«За що боролися, на те і напоролися. За рік селище потонуло в новобудовах»
Незабаром Сокільницька ОТГ відзначатиме річницю свого створення
Cокільники — одне із так званих царських сіл довкола Львова. Фішкою таких населених пунктів завжди було поєднання сприятливої екології з близькою відстанню до великого обласного центру з усіма його перевагами. Саме тому у Сокільниках, яке є найбагатшим селом області, роками будували свої маєтки львівські ВІПи, а сокільничани їздили на роботу, навчання, лікувалися та отримували інші послуги у Львові.
Торік у листопаді Сокільники стали адміністративним центром новоствореної Сокільницької територіальної громади. Ще два суб’єкти громади — селища Басівка і Годовиця. Цьому територіальному злиттю передувала бурхлива історія боротьби сокільничан за право створити власну громаду. Львівська ОДА включила селище до Львівської ОТГ. Але Сокільники, Басівка і Годовиця таки наполягли на своєму і відділилися в окрему громаду.
Про те, чого домоглося селище за рік і як там зараз йдуть справи, дізнавалася журналістка «ВЗ».
Світло вибиває через день, каналізації немає…
Нещодавно «ВЗ» писав про величезний поступ Сокільників у сфері шкільництва — тут будується найбільша у західному регіоні України школа, на 660 місць. Там буде басейн на 25 метрів, спортзали, стадіон біля школи та багато іншої учнівської інфраструктури. Будує її Сокільницька сільська рада за власні кошти, що є великою рідкістю в Україні. А це 166,9 мільйона гривень з бюджету територіальної громади.
Але є й негативи. Коли Львівщиною наприкінці червня прокотилися два великі буревії, вони серед іншої шкоди знеструмили значну частину помешкань області. Але якщо у Львові електрику відновили невдовзі після закінчення буревію, то на периферії світла довелося очікувати до декількох днів. Зокрема і в Сокільниках. Львівські енергетики розводили руками: Сокільники тепер «не львівські», ними має опікуватися локальний РЕМ…
Саме через це та інші комунальні негаразди є у Сокільницькій ТГ частина мешканців, не задоволених тим, що населений пункт відділився від Львова. Це позбавило сокільничан можливості лікуватися у львівських медичних закладах, оперативно отримувати послуги львівських аварійних і комунальних служб, мати інші «міські» переваги. То чи варто було відділятися?
«Сокільники за що боролися — на те і напоролися. За рік селище потонуло в новобудовах, — розповідає „ВЗ“ місцевий житель пан Іван. — Хочуть будувати багато, а комунікації — старі, не розраховані на такі потужності. Через це світло у селищі „вибиває“ через день! Немає власної каналізації, все тече в озеро Наварія. Ні виїхати зі селища, ні заїхати неможливо через величезні „корки“. Дороги вузькі. Немає води, бо великі будівельні фірми весь час щось риють. Житлові комплекси є, а жодного садочка немає! Із лікувальних закладів — одна амбулаторія…»
«Маємо якийсь феодальний лад, місцевих князьків…»
Б’є на сполох і керівниця ГО «Зручна громада», мешканка Сокільників Уляна Солонюк. Вона була однією з найактивніших мешканців, які боролися за створення Сокільницької ОТГ. Громадська організація зробила канал на Ютубі, викладають ролики з численними місцевими проблемами. Уляна Солонюк веде власний блог про постійні будівельні скандали у Сокільниках. Так, стало відомо, що на території археологічної спадщини І тисячоліття н. е. забудовник «Сан Марко Сіті» хоче звести багатоповерхівки з підземними паркінгами. Висотки в Сокільниках ростуть як гриби після дощу.
«Мене часто запитують, чи не розчарувалася у тому, що ми створили свою громаду, — розповіла «ВЗ» Уляна Солонюк. — Часом звинувачують у тому, що я «винна»… Але я не розчарувалася, бо ОТГ — це великий бюджет і великі можливості. Створення окремої територіальної громади — наша велика перемога. Але мені, як людині, яка стояла біля витоків створення Сокільницької ОТГ, прикро, що людей знову обдурили. Коли ми виходили на акції протесту, казали, що не хочемо бути «спальним районом Львова», не хочемо тих багатоповерхівок, хочемо залишатися заможним приміським селом. Коли створилася ОТГ Сокільник, уже немає Держархбудконтролю, маємо свій відділ архітектури, який сам видає собі містобудівні умови і обмеження, тобто дозволи на нове будівництво тих самих багатоповерхівок! І це та сама місцева влада, всі ті самі люди, які вчора казали, що вони проти того, щоб Сокільники були «спальним районом»! Ми, довіряючи своїм же односельчанам, дали їм безмежні повноваження — уже тепер в ОТГ. Натомість отримали якийсь феодальний лад, місцевих князьків… Вони мають свого керованого 21 депутата в сільській раді (фактично у нас лише один депутат обстоює інтереси громади) і «вирішують питання»…
Є квартали новобудов, які вже були передбачені Генпланом, і ми на це не маємо впливу. Але є стара частина села, де є одноповерхова забудова. Не можна без врахування інфраструктури сліпо будувати багатоповерхівки, щоб наживатися на цьому! У нас немає ні очисних споруд, ні комунікацій. А місцева влада на це все закриває очі. Де ви таке бачили, щоб у ХХІ столітті у найбагатшому селі області не було садочка?
Але є небайдужі мешканці Сокільників. Влада робитиме рівно стільки, скільки ми їй дозволимо робити. Нам вдалося заборонити будівництво багатоповерхівок у районі «Кадім» у Сокільниках. Ми подали три судові позови! І нині навіть сільський голова визнав, що влада буде скасовувати свої рішення. І ми, активні мешканці, будемо до останнього робити все для того, щоб змушувати владу працювати для людей, а не для своїх приватних інтересів".
«Якби не були самостійні, і десятої частини б не зробили»
У розмові з «ВЗ» голова Сокільницької сільської ради Тарас Сулимко на всі закиди має свої пояснення: «Щодо електрики: держава віддала у приватні руки такі стратегічні об’єкти, як РЕМи, облгази тощо. Технічні умови на підключення електрики видають приватні фірми. Вони не роблять нічого, аби збільшувати потужність. Електричні дроти мають по 50 років. 50 років тому це була потужність цілої вулиці, а тепер це потужність одного будинку. Держава повинна забирати такі стратегічні об’єкти, як обленерго, у державну власність.
Щодо води: Сокільники у сфері діяльності ЛМКП «Львівводоканал». У його статуті йдеться, що він створювався для обслуговування міста Львова і всіх приміських, сільських територій. Тобто і Сокільники, і всі села біля Сокільників має обслуговувати. Місто Львів не може «приватизувати» воду. За воду ми платимо. Усі мешканці Сокільників мають укладені угоди з «Львівводоканалом». І це чималі кошти. А ремонти мереж робимо ми самі, сільська рада, хоча не маємо цього робити. Тобто насосній станції маємо платити по максимуму, а ремонт мереж — робити самі. Хоча у сільської ради на балансі цих мереж немає.
У 2015 році, коли я повернувся з війни, у селі не було підключення до каналізації зовсім. Ми все почали з нуля: зробили проєкт насосної станції, взяли технічні умови для підключення у «Львівводоканалу». Хоча труба каналізації йде по території Сокільників, і це було зроблено десятки років тому. За станом на зараз ми зробили 60% каналізування. Є спільні проєкти з громадою Солонки, вони в Малечковичах хочуть будувати очисні споруди. Хочемо зробити це до спілки. Тоді ми би могли велику частину Сокільників підключити до очисних споруд.
Чому в Сокільниках автомобільні затори? «Корки» починають рости з центру Львова. Львів розширився, забудувався, а доріг не розбудовував. Довкола Сокільників як була одна об’їзна смуга, так і досі є. Торік зробили дорогу державного значення Львів-Пустомити-Меденичі. Так звузили по максимуму. У нас через Сокільники йде вулиця Сковороди, то там було три лінії, а після ремонту стало дві. Звузили всі дороги, кільцева вся стоїть, і всі їдуть через Сокільники.
Де лікуються жителі Сокільників? Держава прийняла правильний закон — гроші йдуть за пацієнтом. Якщо ми зробимо лікарню, а там не буде нормальних спеціалістів, туди ніхто не піде. Особисто я, якщо у мене болить серце, йду в кардіологічну лікарню. Коли мав ковід, звернувся у Центр легеневого здоров’я у Львові. Наші сімейні лікарі тільки дають скерування. Але тоді гроші не йдуть в Сокільницьку громаду. Є лікарня в Пустомитах. Ми це неодноразово обговорювали — ми готові платити Пустомитівській районній лікарні, але хай скажуть, скільки мешканців нашої громади там лікується.
Про високоповерхівки: будинки, що біля вулиці Трускавецької і Стрийської, були запроєктовані давно. Там з одного боку вулиці Трускавецької — львівські багатоповерхівки. Генеральний план не був новий, трошки відкорегований у 2016 році. Але я проти тієї забудови, бо тоді ми будемо жити в резервації, як індіанці в Америці. Понаїжджає купа чужих людей і буде вирішувати долю нашої громади. Крім того, це велике навантаження на селище. Новобудови — це не є добре. Зараз до мене приїжджали з Ради Європи, консультувалися щодо агломерації. Ми готові до будь-якої співпраці зі Львовом, але на паритетних умовах. Сусіди повинні жити у злагоді".
— Пане Тарасе, чи ви не розчарувалися за цей рік у тому, що створили окрему громаду?
— Не розчарувалися. Перед тим ми проаналізували, що у Львові, до громади якого нас хотіли затягнути, за 15 років не побудовано жодної школи, жодного садочка. А в нас проблема — школа і садочок. Є приклад Білогорщі, яка приєдналася до Львова близько десяти років тому. За ці роки там не змінилося нічого — не зроблена каналізація, немає клубу. А ми клуб здали. Ми зробили початкову школу на 10 класів. До кінця цього року хочемо повністю накрити нову школу на 660 учнів. Якщо будуть залишатися кошти, ще вікна вставимо і законсервуємо будову на зиму. Каналізацію будуємо, дороги. У Басівці й Годовиці ми зробили проєкт завершення клубу. Якби ми не були самостійні, ми б десятої частини цього не зробили.
Маємо великі претензії до Львова! У 2012 році Львів продовжив злітно-посадкову смугу аеропорту і пообіцяв жителям Сокільників за це поміняти вікна. Бо літаки практично зачіпають людські дахи. Але обіцянок ніхто не виконав. Через Львів втратили 25% наших земель — тільки через санітарні і охоронні зони — аеропорту, високовольтних ліній, водойм. Люди там не можуть нічого робити, будувати. У нашої громади кошти є, але держава у нас реверсно забирає 13 млн 800 тис. грн на рік. Тут знову подвійні стандарти — держава використовує дані перепису населення ще 2011 року. За цими даними, зараз офіційно в Сокільниках разом із Басівкою і Годовицею живе 7 тисяч людей. А реально тут 16 тисяч. Через це в нас забирають ту реверсну дотацію. Ми би за ці 13 мільйонів могли ще пів садочка побудувати!
Читайте також: У столиці нардеп побудує храмовий комплекс з апартаментами