BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

«Зареєструвати спостерігачами на виборах: Меланію Трамп — у Краматорську, зятя Трампа — у Херсоні…»

В Україні посеред війни запахло… виборами. Провести їх, попри те, що вітчизняна Конституція забороняє це робити під час воєнного стану, настирливо рекомендує нашій владі, ба навіть вимагає, президент США Дональд Трамп. «Я думаю, що зараз важливий час для проведення виборів. Вони використовують війну, щоб не проводити вибори, але, я думаю, в українського народу повинен бути вибір», — заявив американський лідер минулого тижня

Фото Укрінформу
Фото Укрінформу

І додав: «Вони говорять про демократію, але в якийсь момент це вже перестає бути демократією». У відповідь на ці докори президент України сказав: «Завжди готовий!». І повідомив, що попросив депутатів розробити відповідні зміни у законодавство, які дозволяли би голосування під час воєнного стану.

Схоже, обидві новини викликали шок у провідного в Україні фахівця з виборчих питань — члена ЦВК у 2004−2018 роках Андрія Магери, з яким спілкувався кореспондент «Високого Замку». Завжди врівноважений, цього разу він часом зривався на сарказм…

Скористатися підтримкою обох палат Конгресу США

— Чому президент США посеред незакінченої російсько-української війни раптом почав говорити про нагальність виборів у нас? Як обирати владу, коли над головами виборців літають КАБи, «шахеди»?

— Маєте цілковиту рацію! — в таких умовах проводити вибори неможливо. Але для такої людини, як Трамп, демократичні цінності, схоже, не мають значення. Про них йому і деяким іншим нашим зарубіжним лідерам треба весь час нагадувати. Зокрема, про основні принципи міжнародного права, про всесвітню історію, про конституційне право. Наприклад, Трампа можна було б запитати, чи знає він, що у розпал Другої світової війни, 1940 року, президент США Франклін Рузвельт не вимагав від прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля проводити вибори до Палати громад парламенту Сполученого Королівства — попри те, що минув 5-річний строк повноважень депутатів цього скликання. Британські парламентарії пропрацювали удвічі більше норми — 10 років! Вибори відбулися лише тоді, коли для цього настали умови, — капітуляція нацистської Німеччини.

А ще хотілося б запитати американців: Україна точно віддавала свою ядерну зброю 1994-го так званим гарантам (серед них — США) заради того, щоб 2025 року ті ж Штати вирішували за рахунок України якісь територіальні питання?
Наших союзників треба заводити у цю площину дискусії.

Україна має зараз величезну перевагу у тому, що пересічний американський виборець, як Республіканської, так і Демократичної партії, стоїть на нашому боці і вважає, що США мають нам допомагати. Україна повинна це використовувати. Нам треба розуміти, що з кожним місяцем Трамп і республіканська адміністрація матимуть дедалі вразливіші позиції. І тому не допомагати Україні вони не можуть. Бо у листопаді 2026 року у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу. У республіканців є ризики втратити ключові позиції в обох його палатах. Час гратиме проти адміністрації Трампа. Нам треба грамотно поводитись, наводити їй аргументи, чим саме ослаблення підтримки Києва з боку США зашкодить інтересам Вашингтона.

— Про «нелегітимність української влади» часто торочить путін. Чи не скористався Трамп пропагандистськими методичками кремля?

— Трамп вміє розвісити вуха, путін йому багато про що розповідав. Але існує правовий принцип безперервності влади — континуїтет. Це означає, що не може бути вакууму здійснення влади, і та влада, яка «пересиджує» якийсь певний час, здійснює свої повноваження доти, поки її не замінить влада, обрана на наступних виборах. Чи це новий президент, чи новий парламент — значення немає.

Якби американська адміністрація поцікавилася, то дізналася б, що жоден з українських президентів, яких обирали на виборах, не перебував на своїй посаді рівно п’ять років, нуль місяців, нуль тижнів, нуль днів. Завжди хтось недобирав або трохи перебирав. Кравчук «не досидів» у своєму кріслі.

Порошенко один місяць не добув, Кучма у першу свою каденцію керував п’ять з половиною років, а під час другого строку — п’ять років і три місяці. Це тільки у США президенти рівно чотири роки перебувають на посаді, бо у них у конституції записано, що саме на 20 січня призначено інавгурацію, а не на якусь іншу дату.

Безпека виборів — понад усе!

— Володимир Зеленський погодився на проведення виборів, але попросив західних партнерів гарантувати їхню безпеку. Як вона мала би виглядати: F-16 постійно чергують у небі, біля виборчих дільниць — наряди спецназу?

— Треба зареєструвати міжнародними спостерігачами на цих українських виборах Меланію Трамп — у Краматорську, а зятя Трампа — у Запоріжжі або у Херсоні. І тоді в американців дуже швидко зникне бажання рекомендувати проведення виборів під час війни.

— Президент доручив депутатам зайнятися зміною виборчого законодавства, прописати у ньому можливість виборів під час воєнного стану. Чи реально це у теперішніх умовах?

— Ідея президента Зеленського погана. З двох причин. Перша — проведення виборів потребує не стільки зміни чинного законодавства, скільки внесення змін до Конституції. А це набагато складніше, бо вимагає розгляду питання на двох сесіях (на першій має бути попереднє схвалення 226 голосами відповідного законопроєкту про зміни до Основного Закону, на другій — ухвалення його в цілому конституційною більшістю, 300 голосами).

До того ж Конституційний Суд має подивитися, чи цей законопроєкт не суперечить процедурним моментам. А ще перед тим його треба внести до Верховної Ради…

Проте найперша дія, яку треба зробити, — припинити дію воєнного стану. Бо під час нього зміни у Конституцію вносити заборонено.
Друга причина того, чому вважаю ідею про вибори поганою. Мабуть, президент України уважно не дивився, що у статті 93 Конституції для нього прописано прерогативу подавати до Верховної Ради законопроєкти. Навіщо перекладати цю відповідальність на депутатів, я не розумію?

— Що варто було б зробити у цій ситуації?

— Президент міг би закликати до загальнонаціональної дискусії з цього питання, зібрати за круглим столом відповідних експертів, представників різних політичних партій. Аби з’ясувати: можливі вибори під час війни чи ні? І водночас отримати з цього приводу офіційне тлумачення від Конституційного Суду України.

Інший напрям роботи — спокійна, але переконлива розмова з адміністрацією Трампа. З багатьох причин їй не можна різко казати «ні!». Насамперед тому, що Америка надає Україні підтримку. Проте треба наводити аргументи, чому робити їй певні кроки щодо нас не можна — щоб у кінцевому підсумку Трамп сказав: так це ж моя ідея була, я можу запропонувати її путіну! Нам не важливо, чиєю ця ідея буде, головне — щоб для України був результат.

Треба набагато якісніше, ефективніше готуватися до комунікацій зі США. А не так, як… В одному інтерв'ю колишній голова НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко ділився враженнями від переговорів 2019 року, коли Зеленський вперше зустрівся з путіним. За словами Вітренка, наша делегація тоді зганьбилася гіршим знанням Конституції України, ніж воно було у путіна. Такого не повинно бути. Має бути високопрофесійний рівень у всіх сферах. Бо дилетантство «95-го Кварталу» не діє…

— Чи не може москва устами Трампа вимагати від нас, щоб у потенційних виборах в Україні брали участь медведчук та інші так звані представники опозиції, які втекли у росію?

— У цьому питанні треба відштовхуватися від української Конституції. У статті 103 прописано вимоги до кандидатів на пост президента. У статті 76 — вимоги до кандидатів у народні депутати. Ці вимоги не можна ні звузити, ні розширити. Усі, хто відповідає цим вимогам, мають право балотуватися.

Але за певних обставин ті чи інші особи не можуть висувати свої кандидатури. Як-от: проросійські політики, які мають російські паспорти. На основі цього вони втратили українське громадянство, що перешкоджає їм не тільки у праві балотуватися, а й у праві голосувати як виборець.
Щодо балотування на парламентські вибори. Якщо особа вчинила державну зраду, інші колабораційні дії, то правоохоронним органам треба скерувати справу до суду, довести її до обвинувального вироку, щоб він набув законної сили. І це буде перешкодою для зрадників висуватися до українського парламенту.

Іншими бар'єрами для проникнення ворожих елементів в українську владу є факт їх проживання за межами нашої держави. Щоб мати право на участь у президентських виборах, треба жити в Україні останні 10 років, а для балотування на парламентських виборах — 5 років. Це може стати перешкодою для згаданого вами медведчука. У нього, до речі, немає українського громадянства.

— Навіть якщо погодимося на вибори під час війни і у рекордний час впораємося з їх організацією, мільйони українців взяти участь у них не зможуть. Йдеться про величезну кількість наших громадян, які живуть за кордоном, на тимчасово окупованій території. Не зможуть голосувати і наші фронтовики. Чи не стане це приводом для наших недругів визнавати такі вибори нелегітимними?

— Безумовно, право голосу на виборах є важливим. Але водночас не існує світових чи європейських стандартів обов’язкової участі громадян у виборах за кордоном. Кожна держава по-своєму вирішує: може вона гарантувати таке голосування чи не може? Якщо гарантує, то повинна створити для цього умови.

Навряд чи Україна зможе розробити ідеальний варіант для голосування наших біженців за кордоном. Більш-менш прийнятним я бачу можливість відкриття додаткової кількості виборчих дільниць за кордоном — не лише у приміщеннях посольств і консульств України, а й в інших місцях. Це, безумовно, викликатиме деякі труднощі. Йдеться не тільки про погодження цих місць із місцевою владою, а й про питання безпеки. У зв’язку з відкриттям додаткових виборчих дільниць за кордоном такі вибори коштуватимуть значно дорожче. Працювати у цьому напрямі треба…

Але я цілком відкидаю будь-які варіанти електронного голосування або голосування поштою, голосування протягом кількох днів. Бо це величезні ризики для принципів виборчого права: вільності голосування, його таємності тощо. Крім того, не будемо забувати про ризики російського, китайського втручання в інформаційні системи України щодо результатів голосування. Ці ризики колосальні! Для росіян не існує такої ціни, якої вони не заплатили б для того, аби залишити Україну у своєму колі інтересів. Навіть якщо їм доведеться жити на самому хлібі й воді і ходити у личаках.
Ті українці, які живуть на окупованих територіях, на жаль, взяти участь у виборах президента України і Верховної Ради не можуть. Адже там не можна гарантувати дотримання виборчих принципів. Бо там немає української влади — лише окупаційні адміністрації. Така ж ситуація у росії, у білорусі.

А тим часом…

Опозиційна парламентська фракція «Європейська Солідарність» вимагає негайної зустрічі з Володимиром Зеленським. Хоче почути від нього, як тривають мирні переговори і як глава держави збирається забезпечити під час війни свободу слова, участь у виборах військових і переселенців. Про це повідомила народний депутат Ірина Геращенко. За її словами, депутати мають право знати, які розмови за спиною парламенту ведуться в Офісі президента щодо Закону про вибори.

P. S. 57% українців вважають, що вибори в Україні потрібно проводити лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни. Водночас 9% опитаних виступають за вибори «вже зараз». Такими є результати опитування КМІС, проведеного 26 листопада — 13 грудня.