Рубають з плеча: «сирі» закони — як сирі дрова…

Поки багато з нас займалися осінніми польовими роботами на своїх городах, дачах, народні депутати підсунули співвітчизникам «велику свиню»: ухвалили закон, який встановлює драконівські санкції за те, що десь там у лісових угіддях накосили собі сіна, випасали свою корову чи козу, заготовили очерету для в’язання килимка-циновки, збирали лікарські трави для поліпшення самопочуття, гриби, ягоди, горіхи… Тепер на все це треба мати спеціальний дозвільний квиток! Так вирішили парламентарії. Мовляв, так прийнято у всьому цивілізованому світі, цей закон потрібен нам для вступу в Євросоюз. Та найбільше шокувало селян, що тепер їх будуть штрафувати за дрова, якщо не буде відповідного дозволу, квитанції, оплаченого чека…

Тепер якщо побачать у вашому дво­рі чи на вашій машині більш ніж п’ять кубометрів «лівих» (без документів) дров чи хмизу, заплатите від 34 000 грн до 51 000 грн штрафу. Або ж будете об­межені чи позбавлені волі на строк до трьох років. Ну, а якщо у вас знайдуть ве­лику кількість «халявних», документально не підтверджених патиків (понад 10 «ку­бів»), доведеться для спокути гріха шу­кати від 170 тисяч до 425 тисяч грн. Щоб переказати їх у держбюджет. Або ж мо­жете сісти за ґрати на строк до семи ро­ків.

За такий законопроєкт проголосували 242 народні обранці. А саме — 193 пред­ставники «Слуги народу», 13 членів де­путатської групи «Платформа за життя та мир» (колишні члени забороненої за­коном проросійської партії «ОПЗЖ»). 12 депутатів із групи «Відновлення Украї­ни» (теж «учорашні»), 9 представників «За майбутнє» і шість — позафракційних, включаючи спікера Стефанчука, ексспі­кера Разумкова, одіозну Безуглу… Опо­зиція не голосувала.

Резонансний документ відправлено на підпис президентові. Закон запрацює відразу, як тільки там з’явиться його під­пис. І тоді правоохоронці візьмуться за роботу — чекайте рейдів на обійстя…

Багато громадян вражені новими «по­рядками». Чимало з них під час воєнного стану втратили роботу, житло, здоров’я. Отримують скромну пенсію. Часто не мо­жуть звести кінці з кінцями. На селах осо­бливо важко з роботою і «живими» гро­шима. Заощаджуючи на продуктах і газі, збирають у лісі сухостій, гриби, ягоди. І їм тепер погрожують за це космічними штрафами!

Наші ліси захаращені тисячами тонн «безгоспної» деревини: нема кому при­брати і розумно, з користю для країни, використати поваленого вітром старого бука-граба чи ясена, коріння якого підто­чив якийсь жук. Дерева роками гниють. З вітром ідуть народні гроші…

У наелектризованому суспільстві вко­тре здійнялася буря емоцій. Автори за­кону стоять на своєму: давно треба було це зробити. Дорікають опонентам: от ви весь час кричите про повальне вирубу­вання лісів — а ми цим законом ліс буде­мо берегти…

Один із 27 авторів резонансного за­кону — народний депутат Юрій Камель­чук (представляє «Слуг народу» на Львів­щині) «заспокоює» народ: мовляв, ніхто простих смертних, які збирають дрова для обігріву своєї хати, перевіряти не буде. «Шмонати» будуть тих, хто краде у великих обсягах.

Представниця опозиції, львів'янка Со­фія Федина із «Європейської Солідарнос­ті», має свою версію появи такого закону. На її переконання, одними з його авторів є колишні прокурори Павлюк і Неклюдов. Вони незадоволені тим, що парламент­ська опозиція виступає проти суттєво­го підвищення зарплат прокурорам та іншим чиновникам, голосувала проти бю­джету із такими збільшеними витратни­ми статтями. І щоб наповнити бюджет для своїх зарплат, ці прокурори хочуть клепа­ти кримінальні справи щодо простих гро­мадян, які везуть з лісу кілька в’язанок дров, несуть кошик грибів чи ягід…

На «тему дня» я (на умовах анонім­ності) спілкувався із кількома знайомими працівниками лісового господарства — врівноваженими, уже досвідченими і по­рівняно молодими.

Пан Віталій спочатку виступав за де­путатський закон. Каже, треба наводи­ти порядок у лісах. Згадав: був недав­но у Сіетлі, проїхав сотню кілометрів — а у «зачесаному» лісі не побачив жодного папірчика, жодної пластикової пляшки чи бляшанки. Та коли вчитався в ухвале­ний нашими депутатами закон, то від­писав мені на телефон: «Це все непра­вильно… Будемо сподіватися, що цього законопроєкту президент не підтримає. Це — „підпал“ держави зі середини. Не буде жодної людини в селах і містечках, хто мав би такі документи…». Пан Віталій вважає, що у разі підписання закону «про дрова» у суспільстві виникне додаткова напруга. Це на руку ворогам…

Молодший колега пана Віталія — Ва­силь, інженер лісового господарства в одній із західних областей, вважає, що держава має шукати з людьми компро­міс, іти їм назустріч. Звичайно, каже він, не можна дозволити самовільні стихійні рубки, бо це буде безлад.

— Ми іноді дозволяємо місцевим лю­дям використовувати для побутових по­треб так звані «зломи» — повалені бу­ревіями старі, ушкоджені шкідниками дерева. Ці громадяни, люди відпові­дальні, не різатимуть здорове дерево із пня, приберуть захаращену територію. Коли нам потрібна буде допомога — вони безплатно (бо коштів на це не виділя­ють) прийдуть садити ліс. Таких взаємо­відносин на офіційному рівні не дозво­ляють. Але у час кризи, браку робочих рук ми змушені іти на таку співпрацю. Від такого зваженого підходу справа ви­грає… А коли я читаю про якийсь кримі­нал за в’язанку дров, то це вже занадто. Дроворуба порівнюють ледь не з убив­цею!

Насамкінець пан Василь спересердя сказав: «Особи, які готують такі законо­проєкти, про людей не дбають. Бо люди взимку мерзнути не будуть — підуть до лісу по дрова, щоб зігріти у хаті себе і ді­тей. Нехай би київські політики приїха­ли до нас — і ми їм розкажемо про життя, яким воно є насправді. І про те, як розум­но вийти із цієї ситуації».