Був серцем і душею школи, лідером на футбольному полі…

Іван Фаріон
- 14.02.2025, 16:29
- 446

На Львівщині попрощалися із 16-річним спортсменом Іваном Шквиркою

Липень 2021-го. Іван Шквирка (у фіолетовій футболці) разом із командою Миколаївської ДЮСШ після перемоги на Всеукраїнських юнацьких змаганнях «Золотий колос України». Фото з домашнього альбому Андрія ЛЕСЬКІВА.

Сьогодні жителі міста Миколаєва Стрийського району, зокрема спортивна громадськість провели в останню дорогу учня 11-го класу, талановитого воротаря юнацької команди місцевого футбольного клубу Івана Шквирку. Напередодні його не стало за трагічних обставин…

За даними «ВЗ», того дня Іван прийшов додому, у своє невеличке помешкання у центрі міста. Мама в той час була на роботі у Львові, батько — воїн ЗСУ, перебував у госпіталі. Було прохолодно. Щоб зігрітися, хлопець розпалив дровами стареньку кахельну піч, приліг відпочити. І невдовзі невидимий чадний газ зробив свою чорну справу…

Попрощатися із 16-річним хлопцем прийшли всі учні школи, де він навчався. Не стримували сліз у тому числі молодші діти, з якими він тренувався, яким допомагав освоїти ази футболу. Нам розповідали: учора тренер Миколаївської ДЮСШ Іван Коваліско ніяк не міг провести планового заняття зі своїми підопічними — бо замість виконувати вправи, вони ридали, згадуючи друга…

Таким запам’ятають талановитого голкіпера Івана Шквирку його рідні, однокласники, наставники, вболівальники... Фото Миколаївського ЗЗСО I-III ступенів 2.

«Іванку, як так?!» — з болем відреагував на сумну подію капітан ФК «Миколаїв» Григорій Коваль.

Дуже тепло про свого колишнього учня кореспондентові «Високого Замку» розповів тренер Миколаївської ДЮСШ Андрій Леськів:

— Іван був дуже талановитим футболістом. У 2021 році наша команда, у воротах якої стояв він, у Скадовську стала переможцем Всеукраїнських юнацьких змагань «Золотий колос України». У цій перемозі був його значний внесок.

Знаю Івана з третього класу. Лідер команди! Своєю впевненою грою, своїми підказками задавав тон на полі. Був спокійним, мав «футбольний розум». Попри свій невеликий зріст, вдало грав на виходах. Особливо багато ми з ним працювали над відбиттям пенальті, тож Іван не раз виручав команду, коли в його ворота призначали 11-метрові штрафні удари. Не можу не сказати і про його прекрасні людські якості: був дуже товариським, коли треба, допомагав, виручав товаришів…

Педагоги СШ № 2 так написали про свого вихованця у прощальному пості: «Іван був не просто учнем — а серцем і душею нашої школи. Спокійний, доброзичливий, з щирою посмішкою, яка зігрівала кожного, хто з ним спілкувався…».

Глибокі співчуття родині свого гравця висловив і колектив ФК «Миколаїв», де у майбутньому бачили Івана голкіпером дорослої команди. У некролозі про Івана Шквирку є такі слова: «Він залишив по собі світлі спогади, незабутні матчі та незламний дух боротьби».