З Брюсселя привезла медаль і бельгійський шоколад

Із медаллю переможниці командних легкоатлетичних змагань у Бельгії Ace Battle Mile повернулася до рідних Бережан на Тернопільщині студентка Західноукраїнського національного університету Тетяна Когут. Ця нагорода майбутньої юристки розширила колекцію її цьогорічних трофеїв, в якій є «золото» молодіжного і «срібло» дорослого чемпіонатів України, а також медаль переможниці 9-кілометрового пробігу довкола Тернопільського ставу «Озеряна-2023». Після повернення Тетяни додому кореспондент «Високого Замку» розпитував подробиці її виступу у Брюсселі.

— Ace Battle Mile — командні змагання з бігу на одну милю (1609 м 34 см), — пояснює юна чемпіонка. — Це дещо нестандартна для Європи дистанція, яку, втім, дуже люблять в Америці. Пробігають милю на стадіоні. Раніше Ace Battle Mile проводили в Україні, а тепер ці змагання вийшли на міжнародний рівень. До Брюсселя команда України, в тому числі я, потрапили за запрошенням. Нашою суперницею була Інтернаціональна збірна, куди увійшли представники Великої Британії, Іспанії, Італії, Болгарії, Польщі, Бельгії.

Загалом на старт виходило по п’ять учасників з кожної команди: троє бігли цілу милю, а двох учасників могли, за потреби, замінити «джокери». Я пробігла усю дистанцію без заміни. Мій результат — 4 хвилини 56 секунд — виявився третім серед показників усіх суперниць. Перше-друге місця поділили між собою болгарка Ліляна Георгієва і моя товаришка по команді Тетяна Чорновол.

А команду-переможця визначали за сумою особистого часу кожного з її членів. Наш сукупний час виявився найменшим, отже, ми — переможці! Жіноча та чоловіча збірні України були найкращими на цьому батлі.

Ми отримали медалі, а також командний кубок-булаву. А ще — грошову премію (2000 євро на команду). Додаткові премії отримали найшвидші учасники Ace Battle Mile.

— Чи бачили серед глядачів на цих змаганнях місцевих українців?

— Так, їх було дуже багато, адже організатор Ace Battle Mile — українець Юрій Піднебесний. До проведення цих змагань він постарався залучити багатьох наших співвітчизників, які живуть у Бельгії. Вони працювали як волонтери, а також вболівали за нас.

— Що, крім нагороди, ти привезла з Брюсселя? Можливо — якісь особливі бельгійські смаколики?

— На згадку про виступи у кожній новій країні я завжди привожу додому сувеніри-магнітики. А цього разу придбала ще й маленьку копію знаменитої скульптури-фонтану «Хлопчик, що пісяє», одного із символів Брюсселя. Ну, і, звичайно, не могла пройти повз всесвітньо відомий бельгійський шоколад. Запам’яталися мені і дуже смачні місцеві вафлі - тому привезла додому багато різних солодощів.

— Будеш тепер відпочивати…

— Ні, готуватимуся до нових виступів. Найближчим моїм офіційним стартом буде чемпіонат України з кросу. Наприкінці жовтня він відбудеться у Білій Церкві.