Оборудки з... приватною церквою і мощами
Анатолій Матвієнко здивував списком своєї власності.
Громом серед ясного неба стала для українців звістка про те, що у переліку нерухомого приватного майна, зафіксованого в електронній декларації за 2015 рік, народний депутат, заступник голови парламентської фракції “Блок Петра Порошенка” Анатолій Матвієнко (колишній перший секретар ЦК комсомолу України, член ЦК Компартії України) вказав... церкву у селі Бирлівці Бершадського району на Вінниччині. Не таке вже велике значення має зроблена нардепом помилка у назві храму - “Успіння ПрИсвятої Богородиці”. Значно більший резонанс викликала інформація про те, що цей Божий дім його власник вирішив передати громаді... УПЦ Московського патріархату.
Як відомо, священики цієї конфесії у своїх проповідях величають главу Російської православної церкви Кирила, який постійно товкмачить про “русскій мір”, владики УПЦ МП вважають путінську агресію на Донбасі “внутрішнім громадянським конфліктом”, подекуди батюшки, підпорядковані Москві, підтримували сепаратистів, відмовлялися ховати убитих учасників АТО...
Про те, що Матвієнко робить такий дар “з умовою, щоб там служив Московський патріархат, церква окупанта”, повідомив прес-секретар голови Верховної Ради Андрій Ковальов. “Про це складено договір передачі. Дуже шкода! Сподіваюся, пан Анатолій одумається! Дивно, коли народний депутат від фракції, названої іменем президента, спонсорує Московський патріархат в Україні. Давайте допоможемо пану Анатолію зробити правильний вибір”, - зазначив Ковальов.
Своєю чергою, секретар Вінницької єпархії Української православної церкви Київського патріархату отець Ігор Сіранчук так прокоментував подію:
- У Бершадському районі лише чотири храми УПЦ КП, тоді як Московського патріархату — до тридцяти. Матвієнко нібито й передає храм громаді, але з такою умовою, що ним має користуватися Московський патріархат “до створення Єдиної помісної церкви”. Це дивно. Якщо передавати храми Московському патріархату, то можемо й не дочекатися створення Єдиної помісної церкви...
За словами отця Сіранчука, більшість депутатів Бершадської міської ради схильна до того, аби храм було передано УПЦ Київського патріархату. Якщо Матвієнко передає храм міській раді, то вона й матиме право ним розпоряджатися. А ставити якісь умови міськраді — хіба це відповідає закону?
Секретар єпархії КП висловив думку: якщо храм буде передано Московському патріархату з умовою, щоб ним користувалися громади різних конфесій, то УПЦ МП не дозволить користуватися ним вірянам Київської патріархії...
Голова Бирлівської сільської ради Алла Саковська, до якої кореспондент “Високого Замку” звернувся по коментар, “підправила” інформацію пана Матвієнка.
- Ця церква до нашого села не має ніякого відношення. У часи комуністів частину наших земель було передано до складу Бершадської міської ради. На цьому місці зараз кладовище. На його території і розташована “церква Матвієнка”. У нас же у селі є храм Святого Димитрія Солунського...
Отакий “вавилон” навколо духовної обителі, у будівництво якої пан Матвієнко, за його словами, вклав не менш як півмільйона гривень.
А тим часом...
У своїй електронній декларації інший депутат, Андрій Лозовий (Радикальна партія), вказав, що володіє родинною реліквією - давньоруським хрестом ХІІІ століття з мощами. Після того, як у суспільстві неоднозначно оцінили таке “колекціонування”, Лозовий вирішив передати святиню Свято-Феодосіївському монастиреві УПЦ Київського патріархату у Києві. Утім, уважні громадяни встановили, що точно такий же хрест з мощами у 2015 році було куплено на аукціоні за 7 тисяч гривень...
А от подальша доля іншого раритету — книги “Апостол” (виданої у 1574 році у Львові першодрукарем Іваном Федоровичем), яку задекларував голова фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Гринів, невідома. У соціальних мережах з’явилися чутки, що йдеться про раритет, викрадений у травні цього року з наукової бібліотеки імені Вернадського, але Гринів це заперечує. Каже, викрадено було “Апостол”, виданий у 1564 році у Москві. До того ж, за словами Гриніва, свій шедевр він публічно демонстрував задовго до того, як “Апостол” зник із книгозбірні Вернадського.
