Передплата 2025 «Неймовірні історії життя»

Проросійського реваншу на місцевих виборах не сталося

Але небезпека щодо реалізації кремлівського сценарію через місцеві органи влади не зникла.

За останні 15 місяців Україна пережила треті і (є таке сподівання) останні у найближчі чотири роки вибори. Перегони, що відбулися 25 жовтня, хоча й стосувалися найнижчого ешелону влади, поза сумнівом, матимуть значення державної ваги. Органи місцевого самоврядування, а не Центр тепер будуть відповідальними за соціально-економічну політику на своїх територіях. Нові ради наділять значно більшими повноваженнями, відповідальністю і фінансами... Жовтневі вибори виявилися чи не найцікавішими для експертів і, можливо, найбільш інтригуючими і виснажливими — для виборців. Під час цієї кампанії ми бачили все: напругу і байдужість, нові правила і старі помилки, підтвердження окремих прогнозів і руйнування стереотипів, злети і дошкульні падіння, виборчі драми і комедії. Як сказав би відомий кіногерой — Вавилон, брате!

За гарячими слідами важко однозначно оцінити підсумки минулих виборів. Повної картини не дають суперечливі дані соціологів. Яка з політичних сил стала тріумфатором, а яка — опинилася в аутсайдерах, можна буде судити лише після завершення підрахунку голосів і після того, як, скориставшись спеціальною формулою, територіальні виборчі комісії визначать “лауреатів” за партійними списками. Це станеться, швидше за все, під кінець тижня. І все ж, ескіз регіо­нальної політичної мапи України уже проглядається. Одна з її особливостей: там, де раніше спостерігалася повна гегемонія проросійського політикуму, відвойовують позиції проукраїнські сили.

Столиця — без «учорашніх». Волинь заполонив «УкрОП»

Більшість депутатського корпусу у столиці сформують представники постмайданівських партій. Опозиція з числа колишніх “регіоналів” у Київраду не проходить. За даними Комітету виборців, лідерство у Києві утримує Блок Петра Порошенка (28,3% голосів), на другій позиції — партія львівського мера “Самопоміч” - 10,3%, замикає трійку “Батьківщина” (10,1%). Слідом ідуть “Свобода” (їй прогнозують до 10%) і, доволі несподівано! - “Єдність”, яку очолює екс-мер Києва Олександр Омельченко (7%).

У “другій українській столиці”, Харкові, з величезним відривом лідирує “Відродження”, за яким стоять Кернес, Хомутинник (а кажуть, що і Коломойський). Сенсаційно на другу позицію вийшла тут “Самопоміч” (15,7%), потіснивши президентський БПП (6,6%). Шанси пробитися у Харківську міськраду із 5,2% має “Наш край”, який зібрав “помірковану опозицію”. А от шанси “Батьківщини” примарні - 3,5%.

У Дніпропетровську фаворити - “УкрОП” і “Опозиційний блок” дихають одне одному в спини. Різні дослідження дають їм на виборах в обласну і міську ради 34%-32%. Значно менше набрали їхні переслідувачі - “Громадська сила” (9,4%), “Блок Петра Порошенка” (7,4%), “Самопоміч” (5%). Може статися так, що у тутешню міськраду не пройде “Батьківщина” (3,4%), лідер якої Юлія Тимошенко є уродженкою цього міста.

Симпатії одеситів розділилися між “Блоком Петра Порошенка” і “Опозиційним блоком” - 20,6% і 20,5% відповідно. Це чи не перший випадок за часи Незалежності, коли тон на виборах у Південній Пальмірі задає державницька політична сила. Велика заслуга у цьому голови Одеської ОДА Михаїла Саакашвілі, який зумів переорієнтувати свідомість жителів цього краю. За третє місце борються партія “Довіряй справам”, за якою стоїть чинний мер Геннадій Труханов, і “Батьківщина” - 10,4 та 10,3% відповідно. В “Українській морській партії”, яку пов’язують з одіозним Сергієм Ківаловим, набрали поки що 5,9%. Прописатися в Одеській міськраді може і “Самопоміч” (5,4%).

У Полтаві за “місце під сонцем” в одному ритмі борються міські осередки “БПП” і “Свободи” (соціологи дають їм відповідно 15-13% підтримки). У Кіровограді “БПП” сперечається за першість з “Нашим краєм” (18,3% - 16,5%). В Івано-Франківську партія Тягнибока “Свобода” дала фору президентському блоку (31,4% - 18,4%). А от у сусідньому Тернополі ситуація з точністю до навпаки: у “БПП” - 24%, у “Свободи” - 18%. Несподіванка на Волині — фаворитом на виборах до обласної і міської рад є “УкрОП” - його тут активно протегував екс-губернатор Одещини і найближчий друг Коломойського Ігор Палиця. “УкрОП” випереджає “Солідарність” і “Батьківщину”.

Опозиція, якщо з тріском провалила вибори у столиці, до певної міри, поправила свої справи в окремих східних і південних областях. Голова парламентської фракції “ОБ” Юрій Бойко каже, що, крім Дніпропетровська, Одеси, його партійці утримують першість у Донецькій, Луганській, Запорізькій і Миколаївській областях. Однак перевага колишніх “регіоналів” не така суттєва, якою вона була за правління Януковича, “український елемент” там присутній. Узяти хоча б Лисичанськ, де представники ПР раніше володіли 95% мандатів. Нині “Опозиційний блок” має 57% місць, у “Блоку Петра Порошенка” - 16%, у “Самопомочі” - 10%. Як сказав один з місцевих експертів, міф про те, що на Донбасі можуть вибирати тільки “регіоналів”, розвіявся.

Голова Донецької військово-цивільної облдержадміністрації Павло Жебрівський каже, що владу на більшій частині території Донецької області можуть сформувати демократичні сили, а не проросійський «Опозиційний блок».

“Демократичні партії, нехай і розпорошено, також отримали достатню підтримку, - заявив очільник шахтарського краю. - Об’єднавшись у коаліцію, вони зможуть утворити більшість у 2/3 міських та районних рад Донеччини.

Сьогодні “Опоблок” перемагає в цифрах буквальних, але загалом область може контролюватися українськими силами. Як відомо, добре сміється той, хто робить це останнім...”.

Цікавим є спостереження блогера Павла Шуклінова. Він порівняв результати недільних виборів за такою схемою: якщо на місцевих виборах 2010 року у південних і східних областях представництво демократичних сил, які виступали за ЄС і НАТО, становило 10-15%, то нині — 25-45%. На переконання Шуклінова, ситуацію у радах Запоріжжя, Дніпропетровська, Херсона, Миколаєва, Одеси, містах, які на кремлівській карті відносили до “Новоросії”, тепер контро­люватимуть патріотичні сили. Свою оцінку місцевим виборам у “проблемних” регіонах дав президент України. За словами Петра Порошенка, “реванш недемократичних сил, якими нас так лякали, не відбувся... Не стався розкол України, провалилася спроба Росії створити у нас всередині п’яту проросійську колону”.

Голосування на Донбасі зривали у ЦВК?

Недільні вибори висвітили ряд проблем. Вражаюче низькою була явка на дільниці — в середньому по країні менше 50 відсотків. Відмова іти голосувати, не в останню чергу, була своє­рідним протестом громадян не тільки проти надзвичайно жорсткої соціально-економічної політики влади, а й проти надто повільних реформ, імітації боротьби з корупцією. Громадян обурювало, зокрема, те, що у депутати і мери балотувалися (і подекуди перемогли!) люди, які через свої злодіяння давно повинні були сидіти за ґратами. У тому числі — через те, що проводили антиукраїнську політику, потурали сепаратистам. Постмайданні керманичі вкупі із силовиками закрили очі на їхні гріхи. А це, вважали виборці, є зрадою ідеалів Майдану, образою тих, що полягли під час Революції гідності, у зоні АТО. Подібна безпринципність, переконані патріотично налаштовані громадяни, може призвести до реваншу “вчорашніх”...

Чи не тому на цих виборах була безпрецедентно високою кількість умисно зіпсутих бюлетенів? На багатьох з них люди писали все, що вони думають про чиновників. Нерідко присмачували свої характеристики нецензурними словами. У відповідь на таку болісну реакцію голова фракції БПП Юрій Луценко заявив: «У нас буде дуже жорстка розмова з прем’єром - він відповість за політику ЖКХ, за великі помилки в індексації пенсій і зарплат та інші речі, які почув від людей на виборах. Ми можемо прогнозувати серйозні зміни в українському Кабміні аж до глобальних вже протягом листопада».

Інша особливість недільного голосування — велика кількість зіпсутої документації, насамперед, бюлетенів. У десятках територіальних округах і дільницях їх доводилося передруковувати. На одній з маленьких дільниць у Тернопільській області бюлетені передруковували двічі — спочатку у них неправильно написали прізвище кандидата, а потім “забули” внести одного з висуванців.

Крім мимовільних помилок, були й зумисні фальсифікації. Спостерігачі фіксували незаконну агітацію, горезвісні “каруселі”, візити “тітушок”, вкидання зайвих бюлетенів, переписування протоколів, погрози членам ДВК і ТВК, купівлю і продаж голосів.

Прикро, але через грубі порушення не відбулися вибори у Маріуполі і Красноармійську. Не в останню чергу тут зіграла свою роль дивна позиція голови ЦВК Михайла Охендовського, колишнього “регіонала”. Замість того, щоб домогтися вчасного друку “точних” бюлетенів у тому ж Маріуполі, він взявся погрожувати кримінальними справами членам ТВК, які (цілком резонно!) забороняли голосувати зіпсутими бюлетенями. Питається, чому так довго, понад встановлений термін, перебуває на посаді скандальний Охендовський? І за що йому наш президент недавно вручав орден Ярослава Мудрого?..

Виборчими ексцесами не проминули нагоди скористатися недруги України. Голова так званої “Луганської народної республіки” Плотницький заявив, що вибори в Україні відбулися “з грубими порушеннями стандартів ОБСЄ й демократичних процедур”, що “шахрайський” закон про вибори “застосували з нечуваним розмахом правопорушень і підтасовок”. “Ми бачимо, - заявив головний сепаратист Луганщини, - що Україна не вміє чи не хоче дотримуватися стандартів ОБСЄ на власній території. Тому нема чого їм робити й на наших майбутніх виборах”. Що ж, причинно-наслідковий зв’язок між зробленим і сказаним спостерігається. Сліди ведуть у Кремль...

Плюс виборча екзотика...

На виборах не обійшлося без інших “НП”. На дільниці, де мав голосувати президент, кудись пропали ключі від сейфу з бюлетенями, тому скарбницю довелося спішно розрізати “болгаркою”. Юлія Тимошенко полетіла голосувати у рідний Дніпропетровськ, але через густий туман приземлилася у Запоріжжі. Звідти добиралася на малу батьківщину на авто. Змушена була стояти у черзі за бюлетенями.

Але були й веселі моменти. Голова Одеської ОДА Михаїл Саакашвілі приїхав на дільницю... велосипедом. На іншій одеській дільниці була інша екзотика — туди прибув герой “Зоряних воєн” Чубакка. Патрульні поліцейські космічного прибульця не впустили. “Пов’язали” і відправили до суду. За порушення громадського порядку Чубакку оштрафували на 170 грн. Тобто на стільки, скільки коштувало якихось півсекунди чиєїсь виборчої телереклами.

Думки з приводу

Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій

Декілька підсумків виборів. Партійна конкуренція зростає, нові партії виступили нарівні зі старими. Три “ядерні” партії, які взяли голоси по всій країні, - “БПП”, “Батьківщина”, “Самопоміч”.

У місцевих радах будуть коаліції проти колишньої монополії однієї сили. Це важливо для сходу. Хоча “Опоблок” знову взяв голоси там, монопольного контролю над місцевими радами у нього не буде.

Регіональні партії, той же «Наш край», отримали хороші результати на сході. А це знову ж - на користь проукраїнських коаліцій у місцевих радах.

Чутки про те, що влада домовилися з “Опоблоком” у Дніпропетровську і Маріуполі виявилися чутками. Цікаво, кого тепер буде підтримувати “БПП” у другому турі - Філатова чи Вілкула?

У Маріуполі все складно. Нашим західним партнерам говоримо: вибори на Донбасі проведемо лише тоді, коли повернемо туди владу. А самі навіть вибори у Маріуполі провести не можемо.

І останнє: перевибори у ВР відкладаються. Коаліції доведеться відкласти внутрішні “тьорки” і домовлятися.

Олександр ПАЛІЙ, політолог

В Україні вже є стійка мода не любити і ганьбити будь-яку владу. Проте слід розуміти: будь-яка своя влада краща за хаос та іноземну окупацію. Нещодавно у Києві екс-президент Ізраїлю Шимон Перес сказав геніальну фразу: «Ваше молоде покоління - чудове. Але що мене злить у ньому - воно зневажає політиків. Молоді кажуть: політика корумпована, вона не для нас. Я відповідаю: ви чесні, ви хочете чесної політики? Тоді йдіть і робіть чесну політику».