Замість Бандери і Лук’яненка — Щорс і Брусилов

Ну не може українська освіта без штормів! Ще не вщухли чутки про можливу ліквідацію ЗНО (після заяви віце-спікера комуніста Ігоря Калєтніка), як на поверхню випливла ще одна проблема: кастрація програм зовнішнього незалежного оцінювання. Йдеться, передусім, про історію України. Цього року абітурієнтам не обов’язково знати, хто такі Степан Бандера, Роман Шухевич, Дмитро Донцов. Натомість їм пропонують добре запам’ятати, хто такий Щорс, П’ятаков і Брусилов... Чистку робили без звичних гучних заяв. Програму затвердили ще в листопаді 2012 року, на сайті Українського центру оцінювання якості освіти вона висить досить давно. Просто досі у її зміст ніхто як слід не вчитався.

Беремо до рук дві програми — 2013 і 2012 років. Десь до середини XVII століття — ніби без змін. Потім — перші втрати. Вилучають імена педагога, ректора Львівської братської школи, першого ректора Київської братської школи, полеміста. Йова Борецького, єпископа Української греко-гатолицької церкви Іпатія Потія. Не потрібно дітям знати українського політичного діяча, автора Ukraina irredenta Юліана Бачинського (він вірив у можливість співпраці з більшовиками, але поплатився за це висилкою у ГУЛАГ). Про автора легендарної брошури «Самостійна Україна», основоположника українського самостійництва Миколу Міхновського. Зі списку персоналій зникли Кость Левицький, Дмитро Дорошенко. Їх усіх замінили росіянином Олексієм Брусиловим… Додали, окрім того, Миколу Щорса та Георгія П'ятакова. Немає Гната Юри, Юрія Тютюнника. Немає Степана Бандери (а Андрій Мельник є), основоположника українського інтегрального націоналізму Дмитра Донцова. Не згадали шістдесятників Аллу Горську, Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Левка Лук’яненка... Ще у 2012-му учень мав би знати, що таке політика русифікації, тепер — ні. Зникли не тільки люди, але й організації. Цього року «Пласт» святкував 100-річчя. У мене ще зі вступу у 2003 році на язиці відповідь: національні спортивно-фізкультурні організації «Січ», «Сокіл», «Пласт». Цього року «Пласту» не згадують. Ще у попередні роки зникли «Плуг», «Гарт», «Вапліте», такі поняття, як геноцид, репресії, а цього року дійшла черга і до розстріляного відродження. Тепер цього всього не треба.

А тепер почитаємо, що повинен знати абітурієнт, аби успішно скласти тест. Торік вступник повинен був вміти аналізувати національну політику Російської імперії стосовно України, визначати здобутки національного руху у складі Російської імперії. Аби, вочевидь, не образити Росії, ці вимоги видалили із програми. Абітурієнти повинні були проаналізувати роль Андрея Шептицького у піднесенні національного життя на західноукраїнських землях. У програмі зразка 2013 року вказано просто: роль А. Шептицького. У контексті української революції діти мали дізнатися про українізацію армійських частин. Цьогоріч — ні.

Голова комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України Лілія Гриневич звернулася до Дмитра Табачника з проханням пояснити такий вчинок.

«Такий тенденційний, всупереч історизму, добір історичних персоналій свідчить про політичну вмотивованість даного рішення, а також грубо порушує вимоги Державного стандарту базової і повної середньої освіти, — стверджує Лілія Гриневич. «Очевидно, що вилучення з програми ЗНО згадування ряду історичних постатей, наприклад, Бандери та Шухевича, унеможливлює системний підхід до вивчення одного з найбільш складних періодів української історії, спотворює історичні факти й шкодить освіті в цілому», — йдеться у зверненні депутата до міністра освіти.

Програма з української літератури також зазнає змін. Вже доволі давно абітурієнтам не потрібно вивчати «Жовтого князя» Василя Барки (його взагалі викинули зі шкільної програми), який розповідає про страшні реалії Голодомору. Відбулися і менш помітні зміни, наприклад, гостру сатиру на грошолюбів «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого замінили на нейтральну комедію «Мартин Боруля». Невже хтось із можновладців впізнав у Пузиреві себе?

Коментар для «ВЗ»

Ігор ЛІКАРЧУК, екс-директор Українського центру оцінювання якості освіти

Щороку змінювати програми ЗНО — абсурд. З технологічної точки зору за таких умов неможливо підготувати ефективний банк тестових завдань. І те, що центр скорочує кількість завдань у тестах з історії України, свідчить про проблеми з банком тестових завдань.

Змінити цю ситуацію можна, лише прийнявши закон, у якому буде чітко прописано, що не Міністерство освіти затверджує програми ЗНО. Це має робити Український центр оцінювання якості освіти, який має серйозних експертів-педагогів, провідних вчених. Така норма, до речі, записана у проекті закону «Про вищу освіту», який зареєструвала опозиція.