«Якщо прийдеться лягати під кран, щоб зупинити забудову, там буде теплий чай і бочка з ватрою»

Третій тиждень у Львові вирують будівельні пристрасті довкола будівництва 25-поверхового будинку на вулиці Липинського, 13-Б. Будівельній компанії «Нью-трейдінг Львів» вдалося скасувати в київському суді історико-архітектурний опорний план міста Львова, який був на заваді зведення найвищого хмарочоса у місті. До чого це призведе? Експерти прогнозують, відтепер будівництво багатоповерхівок у Львові може бути хаотичним та за рамками закону…

Міський голова Львова Андрій Садовий заявив: «Шостий апеляційний суд Києва скасував історико-архітектурний опорний план міста Львова. Засідання відбулося у закритому письмовому провадженні. Ні міністерство культури, ні Львівська міська рада не мали можливості публічно захистити свою позицію. Львівська міська рада готує касацію і не збирається відступати, адже правда за нами. Не дамо знищити історичну спадщину Львова! Це спадщина України та світу! Якщо прийдеться лягати під кран, щоб зупинити забудову, то там буде теплий чай і бочка з ватрою».

Історико-архітектурний опорний план Львова — базовий документ містобудівництва, головна мета якого — зберегти історичні частини міста від руйнування і забудови. Документ враховує об'єкти культурної та архітектурної спадщини, зони, які входять до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та буферної зони до неї, пам’ятки історії, елементи ландшафту… Також опорний план визначає дозволену висоту новобудов.

У коментарі для «ВЗ» Андрій Садовий сказав, що компанія «Нью-трейдінг Львів» не зверталася до Львівської міської ради за дозволами на зведення багатоповерхівки.

Ділянка на вулиці Липинського, 13-Б, є комунальною, але перебуває в оренді «Нью-трейдінг Львів» з травня 2019 року.

За даними YouControl, компанію «Нью-трейдінг Львів» зареєстрували у Львові у 1995 році. Її засновниками є Ольга Панчук та ТзОВ «Західні будівельні інвестиції», а основним видом діяльності - виробництво готових металевих виробів.

Як розповів у коментарі для «ВЗ» юрист, виконавчий директор Асоціації Західноукраїнських забудовників Юрій Мартинюк, ніхто ще не починав на Липинського, 13-Б, жодного будівництва і довкола цього питання є чимало маніпуляцій. Головна проблема, каже юрист, в підміні понять. Історико-архітектурний опорний план Львова — це документ, який мав бути затверджений на сесії…

«Хто сказав, що будівництво на Липинського незаконне? — дивується мій співрозмовник. — Підприємці, які мають намір розпочати інвестиційний будівельний проєкт, звернулися до органів влади та місцевого самоврядування, щоб дізнатися порядок отримання дозволів. Оскільки один з нормативних документів вносив серйозні корективи у їхні наміри, то вони поставили питання щодо законності прийняття цього документу. Це наказ Міністерства культури, яким було затверджено науково-проєктну документацію. В чому суть? Історико-архітектурний опорний план міста Львова — це категорія містобудівного документа. Цей містобудівний документ є частиною Генплану Львова та повинен затверджуватися Львівською міською радою в складі Генплану. На жаль, досі Львівська міська не ухвалила новий Генплан, а відповідно також не ухвала історико-архітектурний опорний план міста. Натомість, Львівська міськрада у 2017 році замовила наукову-проєктну документацію, яка передбачена Законом України „Про охорону культурної спадщини“. Але є одна проблема — закон „Про охорону культурної спадщини“ говорить, що в складі науково-проєктної документації на охорону пам’яток культури обов’язковою є землевпорядна документація. Як випливає з рішення суду, історико-архітектурний опорний план міста не мав землевпорядної документації, аби він вважався належним в розумінні закону щодо охорони культурної спадщини. Як я зрозумів, забудовник звернувся до суду не з метою щось скасувати, а щоб перевірити, наскільки Міністерство культури діяло в межах закону: чи мало право видавати наказ про затвердження науково-проєктної документації без важливої та обов’язкової землевпорядної частини».

— Чи юридично правильно те, що суд не допустив на засідання, де розглядалось питання про скасування історико-архітектурного оперного плану Львова, юристів Львівської міської ради та Міністерства культури?

— Неправильно. В першій судовій інстанції були лише позивач (будівельна компанія) та відповідач (Міністерство культури України). Юристи Львівської міськради клопотали, аби до суду залучили і їх, як третіх осіб. Суд першої інстанції відмовив львівській мерії, бо представники мерії на думку суду належно не обґрунтували, які саме права міста порушуються.

А коли справа перейшла до апеляційної інстанції, то суд навпаки задовільнив клопотання Львівської міської ради, залучивши їх третьою стороною. Однак провадження ще в першій інстанції, за згодою всіх сторін відбувалося у спрощеному порядку. Це означає, що сторони (у тому числі і Львівська міська рада) подають позиції письмово. А суд виносить рішення на основі письмових позицій сторін.