки.

«Одна або кілька країн у 2013-му можуть покинути зону євро. Насильство може поширитися по всьому Близькому Сходу. Американський Конгрес може зіштовхнути країну в рецесію. Може розгорітися острівна суперечка між Китаєм та його сусідами, і США доведеться втрутитися. Але найбільша небезпека в тому, що одна з цих або інших подій вжене світ у нову фінансову кризу. На це є три причини. По-перше, світова економіка ще не зміцніла після кризи 2007-2008 років. По-друге, економічна політика вичерпала себе: фінансова і грошово-кредитна політика досягли меж своєї ефективності. Третя причина — політична слабкість. Тривала політика економії підриває підтримку правлячих партій. Периферійні країни єврозони — в особливій небезпеці. Слабка коаліція в Італії після виборів навесні і перемога прихильників незалежності Каталонії можуть стати не лише початком кінця євро, а й спусковим гачком для початку нової світової фінансової кризи», — пише у британській The Financial Times глава Королівського інституту міжнародних відносин Де Анні Джуліус.

Схожі новини