Мільйон сердець – одне биття!

Якщо на першому такому зібранні було понад 100 тисяч людей, на другому — майже 800 тисяч, то вчора Євромайдан на порядок приріс народною силою. Це свідчить про те, що, всупереч прогнозам та сподіванням влади, народні протести не тільки не йдуть на спад, а, навпаки, українська єврореволюція нарощує свою потужність.

Як і всі добрі справи українців, недільний Майдан розпочався з молитви. Настрій революційного люду передав один з моральних авторитетів нації — академік Мирослав Попович. Толерантний, виважений, філософ за фахом і життєвим досвідом, цього разу не стримував емоцій. «Кров дітей, покалічених 30 листопада, — на руках уряду Азарова, — сказав науковець і громадський діяч. — Цей акт насильства позбавив його морального права керувати державою». Слова академіка викликали шквал підтримки на Майдані. «Зека — геть!» — скандував революційний Хрещатик. Мирослав Попович закликав президента знайти у собі мужність і відправити Азарова у відставку. Останню фразу багатотисячним хором кілька разів повторив Майдан.

А потім слово узяв інший суспільний авторитет — кардинал Любомир Гузар. Суть його звернення — Україна потребує змін. «Може, хтось сподівається, що хтось нам їх здобуде чи виборе, — промовляв цей поважний чоловік. — Ні! Ті зміни, яких ми бажаємо, бо вони потрібні нашій державі та нашому народу, мусимо випрацювати, вибороти самі». Кардинал дав пастирську настанову президенту Януковичу, переповідаючи відому мудрість: «Працюй так, наче все залежить від тебе, а молися до Господа, якби все залежало від нього».

Із затамованим подихом Майдан слухав листа екс-прем’єра Юлії Тимошенко, якого зачитала її донька Євгенія. У посланні не звучало повчань, моралізаторства — більше було революційної практики. Тимошенко закликала Євромайдан та його лідерів «не розпилювати силу удару», не витрачати увагу «на дрібних шісток режиму», а сконцентруватися на подоланні основної причини всіх бід — достроковому усуненні від влади «очільника авторитаризму і корупції — Януковича».

У своєму посланні Тимошенко сказала про те, що президент узурпував владу і нагадала Конституцію про те, що єдиним джерелом влади є народ. Закликала український народ взяти справу до своїх рук. Зокрема — самостійно сформувати «новий Уряд Народної Довіри», «Центральну виборчу комісію Народної Довіри». Інший пункт мирного плану Ти­мошенко — створення групи авторитетних військових від громадянського суспільства і опозиції, які розпочали б з армією і силовими структурами перемовини щодо їх переходу на бік народу і відмову служити диктатурі. «Ми повинні унеможливити будь-який силовий варіант, що може бути використаний проти народу», — заявила Тимошенко.

Ще одна пропозиція лідера опозиції — утворити групу з числа чесних, високопрофесійних дипломатів, які почали б діалог з демократичним світом про допомогу українському народові. Ця допомога має бути також у формі санкцій проти представників режиму, зокрема проти Януковича, у розслідуванні їхніх корупційних діянь.

За словами Тимошенко, ці та інші заходи впливу на режим неможливі без масової підтримки людей, об’єднаних ідеєю побудови сучасної європейської держави. А тому ще одне завдання революції — щоразу збільшувати кількість людей на майданах, постійно нарощувати тиск на Януковича «в усіх християнських, мирних проявах».

Один із найближчих соратників Юлії Тимошенко — лідер громадського руху «Третя Українська Республіка» Юрій Луценко важливим завданням Євромайдану назвав вирішення питання про євроінтеграцію України. «Підписання Угоди про асоціацію та відставка уряду — це перше, що ми вимагаємо від влади, і без цього усі майдани країни не розійдуться. Ми відвойовуємо свою Україну у межигірської банди», — заявив Луценко. За його словами, цього разу режимові «не вдасться використати кремлівську технологію і розділити Україну на москалів і бандерівців».

На сцені Майдану було багато інших відомих людей — правозахисник Левко Лук’яненко, поет Дмитро Павличко, адмірал Ігор Тенюх, журналісти Юрій Макаров, Віталій Портников, письменниця-депутат Марія Матіос. Її колеги — брати Капранови — окремо звернулися до екс-президента Ющенка з вимогою пояснити, чому він своїм «противсіхством» привів до влади Януковича…

Лідер партії «УДАР» Віталій Кличко закликав посилити тиск на владу, притягнути до відповідальності винних у побитті мирного Майдану, негайно звільнити всіх політв’язнів.

Серед інших вимог Майдану керманич ВО «Свобода» Олег Тягнибок назвав негайне оприлюднення домовленостей між Януковичем і Путіним минулої п’ятниці у Сочі. Як відомо, за даними західних експертів, ці домовленості передбачають входження України у Митний союз — в обмін на знижку ціни на російський газ, 15-мільйонні кабальні кредити Росії, персональні гарантії і преференції особисто для Януковича.

Своєю чергою, голова політради ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк оголосив про початок пікетування усього урядового порталу у Києві. Цю акцію розпочали і закінчили упродовж півгодини безпосередньо під час віча. За словами Яценюка, з понеділка Євромайдан очікує від президента відповіді на поставлені вимоги.

Один з керівників штабу народного супротиву — народний депутат Сергій Пашинський конкретизував слова Яценюка: якщо протягом 48 годин Янукович не відправить уряд Азарова у відставку, опозиція заблокує резиденцію президента у Межигір’ї.

У неділю у Києві був і «альтернативний майдан» — його організувала Партія регіонів. 3 тисячі учасників цього «віча» охороняв «Беркут». Один з учасників зібрання зізнався, що за участь у цій акції їм платили по 200 грн. І додав: найбільше йому запам’ятався виступ Шуфрича. Але про що саме той говорив, «заробітчанин» так і не пригадав…

Коментар для «ВЗ»

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Майдан вразив масовістю. Жодні провокації не збили революційну хвилю. Стратегія опозиції зрозуміла: вона тисне на дискредитовану залякану владу, в якій уже з’явилися тріщини, зокрема у силових структурах. Багато хто зі слуг режиму бачить, якою ганьбою для них це служіння може закінчитися…

Дотискати — це правильно, але і компроміс (у разі відставки уряду Азарова, формуванні перехідного, технічного Кабміну, який вигрібав би «авгієві стайні» у країні) виключати не треба.

Чи переломлять недільні події ситуацію? Важко сказати. Події можуть прискорити якісь «зсуви» у провладній парламентській фракції, у сере­дині силових структур і в середині всього суспільства. Ми бачимо, як з’являються євромайдани у Луганську, Харкові, Херсоні. Це свідчить, що у влади немає соціальної бази…