«Химера» для армії
У своїх винаходах Володимир Муссур та Роман Боринець використовують і магніти до дверей, і ґумки від рогаток
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/491202/drony1.jpg)
Донедавна сільські умільці переважно мудрували над тим, як змайструвати чи покращити сільськогосподарську техніку. Хвалилися господарі саморобними копачками, картоплесаджалками і навіть тракторами. Сьогодні усі сили кидають на допомогу армії. Як-от друзі з селища Брошнів-Осади Івано-Франківської області Володимир Муссур та Роман Боринець. Вони давно ремонтують автомобілі для армії, а нещодавно створили дрон, який здатен непомітно підкрастися до ворога й скинути на нього міну!
Володимир Муссур та Роман Боринець — друзі з дитинства.
Чоловіки ще й породичалися: дружина Володимира стала хрещеною доньки Романа. Володимир закінчив Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу й, ставши магістром геодезії, зрозумів, що його справжнім покликанням є електроніка. Роман — професійний рятувальник, однак усі, хто його знає, кажуть, що він ще й механік від Бога.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну чоловіки стали волонтерами. Громадська організація «Знахідка», до якої входять друзі-умільці, вже закупила та передала на передову 50 автівок та полагодила для армії щонайменше 200 машин. Відкладають усі домашні справи і поспішають у майстерню доводити до ладу черговий автомобіль. Одного разу відганяв авто для військових аж до Бахмута.
Коли ж випадає вільна хвилина, друзі залюбки у гаражі конструюють для українських воїнів саморобні пристрої, яким немає аналогів. Як-от, скажімо, дрон для перевезення вантажів «Химера».
— Цей наземний безпілотник ми розробили на прохання наших захисників, — розповідає Володимир. — З фронту бійці надіслали нам відео, як безпілотник підвозить на передову ящики з боєкомплектами. Радіємо, що на ньому також доставляли на передову питну воду та продукти харчування. Хтось подав ідею, і на безпілотнику бійці прилаштували ще й ноші, щоб евакуювати з поля бою поранених.
Основою для цього дрона стала автономна платформа на мотоциклетних колесах. Він оснащений камерою нічного бачення та акумуляторами від електровелосипедів, а керується за допомогою дистанційного пульта та приводу від гаражних воріт. Обійшовся він у сто тисяч гривень.
Через велике навантаження дрон нещодавно вийшов з ладу. Із фронту його відправили на ремонт до розробників. І тепер майстри не лише відновлюють свій винахід, а й удосконалюють його. Потужнішою стане ходова частина, він стане більш мобільним. «Примара» вже може перевозити вантажі вагою до 220 кілограмів, долати бездоріжжя, 30-градусні підйоми. Відтепер за один рейс з поля бою евакуюватиме двох поранених.
— Ми майже повністю відреставрували свій безпілотник, — радіє Володимир. — І навіть мої діти провели його тестування на околицях нашого селища. На дроні вони проїздили понад 15 кілометрів. Незабаром відправимо його на передову.
Коли поширилась інформація про атаку на базу Чорноморського флоту в бухті Севастополя, самоучки-аматори задумали створити дрон для замінування позицій окупантів.
— Пам'ятаю, як Роман міркував: «Повітряні дрони є? Є. Морські дрони є? Є. А чому наземного дрона-„мінера“ немає? Давай зробимо», — продовжує розмову Володимир. — У нас вийшло!
/wz.lviv.ua/images/articles/2023/06/drony.jpg)
Друзі ставили собі за мету створити дрон мінер-камікадзе. Однак майстри обладнали його механізмом для скидання вибухівки. Виходить, після замінування ворожих позицій дрон має можливість уціліти і повернутися до пункту постійної дислокації.
Щоб отримати необхідні деталі, чоловіки купили дитячого гіроскутера. Та, розібравши його, зрозуміли, що головна деталь, яку хотіли звідти взяти, їм не підходить. Були змушені купувати іншу модель гіроскутера, проте і він приніс розчарування. Лише у третьому виявилася плата, яка піддавалася перопрошиванню.
За допомогою комп’ютера Володимир перепрограмував плату гіроскутера, для монтажу дрона використав також деякі інші деталі ґаджета. Майстри підібрали необхідний кутник, бляху і зварили автономну платформу. У конструкції безпілотника використали навіть магніт від вхідних дверей і ґумку від рогатки, яку замовляли через Інтернет!
— Ми тестували дрон з навчальною протитанковою міною, — додає Володимир. — Отримані результати свідчать про його ефективність. Наш «моторизований мінер» спроможний перевозити 120 кілограмів вибухівки, долати 450 метрів, або ж їздити на удвічі більшу відстань із додатковою антеною. Проте ми намагаємося удосконалити дрон з тим, аби міг промчати не менше півтора кілометра. Впевнений, що найближчим часом зможемо цього досягти. Тож українські воїни з допомогою нашого дрона отримають можливість на танконебезпечних напрямах дистанційно мінувати підходи до своїх позицій.