«Ви на День відкритих дверей?»  

Про те, як живе українське військо, як твориться бойова міць сучасних Збройних сил, українці зазвичай дізнаються з повідомлень у засобах масової інформації або з розповідей військовослужбовців, які повертаються з фронту. Але створити цілісну картину стану справ у армії, відчути її дух пересічному громадянину складно — кожна військова частина наче фортеця, де чужі не ходять. Національна академія Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного намагається заповнити цю прогалину. У військовому виші чи не щомісяця відбуваються Дні відкритих дверей .

Два кроки — і ми вже на військовому плацу Національної академії Сухопутних військ. Тут щодня - розведення нарядів, фізична підготовка, заняття зі стройової підготовки чи урочистості. А сьогодні тут «хазяйнують» цивільні, здебільшого — школярі, аби вирушити у мандрівку алеями, коридорами та тренувальними комплексами військової частини. Групи збираються по двадцять — тридцять осіб, «поводирями» стають курсанти, які брали участь у проведенні АТО. Що вони роблять в Академії, ці бійці, які нюхали порох, втрачали побратимів, долали біль поранень та контузій? «Коли, будучи на сході, я б мав там ту базу знань, яку тут здобуваю, було б мені легше у боях». Андрієві Пецу— 31 рік. Він — третьокурсник Академії. За плечима служба у 80-й аеромобільній бригаді, визволення Слов’янська, він — лицар ордена «За мужність». Андрій розповідає хлопцям та дівчатам, які мріють пов’язати своє майбутнє з армією, про властивості гаубиці чи БМП.

Звісно, найцікавіше у тирі, де кожен може перевірити власну влучність у стрільбі на оптико-електронних тренажерах зі снайперської гвинтівки чи автомата Калашникова. Вразив відвідувачів павільйон бойової техніки. «Треба знайти «ключики» до наших гостей, - каже старший викладач кафедри ракетних військ і артилерії підполковник Віктор Недопьокін. — Намагаюся цікаво розповідати про артилерію. Головне, щоб у людей з’явилася гордість за наші Збройні сили».

«Їхали сюди, аби діти побачили, що є така унікальна Академія Сухопутних військ, дізнались, чого тут вчать, яке мають забезпечення. Діти були у захваті від сучасного тиру. По суті, провели урок на виїзді», - розповідає вчитель предмета «Захист Вітчизни» зі школи селища Запитова на Львівщині Орест Вовк.

У школярів розбігаються очі. Комп’ютеризовані аудиторії, стрілецький тир, комплекс тренажерів та військової техніки, курсантська їдальня та казарма, спортивні майданчики — це все не лише можна оглянути, а й спробувати себе на тренажерах чи постріляти. На виставці озброєння пістолети та гранатомети можна взяти у руки, сфотографуватися. «Я вирішив стати військовим, тут гартується дух, справжні мужчини творяться в армії, - каже випускник однієї із львівських шкіл Олексій Мочурад. - Тут є чого навчитися, загартувати свій дух, щоб згодом захищати країну».

Національна академія у Львові — головний навчальний заклад Сухопутних військ Збройних сил України. Тут готують фахівців механізованих і танкових спеціальностей, артилерії, саперів та інженерів, культурно-просвітницької роботи у військах. У складі Академії є Військовий коледж сержантського складу. Термін навчання — чотири роки, на інженерні та культурно-просвітницькі спеціальності — п’ять років. Тут пліч-о-пліч навчаються професійні воїни, які вже пройшли горнило боїв на сході, і випускники шкіл та ліцеїв. «Майбутнє України в руках нашої молоді, - каже начальник Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенант Павло Ткачук. — Ми ж гарантуємо їм якісну освіту, насичене курсантське життя. А головне — необхідні знання, навички та риси характеру справжнього захисника України».