Парламентські бої за землю

«Обломом» завершилася спроба парламентської монобільшості у турборежимі, «галопом по європах» проголосувати у другому читанні за її «реформаторський» земельний"закон. Святкувати перемогу з нагоди «головної події року» у неї не вийшло — через опір опозиції і вуличні протести.

Розглядати земельне питання з ве­ликим скрипом — після двох перерв, ку­лачних сутичок — парламентарії розпо­чали у четвер, 6 лютого, лише перед обідом. Поставити крапку у ньому ініціатори розгля­ду — представники президентської фракції «Слуга народу» — обіцяли навіть, якщо дове­деться слухати вранішніх півнів. Але голосів за те, щоб працювати швидко, переможно (нехай і до світанку), не знайшлося. У тому числі — у середовищі самої монобільшості.

Наскільки болючим є земельне питан­ня для українців, крім «кухонних», «автобус­них» дискусій, засвідчує злива публікацій на цю тему, багатогодинні теле-радіодискусії, акції протесту у регіонах і у столиці. Влада устами «слуг народу» заявляла про необхід­ність нарешті звільнити від «кріпацтва» 7 млн співвітчизників, які володіють землею. Нато­мість, на думку противників земельної ре­форми у версії команди Зеленського, її на­швидкуруч підготовлений проєкт призведе до занепаду, а згодом і до знищення укра­їнського села, що загрожуватиме соціаль­ними потрясіннями, а загалом — національ­ній безпеці.

Апогеєм цього протиборства і стали чет­вергові події на Печерських пагорбах Киє­ва. Ще до появи народних депутатів у се­сійній залі столицю наводнили мітингарі з регіонів. Спочатку взяли в облогу оточений правоохоронцями Офіс президента, вима­гаючи від Зеленського плавного, помірко­ваного переходу на ринкові відносини у зе­мельних питаннях. А потім пішли пікетувати Верховну Раду, що теж перебувала під по­силеним захистом підопічних Авакова.

Гаряче було і під парламентським купо­лом. Аби «вламати» соратників перед про­блемним голосуванням, зранку, перед сво­їм візитом до Львова, рідну фракцію зібрав президент. 45 хвилин умовляв депутатів підтримати рідне дітище. І, схоже, схилив на свій бік декого з тих, хто вагався…

За відсутності на робочому місці спіке­ра Дмитра Разумкова лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко зайняла його крісло — і, аби зірвати засідання, вирвала «із м’ясом» мікрофон очільника ВР. Робила це так емо­ційно, що поранила палець. На підмогу до свого лідера кинувся депутат-юрист Сер­гій Власенко, але дорогу йому перепинив член фракції «Слуга народу» Артем Дми­трук, чемпіон із пауерліфтингу. Спортсмен не поступився правникові…

Час від часу штовханина спалахувала і в інших сегментах парламенту. Розлюче­ний керівник фракції «Слуги народу» Да­вид Арахамія не знаходив собі місця, че­рез зрив запланованого сценарію пообіцяв Тимошенко, що змусить її заплатити за по­шкоджену техніку…

До другого читання у земельний законо­проєкт депутати внесли понад чотири тисячі поправок. Однак профільний комітет, в яко­му тон задають «слуги», підтримав лише… дев’ять. Це й обурило решту нардепів, вони вважали неприпустимим грубе ігнорування їхньої позиції. Щоправда, відчувши що пахне фіаско, монобільшість після першого читан­ня законопроєкту пішла на деякі поступки. Скажімо, у документ внесли норму про те, що купувати землю с/г-призначення можуть лише українці. А іноземцям таке право да­дуть лише за умови, якщо цю ідею підтрима­ють на національному референдумі. В одні руки пропонують давати не більше 10 ти­сяч га (що у 20 разів менше від попередньо­го варіанта). Гроші за купівлю землі можна буде вносити лише у безготівковій формі, перед тим пояснивши походження цих ко­штів. Пропонується зафіксувати мінімаль­ну ціну за земельну ділянку (кажуть, що один гектар має коштувати не менше 1500−1700 доларів). Банки можуть отримувати зем­лю лише як стягнення застави за невипла­чені кредити і зобов’язані негайно поверну­ти цю землю у ринок. Були також пропозиції заборонити продаж іноземцям землі у 50-кі­лометровій зоні від кордону (навіть якщо ре­ферендум дозволить їм бути землевласни­ками). Інша ідея — частину надходжень від операцій із землею скеровувати у Фонд роз­витку сільських територій, надавати ферме­рам пільгові кредити…

Через збурення у парламенті і поза ним до експрес-розгляду всіх цих та інших пи­тань не дійшло — депутатам забракло часу. До обідньої перерви у четвер із понад чо­тирьох тисяч встигли розглянути якийсь де­сяток. Тож «бої» за землю триватимуть ще не один парламентський день. А може, тиж­день, місяць…

Коментар для «ВЗ»

Олег Синютка, народний депутат («Європейська Солідарність»)

У четвер наша та інші опо­зиційні фракції змусили влад­ну більшість дотримуватися ре­гламенту і законів. Тож розгляд земельного законопроєкту від­буватиметься так, як це перед­бачено чинним законодавством, а не так, як хотіли, порушуючи неодноразово норми, представ­ники «Слуги народу». Розгляд триватиме за повною процеду­рою. Показово, що у більшос­ті не знайшлося потрібної кіль­кості голосів за те, щоб у четвер продовжити роботу до 20.00. Ми вважаємо, що нічні кулуар­ні розмови у таких життєво важ­ливих, стратегічних питаннях є неприпустимими. Обговорення земельного законопроєкту має відбуватися відкрито, прозоро — бо він стосується мільйонів укра­їнців.

Із 4018 внесених поправок профільний комітет підтримав лише дев’ять, і то — не значущі (зокрема щодо назви закону), які вносили одні і ті ж депутати. Тобто не було враховано думку ні опозиції, ні науковців, ні гро­мадських організацій, ні самих селян. Справа не стільки в тому, як довго розглядатимуть ці по­над чотири тисячі поправок, а в тому, щоб цей законопроєкт у результаті обговорення відпо­відав інтересам держави і її гро­мадян.