Коли протягуєш руку до паски, то чується бабин голос: «Гріх, я тобі кажу!»
Велика екзистенційна драма людини: паски хочеться в пʼятницю, а не в неділю!
За два дні до Паски сильно хотілося паски.
Навіть не так самої паски, як білої цукрової глазурі на ній.
Але за пасками суворо чатувала баба.
На Паску будемо паску їсти — казала баба! Раньше їсти — гріх. Баба до гріха не допускала.
Я про це знав, але на саму Паску паски вже не хотілося.
В цьому велика екзистенційна драма людини: паски хочеться в пʼятницю, а не в неділю!
Нині баби вже давно немає, і паску можна їсти, коли хочеш… Хоч і в пʼятницю!
Але коли протягуєш руку до паски, то десь із неба, згори, чи то ввижається, чи то й справді чується бабин голос: «Гріх, я тобі кажу!»…
