Немає тестів – немає й хворих…

Станом на ранок середи, 18 березня, випадки зараження коронавірусом були зафіксовані вже у 155 країнах світу. Хворих — майже 200 тисяч, з них в Італії — майже 32 тисячі. У сусідній Польщі — близько 240, у Росії — 114, у Білорусії — 36. В Україні наразі повідомляється про 14 випадків: 10 у Чернівецькій області (один летальний — померла 33-річна жінка), один — у Житомирській (померла 71-річна жінка), один — у Київській та два — у Києві. Найбільше насторожує те, що серед інфікованих є троє дітей віком шість місяців, один рік і 10 місяців та 10 років, а також молоді люди у віці 18, 31 та 44 роки. Кількість випадків інфікування може бути більшою, адже (про що неодноразово писав «ВЗ») четверо хворих з п’яти або не мають жодних симптомів, або ці симптоми нагадують ГРВІ, і у тих країнах, де масових тестувань на виявлення коронавірусу не проводять (в Україні зокрема), офіційна статистика випадків захворювання може не відображати реальних масштабів поширення вірусу.

Згідно з результатами аналізу від­критих даних Our world in data, прове­деного 13 березня, в острівній державі Бахрейн провели рекордну кількість тесту­вань (у розрахунку на 1 млн населення) — 6165 тестів. На другому місці — Південна Ко­рея (4831 тест), на третьому — Китай (2820 тестів). В Італії провели 1421 тест, у Росії — 533, у Польщі — 59, а от в Україні — лише 14.

Існує два типи тестів на виявлення Covid-19: експрес-тести і лабораторні. Екс­прес-тести дозволяють отримати резуль­тат за 10−15 хвилин. Для аналізу годиться як венозна, так і капілярна кров. Теоретично їх можна проводити навіть у домашніх умо­вах, але небажано, бо ймовірність отриман­ня хибних результатів суттєво зростає.

Лабораторні проводяться виключно у ві­русологічних лабораторіях з використан­ням спеціального обладнання методом ПЛР (полімеразно-ланцюгової реакції). Аналізу­ється мазок із носа та горла. На результа­ти лабораторних тестів треба чекати п’ять годин (без урахування часу на доставку ма­теріалу у лабораторію), але вони є більш достовірними, ніж швидкі тести. Останні до­зволяють виявити виключно специфічні ан­титіла до вірусу — білкові сполуки, які виро­бляє організм у відповідь на антигени (у разі інфікування вірусами — протеїни, розташо­вані на поверхні збудників захворювань). Але антитіла організм виробляє не відразу. Це означає, що людина може бути зараже­ною (і заразною для оточення), симптоми у неї проявляться (або не проявляться, якщо людина — лише носій інфекції), проте тест покаже хибно негативний результат. Вста­новити факт інфікування на ранніх етапах (поки триває інкубаційний період) можна лише за допомогою дослідження методом ПЛР. Для чого ж тоді потрібні швидкі тести? «Якщо у пацієнта з пневмонією тест пока­зав позитивний результат, то, ймовірно, ця людина — інфікована коронавірусом. Але це припущення ще треба підтвердити за до­помогою лабораторного аналізу», — пояс­нюють лікарі. Щоб провести такий аналіз, потрібна не лише спеціально обладнана ла­бораторія, а й тест-системи.

У МОЗ України (у відповідь на запит ВВС News Україна) повідомили, що тест-систем вистачить для перевірки тисячі потенцій­но заражених осіб. Такий тест лікарі про­водять не всім охочим (ніде у світі так без­думно не витрачають бюджетні кошти), а керуючись чітким алгоритмом. Наприклад, якщо людина повернулася з країни, в якій є велика кількість інфікованих і у неї з’явилися три найбільш поширені симптоми коро­навірусної інфекції — висока температура, сухий кашель і відчуття втоми або ж кон­тактувала з хворим на Covid-19 (уже зафік­совані перші випадки інфікування на тери­торії України). Проте навіть тоді витрачати тест на такого хворого медики не поспіша­ють. Спершу, взявши мазок із носа, переві­ряють, чи у людини немає грипу. Якщо це не грип, тоді на інші віруси, які можуть викли­кати ГРВІ. Якщо й у цьому випадку резуль­тат негативний, проводять тестування на Covid-19. Як повідомила на позачерговому засіданні ЛМР заступниця міського голо­ви Галина Слічна, тест-системи відсутні у всіх містах, окрім Києва: «Усі аналізи пере­даємо в Київ для обробки на тест-системах. Ті визначають захворювання на 1−3 день від перших проявів. Якщо випадок захворюван­ня підтверджується, матеріал скеровується у міжнародну лабораторію на ще одне під­твердження». Як повідомляли раніше ЗМІ, контрольна перевірка проводиться у Лон­доні (Великій Британії) і є вибірковою, тоб­то відправляються не всі зразки.

Швидких тестів повинно вистачити на перевірку 20 тисяч зразків. Закуповують­ся вони з ініціативи місцевої влади. Напри­клад, мер Києва Володимир Кличко розпо­рядився закупити для столичних лікарень 2,5 тисячі таких тестів. Один обійшовся міській казні у 340 гривень. Львів наразі та­кож обходиться власними силами — міс­то ще 13 березня передало перші 25 екс­прес-тестів для потреб пацієнтів Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. У дея­ких областях виділили кошти, але ще не за­купили ці тести (лише оформили передза­мовлення), адже попит на них — шалений. У ВООЗ уже мізкують над тим, як здеше­вити вартість швидких тестів. «Велика по­милка — вважати, що епідемія у вашій країні не станеться. Підхід (до подолання епіде­мії Covid-19. — Авт.) має бути всебічним. Не лише тестування, не лише відстеження кон­тактів, не лише карантин, не лише соціальна дистанція. Ви повинні робити все», — наго­лосив генеральний директор ВООЗ док­тор Тедрус Адханом Гебреєсус.

За інформацією НВ, тест-системи уряд обіцяє передати у дев’ять обласних цен­трів наступного тижня. У пріоритеті — при­кордонні і ті, де вже були зафіксовані випад­ки захворювання. Ці лабораторії деякий час зможуть проводити аналізи для сусідніх об­ластей. Для решти закуплять, коли прове­дуть держзакупівлі. Житомирська область, наприклад, не стала чекати і вже самостій­но закупила тест-систему.

Чи рятує від інфікування медична маска?

За словами к.м.н., лікаря-інфекціоніс­та Юрія Жигарєва, звичайна медична мас­ка не забезпечує жодного захисту. Одягати її повинні люди зі симптомами респіратор­ної інфекції, тобто які кашляють, чхають, ма­ють високу температуру, аби вберегти від інфікування оточення. Але не респіратори із фільтром, бо, навпаки, через клапан види­ху ще більше поширюватимуть вірус! Маску можна замінити звичайним шаликом, хус­тиною, банданою — тканина затримувати­ме крапельки слини (на тому ж наголосила в інтерв’ю Forbes фахівець із захисту від ін­фекцій, професор медицини та епідеміоло­гії у Коледжі медицини Університету Айова, США Елі Перенцевич: «Коронавірус пере­дається крапельним шляхом, а не з пові­трям, яке видихає хворий»). «Носити мас­ки, респіратори і спеціальні окуляри (адже вірус може потрапляти на слизову очей) по­винні медичні працівники, бо перебувають до потенційно інфікованих на відстані ближ­чій, ніж 2 м, і контактують довше 15 хвилин. А чим ближче до хворого та чим довше три­ває контакт, тим більший ризик. Респіра­тори рекомендується носити і тим люди, в яких хворіє хтось із домашніх. Хворий при цьому мусить одягати маску», — розповів під час проведення вебінару на Facebook Юрій Жигарєв.

Тим часом у Києві у громадський тран­спорт людей без масок не пускають — так розпорядилася Київська міська держад­міністрація. Це при тому, що ціни на маски стартують від 17,5−25 гривень за штуку, що сьогодні це — дефіцитний товар, а МОЗ не втомлюється нагадувати, що маску здоро­ві люди носити не повинні. Причина, чому влада у різних країнах вимагає від громадян при виході на вулицю одягати маску — про­ста. В інкубаційному періоді визначити «на око» хвора людина чи здорова — неможли­во. Так само неможливо ідентифікувати су­перрозповсюджувачів, які самі не хворіють, але масово заражають інших. Вбравши всіх у маски, гіпотетично можна захистити здо­рових осіб від інфікування. Проте народ­на депутатка, відома громадська акти­вістка, експертка у сфері захисту прав пацієнтів Ольга Стефанишин перекона­на, що «обов'язок носити маски у громад­ському транспорті може, навпаки, зашко­дити, бо збільшує ризик захворіти — люди купуватимуть неефективні одноразові мас­ки, використовуватимуть їх безліч разів і часто — неправильно. Цим лише сприяти­муть поширенню інфекції. Маски не гаран­тують захисту від коронавірусу та інших респіраторних захворювань. Вірус може також потрапити на очі, а не лише у ніс чи рот. Крім того, багато людей носять мас­ки неправильно (постійно до них торкають­ся, поправляють, носять занадто довго), збільшуючи тим самим ризики захворіти, бо руками переносять збудники з поверх­ні маски ближче до рота і носа. ВООЗ реко­мендує одягати маски лише хворим людям, як мають респіраторні симптоми, — маска мінімально стримуватиме розповсюдження краплин з носа і рота, з якими поширюється вірус. Але й у цьому випадку не варто ніку­ди йти навіть у масці, а залишатися вдома».

Як правильно користуватися медични­ми масками (поради стосуються хворих із респіраторними симптомами і медиків)*:

— перед тим, як одягнути маску, обробіть руки спиртовмісним засобом або помийте їх з милом;

— одягнувши її, не торкайтеся, поки не знімете;

— як тільки маска стане вологою, замініть її на нову;

— не використовуйте одноразові маски повторно;

— після використання викиньте маску у закритий смітник та обробіть руки спиртов­місним засобом або помийте їх з милом.

*Згідно з рекомендаціями ВООЗ.