Передплата 2024 «Добрий господар»

До християнських святинь у Єгипті

Останнім часом у Єгипті стають популярними екскурсії до давніх християнських святинь: монастирів преподобного святого Антонія Великого і святого Вселенської церкви Павла Фівейського, які розташовані в Аравійській пустелі по різні сторони одного і того ж гірського хребта.

Монастир преподобного святого Антонія Великого в Єгипті є найдавнішою у світі християнською обителлю. Названий він на честь святого Антонія (251-356 роки), проповідника, ранньохристиянського подвижника, пустельника, засновника чернецтва. З його учнів і послідовників склалася перша християнська громада і зародилася традиція пустельного відлюдництва.

Святого Павла Фівейського визнано першим християнським ченцем, який провів у відлюдництві багато десятків років. Він помер 341 року. Незадовго до смерті святого Павла його відвідав святий Антоній.

Над похованнями обох святих ще в ІV-V ст. збудовано церкви, поруч засновано монастирі, що названі їхнім іменем.

...З Хургади до святинь група паломників виїхала о другій годині ночі. Була нагода полюбуватися чорним оксамитовим єгипетським небом і особливо яскравими зірками. Сузір’я Великої Ведмедиці одним кінцем майже сягало горизонту. На півдорозі до Каїра, що йде вздовж Червоного моря, автобус звернув у глибину Аравійської пустелі до гір. Ранкове сонце розмальовує її в рожевий колір, а так пустеля сіра, безлюдна, сувора, непривітна, з нагромадженням кам’янистих пагорбів. При під’їзді до монастиря сонце ще не виглянуло із-за гори, і сіро-пісочні будівлі зливалися по кольору з горою. Спочатку був підйом до печери, в якій святий Антоній прожив довгі роки, а потім відвідини монастиря. Печера розташована в горі на висоті 680 метрів над рівнем моря. До неї прокладені кам’яні східці, оббиті металом, з поручнями. Всього 1150 сходинок. Добре, що ще була тінь від гори і не смалило сонце. Помолитися коло святого один за одним йшли прочани-копти, деякі з малими дітьми. Багато молоді. Тільки тут можна було помилуватися їхньою особливою вродою. Таке враження, що ожили стародавні фрески з єгипетських храмів.

Нарешті невеликий уступ гори, з якої відкривається вражаюча панорама на пустелю, і серед глиб каменю вузький вхід до печери. В невеличкому приміщенні, святому місці для прочан, престол з іконою святого Антонія, поруч денно і нощно горять лампади. Коло ікони чисельні записки віруючих із проханнями до святого.

Поблизу під горою розкішна оаза серед мертвої пустелі — монастир-фортеця святого Антонія. Його територія — 10 га. Будівлі довкола оточені високим муром. В середині сім церков, будівлі проживання ченців, господарські споруди і сади пальм, землю для яких привозили на верблюдах з долини Нілу. Славиться монастир своєю бібліо-текою, що нараховує більше 1000 рукописних книг на грецькій і коптській мовах.

Розповідь про монастир вів ігумен Антоній. Мав на голові традиційну шапочку, на якій зображено 12 зірочок за числом апостолів, а посередині хрест, символ Ісуса Христа. Святістю віяло від нього, особливим спокоєм і доброзичливістю. Звичайно, зворушливими були відвідини давньої церкви святого Антонія, де, як стверджують ченці, під вівтарем зберігається прах пустельника.

При вході до храму стояло багато взуття. Копти босоніж входять до церкви, проте жінки не покривають голови. Святиня невелика, її стіни ще в давнину розписані яскравими фресками. Спільна молитва групи за пропозицією ігумена Антонія відбулася мовчки, сидячи на килимі. Панувала прониклива особлива тиша. Потім можна було підійти до вівтаря, під яким захоронення святого...

Не поспішаючи, оглядали пам’ятки тисячолітньої давності. З далеких часів збереглися неушкодженими і млин, і прес для виготовлення масла, і спеціальний пристрій зі шнурком, що має петлю на кінці, яким підіймали людей на другий поверх башти. Для захисту від нападу бедуїнів монастир у давні часи був наглухо замурований. Вразила трапезна з довгим кам’яним столом і двома кам’яними лавками по боках. Напилися цілющої води із життєдайного джерела, яке ніколи не пересихає.

Щоб потрапити до монастиря святого Павла Фівейського, необхідно об’їхати хребет, подолавши 80 км. Розташований він серед гір пустелі. Головна святиня обителі — церква святого Павла Фівейського. В церкві збереглася печера, в якій на місці поховання святого Павла стоїть саркофаг, де покояться його мощі. Місце молитов прочан. Молода жінка поклала дитя на саркофаг і пошепки молилася...

В монастирі можна було бачити, як зі скелі крапельками просочується вода і далі тоненьким струмком тече в кам’яному жолобі до невеличкого басейну. Джерело носить назву святого Павла.

Монастирі святого Антонія і святого Павла належать коптській церкві. Копти є нащадками фараонів і корінного населення Стародавнього Єгипту, яке створило дивовижну цивілізацію. Після завоювання Єгипту арабами у VІІ ст. коптами стали називати єгиптян, які не прийняли ісламу, а дотримувалися християнства. Богослужіння в більшості храмів проводять коптською мовою, яка повністю вийшла із повсякденного вжитку. Спільна відправа богослужінь коптами і православними віруючими неможлива. Копти мають свою літургічну і богословську традицію. Коптська церква, одна із найдавніших в світі, не канонізована, і російська православна церква вважає її єрессю.

Християнська віра об’єднала коптів, але вони ніколи не мали своєї державності. Впродовж багатьох століть лишень завдяки вірі коптська спільнота, витримавши гоніння і приниження, вижила у мусульманському середовищі. (Коптського християнина легко впізнати. На зап’ясті руки вони мають татуювання із зображенням хреста). В останні роки відбулися навіть збройні напади на коптів ісламських екстермістів.

Після усунення від влади президента Хосні Мубарака, який був противником ісламського фундаменталізму, атака на коптів стала повсякденним явищем. І часто в ЗМІ мова йде тепер про релігійний геноцид коптів-християн у Єгипті.

Схожі новини