Народ таки відправив банду геть!

Політика, як і погода, — мінлива. Під натиском революційних подій на 180 градусів змінюється профіль влади в Україні. Сьогодні, 24 лютого, у Верховній Раді України (швидше за все, під вечір) буде оголошено про створення із числа фракцій нової парламентської більшості. Існування коаліції (у ній має бути не менше 226 народних депутатів) передбачено положеннями Конституції зразка 2004 року, яку було повернуто до життя у минулу суботу (тоді саме у «Голосі «України» надрукували відповідну постанову парламенту). Коаліція має обрати нового прем’єр-міністра і проголосувати за очолюваний ним уряд.

Над конфігурацією нової більшості ламали голову всі вихідні. Три опозиційні фракції набирають 166 голосів. Є висока ймовірність, що до них приєднаються депутати, які зараз перебувають «у вільному плаванні», — стійкі позафракційні. А також частина колишніх членів фракції ПР, які скопом вийшли з партії Азарова-Януковича. Аналітики кажуть, що екс-«регіонали» можуть утворити нову автономну фракцію з привабливою назвою і увійдуть у більшість на правах золотої акції. Не виключено, спробують нав’язати свою волю…

Тим часом тривають активні консультації щодо фігури майбутнього прем’єра. У кулуарах найчастіше називали прізвища Петра Порошенка, Арсенія Яценюка, Юлії Ти­мошенко. ЮВТ не братиме участь у цих перегонах — через поганий стан здоров’я (це було видно з її виступу на Майдані). Тимошенко може відлучитися на лікування і потім зосередиться на президентських перегонах.

Усі пересуди спростувала сама Юлія Тимошенко. У неділю вона заявила, що здивована дискусіями щодо свого обрання прем’єр-міністром. «Для мене стала сюрпризом інформація про те, що мене пропонують на посаду прем’єр-міністра України, — йдеться у заяві лідера партії «Батьківщина» для преси. — Це питання зі мною ніхто не погоджував та не обговорював. Дякую за повагу, але прошу не розглядати мою кандидатуру на пост глави уряду».

Експерти схиляються до думки, що найбільше шансів сісти у колишнє крісло Азарова має Порошенко. Бо, крім Заходу, Центру, Півночі, його спокійно сприймали б і на Сході-Півдні.

Неділя для парламенту була повноцінним робочим днем. Депутати прийняли ряд важливих рішень. Повернули у державну власність комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» в урочищі «Межигір’я» (там раніше розкошував президент). Звільнили одіозних міністрів Дмитра Табачника, Леоніда Кожару, «безхребетну» Раїсу Богатирьову. Уже проговорюються кандидати на місце першого: студенти хотіли би бачити міністром освіти і науки президента «Могилянки» Сергія Квіта, ректора Київського політехнічного інституту Михайла Згуровського, голову парламентського Комітету з питань освіти і науки Лілію Гриневич.

Верховна Рада привела у відповідність із Конституцією 2004 року 32 закони. Чи не найбільше потішило багатьох українців те, що парламент скасував сумнозвісний «мовний» закон у редакції Колесніченка-Ківалова, який нівелював значення державної мови. Щоправда, це рішення підтримали всього 232 депутати.

Коментар для «ВЗ»

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Хто мав би очолити уряд? Як на мене, парламенту варто було би проголосувати за прем’єра Порошенка. У нього — високий рівень економічної компетенції. Він володіє здатністю мобілізовувати внутрішню підтримку для проведення рішень, умінням знаходити зовнішніх інвесторів. Ніколи під жодним тиском Порошенко не звертав з європейського напрямку. Попередня діяль­ність Порошенка показала, що він готовий до прискіпливого конт­ролю своїх дій, і, що дуже важливо, — реагувати на критичні закиди з боку громадськості.

Безперечно, для Порошенка, як і для будь-якого крупного бізнесмена, існує ризик протекціоністських рішень, тобто його особистої зацікавленості в управлінських рішеннях уряду. Але, гадаю, за нинішньої прискіпливої уваги Майдану і всього суспільства Порошенко, як і будь-хто інший, не зможе лобіювати власні інтереси.

А тим часом…

Громадський рух «Автомайдан» переходить в опозицію до нової влади. Про це зі сцени Майдану заявив один із лідерів цього руху Сергій Коба. «Нехай кожен з нових урядовців усвідомить, що йде до влади працювати на національні інтереси, а не на власний бізнес», — сказав Сергій Коба. Натомість інший автомайданівець Андрій Дзиндзя заперечив його слова. Сказав, що його попередник на сцені «переховувався за кордоном, коли лилася кров». Коба довгий час перебував за кордоном. «Яка опозиція до опозиції? Це його особисте рішення. Він закликав зі сцени йти в наступ і сам сховався», — сказав Дзиндзя.