Передплата 2024 «Добрий господар»

Французька булка із загадковою начинкою

Які «гостинці» привіз із Парижа-Москви до Києва президент Макрон?

Ці мої міркування не про справи кулінарні, а про кухню політичну. На ній зараз воістину пекельно. Увесь світ принишк через вибухонебезпечну ситуацію, яка склалася довкола українських кордонів. Політики кажуть: спалахнути може будь-якої миті... Гасити полум’я, яке розгоряється з вини Росії, беруться лідери провідних західних держав. Не минає дня, щоб Москву й Київ не відвідали представницькі делегації “пожежників”. На цьому тижні до миротворчої місії долучився президент Франції Еммануель Макрон. Спочатку наговорився з Путіним, а наступного дня прилетів радитися до Зеленського. Які рецепти виходу з найгострішої з часів Другої світової кризи привіз господар Єлісейського палацу, достеменно знають лише одиниці. За словами Макрона, картина проясниться у найближчі дні-тижні. Але про дещо уже можна здогадуватися.

За допомогу дякуємо. Але якою буде її ціна?

Українців мали би потішити повідо­млення про те, що Франція надасть нам 1,2 млрд євро макрофінансової допо­моги. Що наші партнери з берегів Сени взялися реалізувати спільний проєкт з очищення питної води у Маріуполі й за­йматимуться реконструкцією водоканалу у Попасній на Луганщині. Як і те, що Па­риж пообіцяв забезпечити нашу залізни­цю 130 сучасними електровозами, передати нашим рятувальникам 370 одиниць пожежної техніки на 300 млн євро. Нас по­винна би підбадьорити і новина про військово-технічну співпрацю, яка допоможе реформувати вітчизняний оборонно-про­мисловий комплекс. Відрадно, зокрема, що за допомоги французів в обласному Миколаєві будуватимуть патрульні кате­ри для Державної прикордонної служби...

Такі сигнали мали би свідчити, що Франція впевнена у нашому мирному майбутньому. Вселяють надії і москов­ські заяви Макрона про те, що Київ не має зворотної дороги на шляху євроінтегра­ції. Якщо вірити французькому президен­ту, Париж не ініціюватиме перегляд полі­тики відкритих дверей НАТО. Водночас видно, що Макрон намагається не посва­ритися з Путіним через Україну – не ріже йому правду-матку, а, на відміну від ліде­рів США й Великої Британії, обходиться м’якими, обережними формулюваннями. Для прикладу: я вибудовую діалог з Пу­тіним з огляду на інтереси всієї Європи і прислухаючись до побоювань Росії…

Читайте також: Макрон спростовує інформацію про «фінляндизацію» України

Як мовиться, і нашим, і вашим. Але хіба такий досвідчений політичний гравець, як Макрон, не відає, що лемент Путіна про якісь західні і українські загрози для його держави – усього-на-всього пропаган­дистські кліше Кремля, розраховані на заляканих своєю владою простих росіян, і що за цим криються далекосяжні геопо­літичні плани? То навіщо підігрувати но­вітньому імперіалісту у його штучних фо­біях?

Україні нав’яжуть «фінляндизацію»?

Через два місяці у Франції відбудуть­ся вибори президента. Чинному гла­ві цієї держави важливо підійти до них із вагомим особистим результатом. “При­мирення” Росії і України, до якого би доклався Макрон, допомогло б йому ви­грати ці перегони. Тож французький лі­дер робить усе, щоб його ім’я асоціюва­лося із “великим пожежником”...

Яким способом Макрон хоче цього до­сягти? Напередодні обмовився, що нові рішення щодо європейської безпеки бу­дуть новаторськими... Невже йдеться про кардинальні поступки з боку Києва? Мож­ливо, президент Франції хоче, на дого­ду Путіну, схилити свого українського ко­легу до символічної капітуляції? А саме – в обмін на економічні подачки з Парижа і часткову деескалацію (у Кремлі вже по­обіцяли, що відведуть 30-тисячне військо з Білорусі) вмовить Зеленського не пре­тендувати на участь України у Північноат­лантичному альянсі. А ще, можливо, за­ручиться від шостого президента України обіцянкою імплементації політичної час­тини Мінських угод, яка передбачає вибо­ри на окупованій частині Донбасу?

На такі роздуми наштовхує фраза про “фінляндизацію” України, яку з уст Ма­крона почули журналісти впливової Le Figaro, а згодом це підтвердили репорте­ри не менш авторитетної Le Monde. Зга­даний термін “Вікіпедія” розшифровує як “значні обмеження державної само­стійності, які велика держава накладає на свого більш слабкого сусіда”. Пере­дусім, мається на увазі позаблоковий, нейтральний статус, на який змушена була пристати Фінляндія через військо­ве протистояння із СРСР у 1939-1944 роках. Згадана Le Figaro процитувала Макрона: “Путін хоче глибокої зміни по­літики НАТО. Варто знайти рішення, щоб цей безпечний простір, яким є НАТО, міг співіснувати з Росією. Одним із таких ва­ріантів є невступ України до НАТО...”

Вас може зацікавити: “У центрі мережі впливу РФ у Німеччині - ексканцлер Шрьодер”

Але знову ж таки, чому на Заході не вчать історію? 2010 року Україна вже мала позаблоковий статус – його закрі­пили у Конституції під час правління Яну­ковича. Це, однак, не завадило Росії оку­пувати частину нашої території. Наша позаблоковість лише розпалила терито­ріальні апетити Путіна.

Швидше за все, українцям тиснути­муть на “мінський” мозоль. Той же Ма­крон наполягає: виконання Мінських угод – єдиний шлях, який дозволяє до­сягти сталого миру. При цьому закли­кав робити конкретні кроки, щоб ці угоди і Росія, і Україна читали однаково. Як ві­домо, Київ наполягає: спершу – безпека, цілковите припинення вогню, звільнен­ня військовополонених, виведення чужо­земних військ, український контроль на кордоні, а вже потім – вибори в ОРДЛО. У Москві ж найперше хочуть легітимізува­ти в очах світу незаконну владу на Дон­басі. А все решта, мовляв, – як вийде...

То яка, образно кажучи, начинка була у французькій булці від Макрона: солодкі родзинки чи гірчичне зерно?

Коментар для «ВЗ»

Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократій

Зеленському можуть запропонувати ілюзію миру

Що доброго, обнадійливого, або, може, навпаки – неприйнятного для нас у сфері безпеки привіз до Києва президент Франції? Поки не видно ні­яких результатів. Риторика Макрона і цього разу була такою ж, як і завжди: всі мають виконувати Мінські угоди. Але ж питання: за яким варіантом? У ці деталі Макрон на своїй пресконфе­ренції вдаватися не захотів.

Залишається небезпека того, що як ілюзію миру президенту України Зеленському можуть запропонувати варіант з початком політичних проце­сів на окупованій території. Насправ­ді цей варіант може перенести про­тистояння від сходу на всю Україну. Небезпека цього сценарію залиша­ється, хоча поки що не можна гово­рити про принципову зміну ситуації. Немає чітких сигналів про те, що від­булося щось таке масштабне…

Читайте також: Спасибі Макрону за довгий французький язик

Схожі новини