"Воїн і поет, який любив Україну понад усе"

Гліб Бабіч — воїн і поет. Любив Україну понад усе. «Не вмирай за неї — вбий за неї!», — це також його слова. Десятки знищених орків, в цілому — шість років на фронті, п'ять ротацій. Здавалося б, береженого й Бог береже. Тому звістка про загибель Гліба розірвала вечірню тишу, неначе грім — ясне небо

Фото із мережі
Фото із мережі

«Гліб Бабіч очолював ГО "Res_Publica. Брати по Зброї" і залишиться у пам’яті найкращим побратимом. З того часу, як познайомилися з ним у Катеринівці в 2018-му — на позиціях 10-ї гірсько-штурмової бригади», — розповів Петро Порошенко.

«Важко. Дуже важко втрачати близьких людей… Гліб Бабіч один з моїх найближчих… Складно сказати про війну ємніше, ніж вмів вимовити він. Глибоко, талановито, і до самої суті… В пам’ять про Гліба прошу прочитати один з останніх його постів-оповідань про війну. Це лонгрід, але повірте, Гліб заслужив на нашу увагу», — додав він.

«Коли смерть присяде на бруствер, спитає — «Ну що тут ти?»

Коли нас, як тісто, місить вогняний вал,

Я не стану смикати Бога — вийду в канал арти.

У піхоти з артою і Богом — завжди прямий канал.

Заглушаючи криком в рацію хрипкий голос війни,

Продиктую чарівні цифри, наче магічний код.

Скрипне радіо — «Прийняв. Тримайтеся, пацани».

Решту слів не почую. Бо знову накрив «приход».

Оживе на позиції стадо сталевих слонів,

Поверне свої хоботи в сторону наших бід.

І зайде у стволи із клацанням стиснутий божий гнів,

Для швидкої доставки — без декларацій і мит.

Навіть янголи завмерли в небі — як театральний зал,

Небо теж полюбляє сипати — снігом, градом, дощем.

Дочекалися. Наче кулак по всесвіту стукнув залп.

Другий, третій, а потім іще і ще.

А над нами небо луснуло наче віконне скло,

Аж земля підстрибнула, і трохи змінився ландшафт.

Смерть сиділа на бруствері. Більш немає. Змело.

Та зі стиснутих рук повернулася в серце душа.

«Що там, брате? Прийом? — Та все по плюсах, братан!

Так вломили, що вщент. І цілей більше нема!»

Що я ще відповім? Вклоняюсь тобі, арта!

Не дарма вас кличуть богами. Ой не дарма...»

Так. Все точно не дарма. Ми вклоняємось Героям… І мусимо перемогти!

Світла пам’ять тобі, друже Глібе…

Популярне за добу

Популярне за тиждень