«Це як голову Шевченка вчепити на пам’ятник лєніну»

У селі Копанки радянський меморіал перетворили на пам’ятник воїнам ЗСУ

Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел

У селі Копанки Калуського району староста села разом з декількома підприємцями та місцевими жителями «декомунізували» радянський меморіал і перетворили його на пам’ятник воїнам Збройних сил України. І урочисто відкрили у центрі села.

Про цю новину на своїй сторінці у соцмережах у день відкриття меморіалу написав голова Калуської громади Андрій Найда:

«Надзвичайно цікавим був сьогодні день у наших Копанках. І до нього копанчани готувалися всією громадою заздалегідь, тримаючи інтригу. І ось — розв’язка: у самісінькому центрі села громада урочисто відкрила пам’ятник Героям Збройних сил України. Історія цього пам’ятника вельми теж цікава. На тому місці був ще радянський меморіал, присвячений загиблим у Другій світовій війні. І ось тільки цього року з ініціативи старости села Мар’яна Бунги і за кошти громади копанчани самотужки повністю реконструювали всі елементи пам’ятного меморіалу. І свою роботу присвятили воїнам Збройних сил України…».

Коли фото пам’ятника з’явилося в Інтернеті, соцмережі «вибухнули» обуренням під постом Андрія Найди. Мовляв, як можна було радянського солдата «одягнути» у плямистий камуфляж і сказати, що це меморіал українським захисникам? Називають таке перетворення ганьбою у кращих традиціях совка.

  • «З цим пам’ятником ви, бляха, знущаєтеся? Це те ж, що русня у себе вже який рік робить — то альонушек, то якась фігня з лайна! Нема більше куди гроші виділити?».

Інші дорікають, що у таких касках у чоботиськах наші захисники не воюють.

  • «Якийсь неймовірний сором. Ще наприкінці совка усі ті „патріотичні“ монументи викликали огиду своїм брехливо-пафосним офіціозом. Виглядає просто, як насмішка і знущання з бійців», — пише Євген Щуролов.
  • Інша дописувачка, Тамара Микитюк, вважає, що це, якби голову Шевченка вчепити до пам’ятника лєніну. «Ініціатива позбуватися совєцького — хороша, а от реалізація — не вдала», — написала пані Тамара.

За словами старости села Мар’яна Бунги, він мав певні напрацювання, креслення, «який воно матиме вигляд, дизайн. Ми звернулися до одного з підприємств, власником якого є наш односелець. Його працівники очистили меморіал піском, пофарбували стелу в синьо-жовтий і поґрунтували пам’ятник в зелений колір. Опісля звернулися до ще одного підприємця, який помалював солдата в український камуфляж».

А ще, каже пан Бунга, жителі села долучилися до облаштування пам’ятного місця — підрізали туї, поприбирали, засипали щебінь.

«Місцеві мешканці позитивно відгукуються про пам’ятник. Хоча є різні коментарі у соцмережах, але в кожного — своя думка. Ми вирішили так зробити, бо зараз не є доцільно вкладати великі гроші у нові пам’ятники, а завалити — найлегше. Думаю, ми правильно зробили», — каже староста села Копанки.

За його словами, найдорожче під час роботи над новим пам’ятником обійшлися матеріали. До прикладу, нержавіючий герб, який встановили на стелі, коштує 7 000 гривень…

Схожі новини