Куля пройшла крізь мозок і вилетіла через потилицю
Львівський лікар-нейрохірург Юрій Флис провів військовому унікальну операцію на головному мозку та встановив індивідуальну титанову пластину
Дитячий тренер з футболу 48-річний Олексій Литвинчук з Волині вперше на фронт пішов у 2014 році. Відслужив рік і повернувся до цивільного життя. У лютому 2022 року знову взяв до рук зброю та поповнив лави 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Служив кулеметником.
4 квітня 2023 року на бойовому посту Олексій отримав важке поранення у голову. Ворожа куля влучила у лоб захисника, пройшла крізь мозок та вилетіла через потилицю… Побратими оперативно евакуювали товариша до лікарні у Дніпрі. Провівши надскладну операцію, медики врятували життя військовому, по суті, витягнули його з того світу…
Перші три тижні Олексій був у комі у реанімації. Згодом його доправили до лікарні у Києві. Лише через два місяці його стан стабілізувався. Тоді скерували до Львова — на реконструктивну операцію черепа та подальшу реабілітацію. У Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) йому виконали надскладну реконструктивну операцію і закрили 22-сантиметровий дефект черепа 3D-пластиною! Тривала операція близько п’яти годин.
Під шкірою був мозок
Завідувач відділення нейрохірургії Лікарні Святого Пантелеймона Юрій Флис розповів журналістці «ВЗ» деталі цієї унікальної операції.
— Куля влучила у лобну частину, пройшла через мозок і вилетіла через потилицю, — каже 29-річний Юрій Флис. — Лікарі у Дніпрі провели декомпресивну трепанацію черепа, тобто видалили лобну, скроневу і тім'яну кістки. Таку операцію провели, щоб урятувати пацієнту життя, адже за важкої травми мозку відбувається його набряк. Кожна частина мозку має свою функцію. У правші домінантна півкуля — ліва, у шульги — права. Одна частина мозку відповідає за рухи, інша — за психіку, скронева, наприклад, за мовлення, потилична — за зір.
До нас пацієнта доправили у відносно задовільному стані. Був при свідомості, але погано говорив через те, що мав поранення у лобну і скроневу частини голови. Мав порушення рухів у лівій нозі та руці.
У пацієнта був 22-сантиметровий дефект черепа. Фактично під шкірою був мозок. Пацієнт міг незначно вдаритися, наприклад, у побуті, і мозок міг постраждати. Ми замовили пластину і вичікували слушного моменту для операції. Пацієнтом у той час займалися лікарі, які спеціалізуються на мовних та рухових порушеннях.
Пацієнту зробили спеціальну комп’ютерну томографію. А далі медична фірма, за допомогою комп’ютерної програми, провела реконструкцію черепа і підібрала індивідуальну (!) титанову пластину (максимальну подібну до справжньої кістки), яку вона замінить.
— Чи раніше робили такі операції?
— Мало хто з лікарів в усьому світі має справи з мінно-вибуховими травмами. Ми з такими травмами уже стикалися. Черепно-мозкова травма сама собою є вкрай складною, а якщо травма мінно-вибухова, то це ще складніше. Пацієнти з осколковими пораненнями високоінфіковані. Найсильніші антибіотики, які тільки існують у природі, не завжди справляються з цими інфекціями. У мирних умовах таких пацієнтів ізолюють (у них специфічна мікрофлора, стійка до антибіотиків). Але у часі війни, коли таких пацієнтів багато, їх не ізолюють.
Ви знаєте про те, що лікарі гостро поставили питання щодо продажу антибіотиків за рецептами, аби їх не призначали «направо і наліво». Ці нововведення з’явилися під час війни, щоб не виникло дефіциту антибіотиків. Ніде у світі немає такого, щоб людина йшла в аптеку і купувала антибіотики на свій розсуд.
— Що вас найбільше хвилювало, коли оперували?
— Хірургія — це ремесло. Коли оперуєш щодня, отримуєш досвід. Найскладніші у нейрохірургії онкологічні операції (пухлини мозку) та важкі черепно-мозкові травми, в тому числі мінно-вибухові. Звичайно, складним є весь спектр втручань у головний мозок. Велику роль відіграє родина. Олексію Литвинчуку допомагає уся сім'я. Сестра фактично щодня була у лікарні біля нього.
Такі травми лікарів об'єднують. У цій роботі має бути так званий мультидисциплінарний підхід. Щоби дійти до певного рішення, до лікування таких пацієнтів мають бути залучені лікарі усіх спеціальностей (кожна медична посада, зокрема медсестри, санітарки відіграють важливу роль). Важливу роль відіграє і реабілітація. У нашій лікарні реабілітація проводиться з першого дня. Навіть якщо пацієнт у комі (чи не у комі) з ним займається реабілітолог, щоб не виникало ускладнень.
— Війна дала серйозний імпульс розвитку медицини…
— Нейрохірургія швидко розвивається, зокрема і в нашій лікарні. Є новітнє обладнання, яке сприяє проведенню новітніх високотехнологічних втручань. Хірурги, до прикладу, беруть вільний клапоть (м'яз на судині живлення) зі спини чи стегна і пересаджують туди, де є шкірний чи м’язовий дефект — на руку чи ногу. Ортопедичні операції - остеоінтегрувальне протезування (встановлення протезу в кістку). Це все — унікальні операції, яких у довоєнний час в Україні не проводили.
До нас приїжджає багато спеціалістів з різних країн світу — хірурги, анестезіологи, ортопеди, щелепно-лицеві хірурги. Мої колеги — нейрохірурги приїжджали до Львова зі США. Це американська ГО «Разом для України», вони з 2014 року допомагають Україні у різних сферах, в тому числі і в медичній. Там є багато хірургів українського походження. Вони приїжджали у травні - допомагали оперувати наших пацієнтів. Було багато складних випадків, зокрема оперували пацієнтів з онкологією. Іноземні лікарі діляться своїми навичками, допомагають теоретично та практично, привозять багато дорогого медичного обладнання та витратних матеріалів, яких раніше в Україні не використовували. Зараз в Україні виїзд чоловіків за кордон обмежений. Тож коли до нас приїжджає один класний спеціаліст з-за кордону, усі лікарі мають змогу подивитися на його методику, техніку. Іноземні лікарі, своєю чергою, також набувають тут досвіду.
— Військовий, якому ви робили операцію, як почувається?
— Його стан щодня покращується! Зараз він у реабілітаційному центрі. Ми часто стикаємося з важкими черепно-мозковими травмами, коли людина — у вегетативному стані (у народі кажуть, як «овоч». — Авт.). Коли людина нічого не розуміє, ні на що не реагує. Ми навіть створили спеціалізоване відділення у лікарні, де нам допомагають американські меценати, для пацієнтів з важкими травмами головного та спинного мозку, які частково або повністю паралізовані. З ними щохвилини потрібно займатися. Навчати родичів. Це копітка праця. У нас є лежачі військові, за ними потрібен максимальний догляд — щодві-три години їх потрібно перевертати.
— Якою є вартість такої операції, зокрема пластини?
— Операція безкоштовна, проте з придбанням пластин нам допомагають благодійні фонди. Така пластина коштує кілька тисяч доларів (її вартість залежить, зокрема, від розміру).
— В Україні багато фахових перспективних лікарів. Але часто кажуть, що у нас проблема з діагностикою…
— За останні три роки наша лікарня придбала багато дорогого сучасного обладнання. В Україні, якщо людині потрібна фахова медична допомога, це питання можна вирішити за день-два. Зробивши КТ чи МРТ, людина може потрапити до невропатолога чи до нейрохірурга. А у США, та й всюди в Європі, щоб потрапити до вузькоспеціалізованого лікаря, можна чекати пів року і більше. Наші державні лікарні намагаються запровадити модель так званої хірургії одного дня. До речі, перебування у лікарні теж відіграє важливу роль: чим менше часу пацієнт у лікарні, тим менше у нього інфекційних ускладнень. Тим раніше у нього починається реабілітація.
— Ви нещодавно були на стажуванні в Японії. Що вас там найбільше вразило?
— Мені пощастило побувати у США та Японії. Японці - фанатики ендоскопічної хірургії. Цю апаратуру, так само як і у Європі, японці намагаються щочотири-п'ять років оновлювати. Є відсоток, який люди платять за рахунок страховки, але 90% медичних послуг у Японії покриває держава. До речі, японці дуже підтримують Україну.
— Чому ви обрали нейрохірургію — таку складну спеціалізацію?
— Кардіохірургія і нейрохірургія справді вважаються найскладнішими галузями. Моя мама — невропатолог. Я з дитинства часто бував у медичних колах. Мені подобались неврологія і хірургія, тому я й обрав нейрохірургію (усміхається. — Авт.).
P.S. Допоміг військовому з титановою пластиною Благодійний фонд Health Patrons — Патрони здоров’я. Вартість пластини — 1272 доларів.