«Це не порнофайли. Це релаксаційні картинки, щоб зняти стрес»

«Уявіть собі: ви першокурсник, складаєте контрольну з дискретної математики за допомогою програми, яку розробив викладач. І після відповіді на кожне (!) питання на екрані з’являється порнографічне зображення, — написала на своїй сторінці у Фейсбуці випускниця НУ «Львівська політехніка» Наталія Кіндратів. — Викладач стверджує, що «така методика розроблена в Японії, людина повинна навчатися з задоволенням… Люди отримують задоволення від різних речей». Цей викривальний пост у Фейсбуці випускниці навчального закладу розбурхав дописувачів соцмереж. Громадськість розділилася: одні шоковані і обурені такою «новаторською» методикою викладання, інші захищають викладача «політеху», мовляв, нічого кримінального не робив…

Як повідомили у відділі зв’язків з громадськістю обласної поліції, співробітники Галицького відділу по­ліції за цим фактом проводять перевірку.

Тож що відбувалося у стінах Львівської політехніки?

59-річний викладач Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка», доцент Дмитро Зербіно став відомим після того, як сту­денти оприлюднили його метод «навчання із задоволенням». У нинішніх карантинних умовах навчання відбувається дистанцій­но. Отже, цей педагог-«новатор» розро­бив «релаксуючий», як пояснив згодом, метод донесення матеріалу. Його суть — порнографічні картинки як спосіб роз­слабитися після правильної відповіді на запитання. Коли приголомшені студен­ти поцікавилися у свого викладача, що це таке і як це розуміти, він спокійно, стрима­но, без зайвих емоцій сказав, що, мовляв, якщо студентам ці зображення не подоба­ються, можуть закривати очі або відверта­тися від екрана… Студенти записали цей відеоурок, де, зокрема, є діалог між ними і викладачем. Процитуємо частину цього діалогу:

Студент: На першому запитанні ми од­разу побачили оголену дівчину.

Зербіно: Ну і що? Вас це смущає? Ви могли вибрати іншу картинку.

Студент: Проблема у тому, що на інших картинках теж були оголені дівчата. Наші батьки це побачили і не дуже цим задо­волені. Узагалі, чому в контрольній націо­нального університету можуть бути якісь порнофайли?

Зербіно: Ну, це не порнофайли. Це ре­лаксаційні картинки, які пов’язані зі знят­тям стресу… Ви маєте право закривати очі або відвертатися від екрана.

Студент: А чому я повинен відвертатися від екрана? Чому в офіційній контрольній, яку ви нам кидаєте як викладач, є порно?

Зербіно: Порно, це ви маєте на увазі статевий акт?

Студент: Там набагато більше…

Зербіно: Ви вважаєте, що статевий акт — це заборонено?

Студент: Розповсюдження таких сексу­альних картинок, відео є забороненим.

Зербіно: Але ж я вам ті картинки не ви­давав. Я вам просто їх показав, щоб ви від­воліклись від контрольної, і ви їх не копію­вали…

Після зауважень студентів Дмитро Зер­біно попросив їх надіслати йому ті зобра­ження, які приносять їм задоволення. На прохання студентів взагалі не показувати їм жодних зображень під час тестування викладач заявив, що це суперечить його методиці викладання…

Після того, як відеоурок «з полуничкою» оприлюднили, у Політехніці створили ко­місію з розслідування, а викладача усуну­ли від роботи.

Я зателефонувала до 23-річної Ната­лії Кіндратів. Дівчина надіслала мені ці пі­кантні картинки. Вони, на мою думку, далекі від еротики, як деякі дописувачі припускали у соцмере­жах. Це відверта порнографія…

— Я вчилася на комп’ютерних науках, але на іншій кафедрі, — розповіла Наталія журналісту «ВЗ». — У коментарях під моїм дописом можна побачити, що такі уро­ки тривають не один рік. Випускники По­літехніки писали, що теж таку контроль­ну проходили. Деякі мої одногрупники, як виявилося, теж про це знали. Я довіда­лась про це лише зараз. У мене є знайо­мі з першого курсу, які навчаються у цьо­го викладача. Вони знімали цей відеоурок. Це відео почало «гуляти» по студентських групах. Одна група переслала іншій, і так далі. Ця інформація стала наче вірусною. Я це побачила. Для мене це був шок! Пер­шокурсники не знали, як на це реагувати. І ще мене вразив той факт, що хлопця, який на відеозаписі ставить запитання викла­дачеві, почали цькувати його однокурсни­ки, а ще більше старшокурсники. Почали йому писати, мовляв, як він так міг, це ж хо­роший викладач. Як він може до нього так звертатися, таку неповагу виявляти…

— Але я жодної неповаги не відчула. Студент ставить запитання виклада­чеві по суті, — кажу.

— Є студенти, які це трактують як непо­вагу. Мовляв, яке право студенти-першо­курсники мають хамити викладачеві? Ко­жен бачить зі своєї вежі.

— Тобто ця так звана японська мето­дика їм подобається?

— Так. Велика частина студентів, і це під­тверджують коментарі під моїм дописом, вважають це навчання інноваційним, мов­ляв, такого більше ніхто не використовує, і така методика справді заохочує до на­вчання. І що у такий спосіб викладач біль­ше розуміє студентів: що їм потрібно та цікаво… Я коли писала цей пост, не очіку­вала, що отримаю на свою адресу стіль­ки негативу. Студенти все це бачили стіль­ки років і вважають, що це нормально. Ба більше — класно! І те, що був вибір з кар­тинок, це вже виправдовує викладача. Мовляв, якщо є вибір, то це студенти самі обрали. («Прекрасний педагог. Сама про­ходила цей екзамен, можна вибрати ва­ріант без еротики. У мене висвітлювалися гарні краєвиди. Викладач дуже добра лю­дина, завжди допомагав і йшов назустріч. Як можна такі дурниці писати і гордитись цим, навіть не знаючи людини», — написа­ла у коментарях дописувачка).

Я особисто такої методики в Інтернеті не знайшла. Можливо, концепція «навчан­ня із задоволенням» справді існує, але у ній не використовуються порнокартин­ки, зображення статевих органів… Дехто каже, мовляв, студенти і так все знають, «просунуті». Хоча це перший курс, і зде­більшого це неповнолітні…

Після того, як скандал перейшов у пу­блічний простір, студенти-старшокурсни­ки кинулися збирати підписи на підтримку викладача. Зібрали майже 400 підписів…

Я зателефонувала до заступника ди­ректора Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій (ІКНІТ), декана базової вищої освіти, доцента Уляни Ма­рікуци. Проте пані Уляна категорично від­мовилась від будь-яких коментарів, по­славшись на прес-службу навчального закладу.

А ось ректор НУ «Львівська політех­ніка» Юрій Бобало у короткому комента­рі для «ВЗ» сказав: «Уже стільки всього про це написали у пресі, що мені вже здається — досить! Ми створили комісію, яка буде розбиратись».

— Ви вважаєте такі відеоуроки етич­ними? — запитую ректора.

— Студенти, які стали на захист ви­кладача, мають право також захищати його…

Після цього телефонний зв’язок роз’єднався. Більше ректор слухавки не брав…

На кафедрі, де працює викладач, жур­налісту «ВЗ» сказали, що Дмитрові Зербі­но «не до коментарів». «Не можу його по­кликати, бо працює комісія», — почула на іншому кінці проводу. «Як відгукуються ко­леги про викладача?» — допитуюсь. «Усі підтримують. Ніхто поганого слова про нього не говорить», — такою була відповідь.

Психологиня, магістерка клінічної психології, засновниця Телеграм-ка­налу Психологія UA Ольга Авраменко каже:

— Є методики навчання, які мають по­зитивне підкріплення, заохочувальні. А є такі, що мають негативне підкріплен­ня, каральні. У чому їх основна різни­ця? Коли є підкріплення негативне, це значить, що нас карають будь-яким чи­ном. Словесно, не словесно, поганими оцінками, відсутністю оцінок. Зробили помилку — отримали певний вид пока­рання. Це негативне підкріплення. Є під­кріплення позитивне, що заохочує, коли зробили щось правильно. Наприклад, розв’язали задачу. Коли відповідь пра­вильна, з’являється щось… Можливо, викладач мав на увазі це?

— Ідеться про картинки, на яких зо­бражені статеві органи. Чому викла­дач вирішив, що це має сподобатися студентам? Що це взагалі припусти­мо і морально?

— Навіть якщо говоримо про позитив­не підкріплення, це має бути щось таке, на що погоджується людина. Тим більше, коли йдеться про порнографічні матеріа­ли. Це не є щось загальнодоступне. Тим паче, що на першому курсі не всім є 18 років.

Цей досвід у певному сенсі міг бути і травматичним. Бо далеко не всім подо­баються такого роду зображення. При­кро, що людина, яка відповідає за ви­ховний навчальний процес, не розуміє, що порнографічні матеріали — це не те, чим можна заохочувати і позитивно під­кріплювати.