«Відбувається цинічна маніпуляція темою мов для нацменшин»
Народна депутатка Наталія Піпа каже, шанс, що за скандальний законопроєкт № 10 288 не проголосують, є, але невеликий
«Під приводом європейської інтеграції уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт № 10 288, спрямований буцімто на захист національних нацменшин. Однак поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, законопроєкт містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови і руйнують механізм її захисту. І, що найнебезпечніше, дозволяють після 5-річного перехідного періоду масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо-й відеореклами, книговидання та інших галузей». Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав співкоординатор руху добровольців «Простір свободи» Тарас Шамайда.
«Відбувається цинічна маніпуляція темою мов для нацменшин. Запропонований урядом законопроєкт № 10 288 несе приховану масштабну русифікацію України, — написала, зокрема, на своїй сторінці у Фейсбуці Наталія Піпа. — Ми за євроінтеграцію, але без русифікації!».
Я зателефонувала до Наталії Піпи, аби розпитати депутатку про загрози, які насуваються на державну мову.
— Європейський Союз справді від нас цього вимагає, — каже Наталія Піпа. — Усе залежить від того, яку позицію обстоюють наші перемовники. ЄС є толерантним до різних мов, але Європейський Союз не має такої загрози, яку має Україна, такого ворога під боком. Вони сприймають росіян як нацменшину, а не як людей, які століттями нас нищать. росія багато доклалася до того, щоб русифікувати Україну, зробити так званих російськомовних українців, яких тепер зі зброєю в руках «звільняє».
Тут вбачаються дві основні поступки. Перша — угорцям, які живуть на території Закарпаття і часто навіть не знають української мови. Хоча попередній закон вимагав переходу з угорської на українську, щоб усі предмети велися українською, і тільки спеціалізовані, як-от мова, історія Угорщини, література, — угорською.
Зараз пропонують зворотну модель: щоб всі предмети велися мовою нацменшин, наприклад, угорською. Загалом там зачіпаються три основні закони: щодо освіти, медіа та гуманітарний. У Берегово є люди, які українською тільки «добрий день» знають. Ця норма цей стан речей закріплює.
На сьогодні в Україні навчання у вищих закладах освіти не проводиться мовою Європейського Союзу. Це вимога угорців. Наш уряд подає цей законопроєкт, але ми бачимо у ньому велику загрозу. У закладах середньої освіти держава платить вчителям зарплати, місцева громада утримує приміщення. Тобто українські платники податків мають дозволити вчитися в Україні іноземною мовою? Не знаю жодної країни світу, де таку можливість мають українці, які в час війни також є нацменшинами у різних країнах.
Щодо сфери медіа та гуманітарної сфери, там прописано, що через п’ять років після завершення воєнного стану російську повертають як мову нацменшини. Це — відновлена русифікація.
— Російської на радіо та на телебаченні побільшає?
— Так. Тому виступаємо проти цього законопроєкту. В Угорщині тільки зараз відкриється перша українська школа, в той час як ми маємо близько сімдесяти угорських шкіл.
— За цей законопроєкт провладна більшість проголосує?
— У першому читанні, ймовірно, проголосують. Шанс, що не проголосують, є, але дуже невеликий. Важливо, які норми зможемо внести у другому читанні. Будемо намагатися забрати усі норми щодо русифікації. Ми за євроінтеграцію — без русифікації!