«У жодній країні у барі не «крутитимуть» музику, якщо не мають відповідних документів»

Штраф на паб наклали після візиту працівника Української ліги авторських і суміжних прав, який зафіксував, що у залі звучали пісні Depeche Mode, Arctic Monkeys, Емінема, Джонні Кеша тощо. Як з’ясувалося, усю цю музику заклад використовував нелегально.

Використання нелегальної музики у цьому пабі виявили ще у серпні 2019 року. Україн­ська ліга авторських і суміжних прав після цього звернулася до адміні­страції пабу — з пропозицією уклас­ти офіційний договір на викорис­тання музики. Оскільки відповіді не було, організація подала на паб до суду, вимагаючи компенсувати їй як представнику інтересів музикантів збитки від нелегального викорис­тання 11 пісень.

Їх оцінили у 50 мінімальних зарп­лат (208 тисяч 650 гривень). Окрім того, паб має ще відшкодувати Українській лізі авторських прав 20 тисяч гривень витрат на юристів.

Невже у кожному ресторані чи маленькій кафешці адміністрація повинна мати відповідні документи на використання музичних творів, які створюють затишний фон закла­ду громадського харчування? Щоб розібратися у такій «вищій матема­тиці», журналіст «ВЗ» звернулася до організатора концертних заходів Ореста Куся.

— Така практика існує в усьому світі, — каже пан Орест. — У жод­ній країні світу в барі не дозволять собі «крутити» музику, якщо не мають відповідних документів. Ав­торське право має бути захище­не. Усі радіостанції, організатори концертів, ресторани, кафе пови­нні мати договори, так звані роял­ті, згідно з якими переказують пев­ну суму коштів на певні організації, які мають право ці кошти збирати. А потім вони ці гроші передають артистам.

— Але чи діє таке правило в Україні?

— Я цікавився у багатьох артис­тів, чи з ними укладали такі догово­ри. Хтось каже — так, однак жодних відрахувань не отримали…

— Тобто ви, як організатор кон­церту, маєте заплатити артисто­ві за виступ, а окрім того, ще й за те, що той артист заспівав чиюсь авторську пісню?

— Аякже! Але для цього автор по­винен мати документи, що його піс­ня чи слова до пісні належать саме йому. Згодом має укласти дого­вір про захист роялті з відповідни­ми організаціями, які захищатимуть його права, та збирати суму роялті за їх використання. Своєю чергою, кожен організатор зобов’язаний укласти Договір про сплату роялті за використання композицій у вико­нанні артистів (в тому числі й суміж­ні права — автору пісень, компози­тору) під час концертного заходу. Як правило, у договорі про сплату ро­ялті вказують суму відрахувань, яка становить до 5% валового збору з продажу квитків. Жоден концерт не відбувається без участі інспекторів, які за це відповідають. Те саме має відбуватися і у ресторанах чи кафе, де використовують фонограми.

— Але ж ті інспектори також по­винні мати укладені угоди на те, що саме вони захищають права того чи іншого зарубіжного вико­навця?

— Звісно. До прикладу, компа­нія, яка стежить за використанням пісень Елтона Джона, укладає такі угоди з представництвами в усіх країнах світу. В Українській лізі ав­торських і суміжних прав є інспек­тори, які контролюють використан­ня саме пісень Джона.

— Але ж у пабах і ресторанах «крутять» не лише твори зару­біжних виконавців. Це може бути будь-яка гопанка невідомої гру­пи…

— За усі твори, які звучать у ко­мерційних структурах, тобто у пабах і ресторанах, адміністрація повинна робити певні відрахування. І це не будуть великі суми.

— Як інспектор може довести, що у ресторані використовують нелегальну музику?

— Приходить інспектор, який має невеликий комп’ютеризований пристрій. У базі цього приладу є усі твори світової бібліотеки, які за­реєстровані з авторським правом. Комп’ютер відразу показує: звучить пісня, захищена авторським пра­вом. І цей інспектор може вистави­ти претензії тому ресторану, у яко­му він це почув. Але знову ж таки — у кожному конкретному випадку ма­ють працювати юристи.

Коментар для «ВЗ»

Микола Княжицький, народний депутат

— Мені складно прокомен­тувати саме цей випадок, але, згідно з українським законо­давством, якщо є авторське право, то авторам треба пла­тити. У цьому конкретному ви­падку треба знати, чи були ав­торські права комусь передані.