Наливайченка «пішли», а компромат-то залишився...

Тринадцятий номер у списку очільників СБУ часів Незалежності став для Валентина Наливайченка нещасливим. Вдруге у кріслі головного «безпеківця» Наливайченко і півтора року не протримався. Хоча ще минулого понеділка ініційовану на Банковій «спецоперацію» з кадрової зачистки голови СБУ багато хто вважав нездійсненною, у четвер питання про його відставку таки дотиснули. 248 голосами «за» парламент благословив Наливайченка на похід у публічну політику. Можливо, з харизмою у відставного керманича СБУ не дуже. Зате інше є, чим можна «покозиряти»: папки з негласним грифом «не для розголосу», про який у розпал виборчої кампанії можна забути. Розшнуровувати свою теку Наливайченко вже почав.

Відставці голови СБУ передувала ціла серія переговорів і політичних торгів. Щойно стало зрозуміло, що голосів за звільнення Наливайченка катастрофічно бракує (навіть у президентській фракції позиції розійшлися), до депутатів президент власною персоною зачастив. Лікнеп на тему «Чому потрібно «піти» голову СБУ» знадобився не лише «УДАРівцям», за чиєю політичною квотою (під патронатом спонсора Дмитра Фірташа) був призначений Наливайченко. Крутили носом і «ляшкорадикали», і частина «Батьківщини» та «фронтовиків», і «Самопоміч».

Депутатський розклад «за» і «проти» вписувався у версію про те, що парламентські «акціонери» Фірташ та Коломойський готові виступити спільним фронтом проти Порошенка (навіть попри давні міжусобиці). І провалена відставка Наливайченка стане показовим дзвіночком для президента. Проте і на Банковій відступати не збиралися, керуючись обкатаним принципом «у політиці ніколи не кажи «ніколи». У хід пішли політичні торги. І, судячи з результату, у Порошенка знайшлися привабливі пропозиції для багатьох із тих, хто ще вчора запевняв: «списувати» Наливайченка не збирається (з коаліційних фракцій дружно утрималися лише «вилоносці»).

Попри запевняння Віталія Кличка, що його політична сила не підтримає відставки голови СБУ, кнопку «за» натиснула ціла група «УДАРівців»: Валерій Пацкан, Павло Різаненко, Геннадій Ткачук, Ярослав Дубневич, Тарас Кутовий. «УДАРно» проти висловилися лише троє - Єгор Фірсов, Микола Люшняк та Андрій Кіт. Версій дві напрошується. Перша: питання щодо відставки Наливайченка вдарило по «УДАРу» аж до тріщин (частина депутатів остаточно взяла крен на Порошенка). Версія друга: переговорники з Банкової зробили «УДАРівцям» пропозицію, від якої вони не змогли відмовитися. Пообіцяли, наприклад, пригальмувати ініціа­тиву про мерські вибори у два тури (двотурові перегони автоматично знижують шанси Кличка вдруге сісти у крісло столичного градоначальника). Ось в «УДАРі» і розіграли сценку про партійну демократію: кожен, мовляв, голосує, як вважає за потрібне. Тільки ролі (хто — за, хто — проти) заздалегідь розподілили: так, щоб і Президент задоволений був, і «УДАРівці» після поспішної заяви Кличка (про непідтримку відставки Наливайченка) вийшли зі ситуації з меншими втратами для репутації.

Щойно відставка голови СБУ стала доконаним фактом, прес-служба «УДАРу» поширила від імені шефа заяву: Наливайченко, мовляв, сам попросив дати йому «вольну». «Валентин Наливайченко сказав, що не чіплятиметься за посаду, аби не давати підстав тим, хто не хоче ефективної роботи влади в Україні, говорити про політичну нестабільність чи сварки в українській владі, - процитувала Кличка партійна прес-служба. - Сьогодні влада повинна бути відповідальною, щоб не повторити помилок 2005 року. Наливайченко звернувся до мене та депутатів з групи «УДАР» щодо підтримки його рішення. Він завжди відстоював державні інтереси, є принциповою людиною і, переконаний, його політичні прагнення будуть успішними. А ми його підтри­маємо».

Та головним цвяхом відставкової програми став навіть не «УДАР» по Наливайченку, а прощальне відеозвернення голови СБУ. Як гадаєте, чому Наливайченко присвятив свій епілог? Відхрещуванням від Фірташа. «Для мене, - каже, - принципова позиція, що всі звинувачення, які пролунали, щодо причетності до якихось схем «РосУкрЕнерго», Фірташа, документально спростовані мною з трибуни парламенту ще 17 березня 2009 року. Й усе це в стенограмах ВР є. Підніміть, будь ласка, і не вносьте інтригу та брехню в парламентську коаліцію. Це неправильно і працює на ворога, який тоді газ крав з України. І не вносьте інших речей, які розколюють команду». Та найцікавіше Наливайченко на закуску залишив. «Для мене, - каже, - принципово: є подання президента — маєш зчепити зуби і йди з посади».

Таке враження, що сеанси «наставляння на путь істини» на Банковій проводили не лише для депутатів. Наливайченка, схоже, теж «отесали»: то він, почувши, що треба звільнити крісло голови СБУ, бучу з громом і блискавкою влаштовує, то раптом покірність президентській волі з нього пре. Невже приборкали? Можна і повірити, враховуючи не лише сказане Наливайченком, а й той факт, що відео поширила прес-служба президентської Адміністрації (дивіться, мовляв, які на Банковій чудеса вміють творити!). Тільки перше враження часто — оманливе. Те, що Наливайченко публічно пригасив конфлікт з Порошенком (у його ситуації було б нерозумно геть мости з президентом спалювати), ще не означає, що пожежу ліквідовано. Вона може знову зайнятися. Питання лише — де, коли і проти кого? Від «опіків» стараннями Наливайченка ні Порошенко, ні Фірташ не застраховані.

Враховуючи заявку екс-керманича СБУ на місце під політичним сонцем, портфеля з компроматом (хто б сумнівався, що у Наливайченка там - не одна папка?) він не попускатиметься. Про що сам ледь не відкритим текстом попередив. «Поки не оприлюднюю деякі інші матеріали, які в СБУ не згоріли і не згорять. Тому можу всіх заспокоїти: це ще не кінець. Мною обов’язково будуть оприлюднені і розсекречені інші матеріали. Але це вже стосуватиметься роботи СБУ, зокрема у 2008-2009 роках, і у 2014-му, коли я знову повернувся в службу. Це матеріали і проти «РосУкр­Енерго», і проти різних осіб, які в різні роки «кришували» і займалися незаконним сприянням всіляким газовим посередникам, тим більше — в інтересах Російської Федерації», - заявив Наливайченко в інтерв’ю «Обозревателю», яке опублікували за лічені години до його відставки. Там же йшлося і про віденський «договорняк» з Фірташем у квітні минулого року, на якому засвітилися відомі політичні персонажі (за інформацією ЗМІ, включно з Порошенком, Льовочкіним і Кличком). «Вважаю необхідним зробити попередження: всі фігуранти, чи учасники, якщо хочете, зустрічі у Відні (та інших, якщо такі були) постануть перед судом. Професійно і впевнено говорю, що органи юстиції США, як і австрійської юстиції точно вийдуть на допити під присягою в суді осіб з української сторони, котрі були на тій знаменитій зустрічі, - заявив Наливайченко. - Варто уточнити, що існує як мінімум ще два втаємничені фігуранти цієї зустрічі. І вони зараз перебувають у владі: один з них працює міністром, інший — в Адміністрації президента. І можу чітко сказати: їх буде викликано в американський суд». На уточнювальне запитання, чи ці «втаємничені особи» не є, бува, міністр інформполітики (Юрій Стець) і перший зам глави президентської Адміністрації (Віталій Ковальчук), Наливайченко відповів: прізвища у закордонній пресі згадувалися.

Чекати, що екс-голова СБУ вітчизняній пресі підкине, схоже, недовго залишилося. Виборча кампанія — не за горами...

А тим часом...

Хто сяде у крісло керманича СБУ, швидше за все, вирішиться наприкінці місяця. «Президент пообіцяв, що обов’язково проведе консультації з кожною політичною силою перед тим, як вносити кандидатуру у зал, - заявив у четвер перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко. - Це не буде ні сьогодні, ні завтра». Наступний тиждень у парламенті непленарний. Тож голосування щодо нового голови СБУ може відбутися не раніше 30 червня. Серед основних кандидатів на заміну Наливайченкові називають його першого зама Василя Грицака і заступника глави президентської Адміністрації Анд­рія Таранова.