«Выучи русский язык! Путина на вас нет!»

Із такими словами продавчиня львівського магазину хутряних виробів накинулася на громадську активістку.

До магазину хутряних виробів на проспекті Свободи у Львові Анастасія Вінславська вийшла разом із іншими активістами, щоб у рамках усеукраїнської акції протестувати проти продажу виробів із натурального хутра. Але мирна акція завершилася словесною перепалкою... Оскільки активістів образили пропутінськими висловами, у понеділок, 22 січня, вони вдруге пікетували цей магазин хутряних виробів – під гаслом «Геть зі Львова вату в хутрі!». Тримали також інші плакати – «Залиш хутро тваринам», «Хутро красиве лише на тварині», «Хутро – криваве жлобство».

Я к пояснив один із активістів Іван, їх обурили насамперед висловлювання щодо Путіна. «На четвертому році війни з Росією у патріотичному Львові неприпустимі «сєпари», які ображають людей, що вийшли на мирний пікет», – каже Іван.

Анастасія Вінславська розповіла «ВЗ», із чого розпочався конфлікт. «Із магазину вийшла жінка, яка вимагала від пікетувальників іти геть, – розповідає Анастасія. – Відповіла їй, що стою на тротуарі, а це громадське місце, а не її територія. У відповідь жінка спробувала порвати мій плакат. Я їй цього не дозволила, продовжила пікетування. Через деякий час до нас вийшла інша продавчиня. Розпочалася словесна перепалка. Продавчиня порадила мені "выучить сначала русский язык", бо "Путина на вас нету". Потім одна з працівниць магазину вирішила вилити на мене відро брудної води... Латентні сєпари є і в моєму рідному Львові! І не на екскурсію приїхали. Живуть тут і займаються кривавим бізнесом».

Журналіст «ВЗ» зателефонувала у магазин хутряних виробів на львівському проспекті Свободи, аби взяти коментар щодо інциденту. Але телефон магазину не відповідав. Пані Анастасія сказала «ВЗ», що під час другої акції протесту особисто спілкувалася з власником магазину (за її словами, він громадянин Албанії. – Авт.). «Власник запевнив, що вже звільнив продавчиню, яка образила мене Путіним, – веде далі Анастасія Вінславська. – Але не вибачився. Коли ми зайшли в магазин, то побачили там тих самих продавчинь, які минулого тижня рвали наші плакати і обливали нас брудною водою. Запитала власника, чи нормально, коли його підлеглі рвали плакати? Керівник погодився, що це не нормально, пообіцяв їх також звільнити. Ми вимагали, аби він усе-таки вибачився за таку поведінку своїх підлеглих. Але власник закладу не захотів вибачатися, натиснув кнопку виклику охорони...».

Анастасія Вінславська повідомила, активісти не планують втретє пікетувати магазин хутряних виробів. Дехто радить їй писати заяву в міліцію. Але дівчина сумнівається, що правоохоронці поставлять крапку над «і». Мовляв, тепер буде складно довести, що працівниця магазину облила її водою... «Ми підняли хвилю громадського обурення. Нас тепер запитують, чому так вчепилися до хутра, – наголошує Анастасія. – Ми не вчепилися до хутра! Просто вдруге провели акцію через хамське до нас ставлення. Обурює, що у Львові відбуваються такі речі, і що власник крамниці нічого не робить з хамками-продавчинями».

«Мне так удобно»

Саме так тренер у спортклубі Sport Life, що на Сихові, пояснив свою відмову проводити групові заняття українською мовою

Львів’янка Олександра Сивак іще торік восени звернула увагу, що відвідувачам клубу Sport Life, що на Сихові, видають квитанції про оплату російською мовою. Звернулася зі скаргою до адміністрації. Там відповіли, що змінити нічого не можуть. “Російська мова закладена у комп’ютерній програмі”, – заявили у спортивному клубі.

Пані Олександра розповіла, на заняття до Sport Life ходить її 8-річна внучка. Дівчинці купили абонемент і записали на сквош (ігровий вид спорту з м’ячем та ракеткою). “Коли поговорила з онучкою, виявилося, що її тренер розмовляє на заняттях російською, – веде далі пані Олександра. – Для мене принципово, щоб заняття проводилися українською мовою (пані Олександра раніше працювала у Пенсійному фонді, зараз на пенсії. – Авт.). Я підійшла до тренера і попросила його про це. Тренер Ярослав Яременко (на фото) відповів: “Мне так удобно!”. При цьому зауважив, що перейде на українську лише на індивідуальному занятті, на груповому ж – говоритиме російською”.

Від пропозиції тренера родина відмовилася. Зі слів жінки, на її неодноразові скарги в адміністрації закладу не відреагували... Я зайшла на сайт спортивного клубу Sport Life. Інформація є як російською, так і українською. Знайшла серед тренерів Ярослава Яременка. Йому 27 років, він із Кривого Рогу. Кандидат у майстри спорту з легкої атлетики. Працює у спортивному клубі у Львові старшим тренером тренажерного залу. Любить футбол, волейбол, книги, кіно, активний відпочинок. У графі “Дещо про себе” прочитала таке: “Я відкрита людина з позитивним налаштуванням на життя. Намагаюся весь час перебувати у русі, розвиватися та рости над собою”. А у графі “Мій девіз” написано: “Впевненість у собі, позитивні думки та чесна інтенсивна робота”.

Без сумніву, цьому тренеру є куди рости... Я зателефонувала у Sport Life, що на Сихові, – аби отримати коментарі щодо російськомовних квитанцій та російськомовного працівника. У відділі сервісу відповіли, що не мають повноважень, аби давати коментарі. Обіцяли зателефонувати пізніше... Я залишила свої контакти. Але з поясненнями до мене так ніхто і не зателефонував.

Викладач університету ім. І.Франка Святослав Літинський, який уже не один рік бореться за права українців та українську мову у всіх сферах життя, допоміг пані Олександрі написати позов до суду. Тим часом у соцмережах деякі дописувачі пишуть, що спортивний клуб не державна установа, а тому, мовляв, там як хочуть, так і розмовляють... “Коли людина, яка живе в Україні і розмовляє українською, купує, наприклад, абонемент у спортивний клуб, вона апріорі має право на обслуговування державною мовою, – каже Святослав Літинський. – А не будь-якою іншою! Ми звернулися із заявою до Сихівського суду. Судове засідання ще не призначили. У нас достатньо доказів, аби виграти цю справу”.

Фото «Автономного опору»

Схожі новини