Невдахи 25 травня

Поки Петро Порошенко приміряє костюм до недільної інавгурації, його опоненти по недавніх виборчих перегонах разом зі своїми штабістами “зализують рани”, мізкують, чому програли “шоколадному королю”. Найважче переживати поразку Юлії Тимошенко — її скромні 12,82% можна вважати фіаско. Розчаровані Сергій Тігіпко (5,23%), Петро Симоненко (1,51%). Особливо сильний стрес пережили Олег Тягнибок (1,16%), міфологізований Дмитро Ярош (0,7%). А символічні показники лідерів Руху і УНП Василя Куйбіди (0,06%), Олександра Клименка (0,05%), по суті, вгробили авторитет цих колись культових, а нині віртуальних партій. Про невдачу лідера “Батьківщини” та низькі результати інших політичних екс-ваговиків — у розмові з директором соціологічної служби “Український барометр” Віктором Небоженком.

— У чому причина невдачі Тимошенко, яка зазвичай на фініші політичних перегонів нарощувала потужність? Погодьтеся, чотириразове відставання від переможця — це занадто...

— Цьому немає якогось одного пояснення. Здавалося б, у Тимошенко був непоганий штаб, радники, сама вона — людина з досвідом... Проблемою Тимошенко на цих виборах було те, що на ній лежала політична відповідальність за поведінку не харизматичних однопартійців Турчинова і Яценюка, за всіх, хто правив країною відразу після Майдану. Люди чекали швидких результатів від нової команди — замість цього було розчарування її діями. Тимошенко не зуміла дистанціюватися від цих керівників, найперше — від Турчинова. Той факт, що протягом двох місяців в. о. президента не міг сформувати військове керівництво АТО, свідчить про те, що ця людина розгубилася, перебуває не на своєму місці, прислухається, радше, до чужих порад, ніж до власної мудрості... Цей чинник сильно тиснув на Тимошенко. Її політичні суперники наполегливо повторювали: “Та вона і так при владі! Скільки їй цієї влади ще треба?”. Тимошенко вірила у певну особисту “недоторканість”, але виявилося, що тінь Турчинова позначилася на всій її політичній кампанії. Хоча, якщо по правді, стосунки між Турчиновим, Яценюком і Тимошенко були складними...

Окрім того, протягом чотирьох років на всіх провідних телеканалах, контрольованих Адміністрацією президента Януковича, розкручували Ляшка. Він відібрав частину електорату Тимошенко, який голосував за неї у 2010 році. Щонайменше шість із восьми відсотків, набраних Ляшком, — суто тимошенківські. Тут Тимошенко пропустила сильний удар. Вона виростила у своєму середовищі Ляшка, він був близьким до “Батьківщини”, поки не почав працювати з АП Януковича. На всіх форумах Ляшко критикував не стільки владу, скільки “Батьківщину” і опозицію. Тому йому легко було зібрати голоси на виборчих дільницях.

— А персональні промахи Тимошенко були? Ми пам’ятаємо, як після повернення з тюрми її раптом не сприйняв Майдан...

— Була певна недооцінка з боку екс-прем’єра. Тимо­шенко вважала, що два роки ув’язнення автоматично підуть їй у політичний залік, додадуть авторитету, суттєво підвищать рейтинг. Це правильна логіка у мирний час. Але Майдан втратив більше сотні своїх учасників. Ці життя, втрачені заради майбутнього України, для людей значили більше, ніж два роки ув’язнення у Качанівці. Тимо­шенко не зрозуміла, що люди оцінюють політиків за іншими критеріями...

— Чи може лідер “Батьківщини” стати політичним Феніксом — відродитися, повернути колишні рейтинги?

— Тимошенко програла президентські вибори, але у парламенті її політична сила може бути присутньою і протягом наступних 10 років. На виборах до Ради “Батьківщина” здобуде більше відсотків, ніж лідер на виборах 25 травня.

Те саме стосується “Свободи”. Партія Тягнибока тепер програла через свою корумпованість, жадібність, брутальну поведінку із західноукраїнськими бізнесменами. “Свободівці” відчули себе переможцями світу — і отримали за повною програмою. Але вони пройдуть у наступний парламент.

Водночас не варто передчасно тішитися Порошенку. Він думає, що його 54% на виборах президента легко конвертувати у парламентську більшість імені Порошенка. Такого не буде. Те саме з Партією регіонів. Вона практично щезла, але на заміну їй зараз з’являться нові політичні ініціативи на сході. У Кіровограді над цим активно працює колишній губернатор Ларін, екс-заступник голови АП Льовочкіна. Цей проект повинен об’єднати щонайменше 7 млн. виборців. Тож можна сподіватися, що ця нова партія пройде у парламент.

— Тігіпку пророкували третє місце, але він опинився поза “п’єдесталом”. Ці показники — розплата за союз з Януковичем?

— Ні. Це помста не за минуле, а, швидше за все, за його з Добкіним відверту проросійську політику. Всі виборці розуміли, що коли піднято сепаратистський бунт у Донецьку і Луганську, ті політики, які закликали солдатів не звільняти захоплену територію від сепаратистів — так чи інакше стояли на боці ворога України. Тігіпко і Добкін кричали про мир у Донецьку лише тоді, коли сепаратисти почали програвати. Всі розуміли, що ці кандидати не на боці центрального уряду, не на боці України. Під час війни казати “Миру — мир” — це працювати на ворога.

А тим часом...

Лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко своїм мікроблогом у соціальній мережі Твіттер подякувала українцям за підтримку на виборах. Певне запізнення із подякою пояснила тим, що їй був потрібен час для осмислення виборів. “Вдячна кожному, хто підтримав мене на виборах і після, — йдеться у зверненні екс-прем’єра. — Життя дає нам уроки, щоб ми робили правильні висновки. Працюю над реформою партії”.