«Ялтинські балачки» в москві: маніпуляція і дезінформація

І навіть якщо звідкись прибув хоч один учасник, можна сказати, що він представляє цілу країну, і таких нарахувалось під сорок. Решта — росіяни.

По-друге, заявлена тема «форуму» не відповідала дійсним виступам. Тему заявили сучасну і амбітну — «За справедливий світоустрій: нові завдання для росії та Криму», а говорили в основному про те, як легалізувати російські загарбання останнього часу, приховували, що саме росія і є джерелом порушення справделивого світоустрою. За амбітними лозунгами — глобальна архітектура, виклики безпеки, роль великих держав — крилися виклад тенденційних концепцій, вже спростованих у вільному світі, відверта брехня, маніпуляції, намагання виправдати злочини росії проти міжнародного права, вбивства і пограбування.

Відверта завойовницька війна росії в Україні, порушення стату ООН, зводились до нібито «міжнародних криз», «протидії сучасним формам нацизму та неоколоніалізму». При цьму у виступах і росіян, і «друзів росії» ретельно приховувалось, що в сучасному світі саме росія залишилась фактично єдиною колоніальною імперією, яка рятується різними формами війни — від інформаційної до гарячої - проти всього світу. Учасники перевертали факти з ніг на голову, стверджуючи, що російська війна це «агресія Заходу, який напав на росію», приховуючи, що саме нинішня політика росії є виявом новітнього фашизму, який вчені і політики всього світу іменують рашизмом.

Форум проведений, власне, лише заради можливості заявити, що «участь у форумі представників іноземних держав була виразом своєї солідарності з Кримом, росією та нашим президентом Володимиром Путіним у боротьбі проти агресії Заходу». І це, якщо по-правді, вимагало від них не «мужності, рішучості та принципової позиції», а бажання і вміння йти проти совісті, видавати чорне за біле, спотворювати історію і маніпулювати фактами.

Російські політики до цього часу не полишають ідею Ялти-2, немовби саме вона може вирішити всі проблеми сьогодення. Учасники в своїх виступах часто посилались на довід Ялтинською конференції 1945 року, яка нібито «вказала ті баланси, на які ми повинні орієнтуватися, і безперечно була найважливішою подією для світоустрою». Митрополит Тихон навіть став стверджувати, що «поки в Ялті творили світ, за лаштунками таємно відбувалися інші процеси. Він не виключає, що вже в той час Черчілль розмірковував про операцію „Немислиме“ — ядерне бомбардування нашої країни». «Владика» явно безсоромно погрішив проти істини.

Справжнє ж значення Ялтинської конференції 1945 року полягає в тому, що світові лідери в той час змогли домовитись ради встановлення миру в світі, і заради цього знехтували тим фактом, що сталінський СРСР вступив у другу світову війну як партнер гітлерівсьої Німеччини, і разом з нею шматував Польщу. Це і проявилось в тому, що на Нюрнберзькому процесі представники СРСР були не відповідачами, а маскувалися під роль обвинувачів, бо справжнє місце сталіністів було на лаві підсудних поряд з гітлерівцями. Адже сталінський режим знищив більше радянських людей, ніж гітлерівський. І така забудькуватість не могла безболісно забутися, що й матеріалізувалось в післявоєнний поділ світу, залізну завісу і в «холодну війну».

Все ще міністр закордонних справ рф Сергій Лавров не сам прибув на форум, а доручив зачитати своє звернення працівнику міністерства, і це лише посилило підозри, що Сергія Лаврова почали відсувати на другий план російської політики. З ним дорівнявся так званий глава Криму Сергій Аксьонов, який прислав відеозвернення. Привітання «радника президента рф Антона Кобякова (а не самого президента — авт.) зачитав «представник Криму при президенті рф» Георгій Мурадов.

Зате спікер кримського окупаційного парламенту Владімір Константінов у виступі на зібранні особисто зробив відкриття: «Для Заходу „справедливість“ — щоби нас взагалі не було, а для нас — щоб Україна знову стала органічною частиною російського світу», — заявив він.

Інформаційним партнером форуму є ТАСС. Андрій Кондрашов, що став генеральним директором після його фільму «Путін», зробив не менше відкриття, заявивши, що «з поверненням Криму росія повернула собі духовний суверенітет» і «це не Крим повернувся до „рідної гавані“, а росія повернулася до свого коріння». Ну якщо «коріння росії» виросли з Кримського ханства, то тоді так, але ж треба це признавати публічно.

Учасники форуму висловили, крім цих, ще багато інших суперечливих нісенітниць. Наприклад, говорили, що «кримська весна надала імпульс для формування поліцентричного світу», або порівнювали окупацію Криму з «правом народів на самовизначення, принципом поваги територіальної цілісності держав» тощо. Зокрема Георгій Мурадов говорив про «самовизначення народу Криму» хоча в світі знають народ Криму як кримських татар, які участі в незаконному «референдумі» не брали. росіяни ж в Криму не «народ», а діаспора, у якої зовсім інші права. Крім того, право на самовизначення в міжнародному праві мають цілісні нації, а не аморфні народи. І окупація Криму росією не зробила ніякого впливу на так звану «поліцентричність» світу. Більше того, ні про яке право народу Криму мова не може йти ще й тому, що все починалося не з «референдуму» в березні, а з введення російських військ в Крим 20 лютого 2014 року. І учасники форуму це розуміють, але приховують, бо «одним із співавторів кримської весни» називають не «народ Криму» а спікера Владіміра Константінова, «ще одним співавтором» іменують Георгія Мурадова, які ініціювали і координували весь хід окупації. При чому тут народ? Про тих, хто брав реальну участь у поверненні Криму в Росію, говорив представник держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький і вручив Почесну грамоту Георгію Мурадову — одному з головних організаторів…" А де ж грамота «народу Криму»?

Тому Константінов говорив, що: «все починалося з очолюваної ним Верховної Ради», «все в Криму починалося з ідей, які спочатку здавалися абсолютно нереалістичними, але потім перетворилися на конкретні справи». Спікер цинічно стверджував, що «Для України це (Крим — авт.) приклад успішного регіонального розвитку: ось ким можна стати у складі російської федерації. Ви хотіли до Європи, довго хотіли, десятки років — і на що перетворилися. А ось ми повернулися на батьківщину і подивіться, чого досягли…», приховуючи, що саме російська війна, російські бомби і ракети перетворили окуповані райони України, міста і села в руїни. З іншого боку Крим навіть за російськими мірками депресивний, безводний, мілітаризований регіон, який не тягне на зразок навіть в підсумку одинадцятирічного правління. То чого ж ви досягли?

Константінов бездумно заявив: «А щодо західної цивілізації, то вона вичерпала сенси, корисні для нас. Все, що у них є, нам шкідливо, має руйнівну силу, тому нам від цього необхідно відмовитися. Тільки за цієї умови ми побудуємо свою конкурентну країну та цивілізацію, до якої тягнуться, яку поважатимуть…» Але від чого відмовитись? Від розвитку науки, культури і техніки, до рівня яких росія ніяк не може дотягнутися? Від демократії? Тут краще Константінову пам’ятати інші слова: ви десятиліттями намагаєтесь «догнати і перегнати» — і чого досягли?

Представник держдуми у справах СНД відомий пропагандист Костянтин Затулін твердив, що «Крим… першим і мирним шляхом повернувся до росії», приховуючи, що зовсім не мирним шляхом, і зовсім не першим. Так росія війною повертала до свого складу всі колонізовані народи — Грузію і все Закавказзя, Чечню, народи Сибіру і Півночі. Тепер — Україну. Це свідчить про те, що де росія — там не може бути миру.

Багато тверджень учасників форуму просто не витримують аналізу за нормами здорового глузду. Наприклад, депутат держдуми Анастасія Удальцова говорить, що «Крим показав, що гегемонії Заходу можна і треба чинити опір…» Вона не розуміє, що «гегемонія Заходу» -- це першість на основі вищих, у порівнянні з росією, результатів розвитку, і опір такій гегемонії - це опір прогресу. То це і є особливий шлях росії і її цивілізації?

І як результат, маніпулятивних тверджень не позбавлена і підсумкова резолюція. В ній йдеться, з одного боку, що «кримська весна… повернула народам віру у можливість мирного самовизначення». А з іншого: «росія, розпочавши в Україні СВО, фактично стала ініціатором міжнародного антинацистського та антиколоніального руху». Тобто мир досягнуто шляхом війни?

По-друге, війна росії є проявом не антинацизму, і не антиколоніального руху, а способом утвердження російської форми нацизму — рашизму, а також засобом збереження російського колоніалізму.

То для чого такі балачки?