Якщо знищать базу у Підгородньому, біатлон вимре у всій Західній Україні»

Лідер української збірної з біатлону Олена Підгрушна, відгулявши на власному весіллі, вирушила з чоловіком Олексієм Кайдою у Суми, де уже розпочався тренувальний збір — перший у новому олімпійському сезоні. Тим часом тернопільські чиновники своєрідно привітали чемпіонку світу: підписалися під знищенням біатлонної бази у селі Підгородньому, де досі у перервах між загальними зборами тренується Олена. Земля, де пролягає лижо¬ролерна траса, комусь видалася надто ласим шматочком: з одного боку ліс і усі спокуси заміського відпочинку, з іншого — до Тернополя рукою подати. Не встиг сніг зійти, як посеред траси з’явилися групки геодезистів, які старанно розкреслювали земельні ділянки, кілками позначаючи території нових господарів.

«Розмови про роздачу землі точилися ще торік. Тоді я попередив голову районної адміністрації Віктора Щепановського, що не дозволю обмежувати права наших спортсменів. Цього року ми дізналися уже про існування реального рішення щодо розподілу землі, — обурюється голова обласного відділення Федерації біатлону України народний депутат Олексій Кайда. — Як дізналися? Люди донесли, що вже кілки у землю вбивають та метри вимірюють. Я написав депутатське звернення до голів усіх райдержадміністрацій, і вони надали мені копії документів розпоряджень, які ухвалювали щодо землі. Усі, крім Щепановського. Я звернувся до правоохоронних органів, однак прокуратура прислала дивну відповідь: моє звернення скерувала до Тернопільської облдержадміністрації. Тоді я написав листа до Генеральної прокуратури із заявою про перешкоджання моїй депутатській діяльності. Та вичерпної відповіді Щепановського з копіями усіх документів так і не одержав. Зрозумів, що мої опоненти користуються підтримкою прокуратури».

Нарешті після звернення у безліч інстанцій, починаючи з облдержадміністрації і завершуючи міністерством спорту, Олексій Кайда одержав відповідь: у жовтні минулого року голова райдержадміністрації Віктор Щепановський законно надав 15 земельних ділянок (по 10 соток кожна) у середині лижо¬ролерної траси. «Це означає, що на свої ділянки люди можуть потрапити лише через лижо¬ролерну трасу, ¬ розводить руками Кайда. — Минулого року на чернігівській державній базі олімпійської підготовки біатлоністку Ірину Варвинець під час тренування збила машина. Дівчина зламала ключицю і більш ніж на півсезону вибула з тренувального процесу. Можу уявити собі, що діятиметься у Підгородньому, коли власники почнуть будувати садові будиночки і через трасу їздитимуть машини! Окрім цього, є ще одне «але»: на базі існує стрільбище. А, згідно з державно¬будівельними нормами та правами, будь¬яке будівництво у радіусі 2 км від цього стрільбища категорично заборонене. Але прокуратура, СБУ та міліція бачити цього не бажають».

Питання про базу в Підгородньому підняли вже на найвищому рівні: президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак звернувся до Віктора Януковича, а Олексій Кайда спрямував депутатський запит прем’єр¬міністру України з вимогою скасувати розпорядження голови облдержадміністрації, повернути біатлонну трасу тернопільським спортсменам. «У відповідь на це обласна адміністрація вирішила… побудувати нову лижо¬ролерну трасу і нове стрільбище, ¬ дивується Олексій Кайда. — Ви можете собі уявити, кому роздали ті земельні ділянки, якщо вони готові йти на нове будівництво, викидаючи мільйони гривень? Навіть якщо зараз цю землю і роздали звичайним людям, то, переконаний, уже за кілька місяців її викуплять у них за безцінь. Я не вірю голові облдержадміністрації Валентину Хоптяну, який ось уже два роки розповідає усім і вся, що, цитую, «ми будемо будувати «льодовікові» палаци і «плаватєльні» басейни». Поки що усе це — голі слова. Те саме буде і з лижо¬ролерною трасою. Спочатку вони говорили про 4¬кілометрову трасу у лісі. Тепер же їхні обіцянки стали куди скромнішими — 2,1 км, тобто навіть меншу, ніж є тепер. Стрільбище також планується невідомо де, до нього ще 2 км добиратися потрібно буде. Ось таке свідоме руйнування біатлонної бази — це подяка місцевих чиновників Олені Підгрушній за «золото» чемпіонату світу. Прем’єр¬міністр урочисто вітає біатлоністок, а його прямі підлеглі у той самий час створюють для біатлону нові перешкоди».

«Після того, як навесні у землю вбили кілки, раптом все затихло, будиночки ще не будуються. Ми продовжуємо працювати, нас поки що ніхто не чіпає, ¬ розповіла срібна призерка чемпіонату світу з біатлону у минулому, а сьогодні тренер Ірина Меркушина, яка готує нових чемпіонів у Підгородньому. — Побудувати інше стрільбище? Звучить привабливо. Однак цього ніхто нам не може гарантувати. А якщо вже будинки побудують і на наших доріжках мами вигулюватимуть дітей, тренуватися неможливо буде взагалі, нашу добру¬стару трасу назад не повернуть. Виїжджати на тренування до Кременця — навіть для найвідданіших спортсменів не є варіантом, адже там зовсім немає біатлонних тренерів, усі вони працюють у Тернополі. Тернопільський біатлон має свою історію і хороші традиції: ще я сама, коли була спортсменкою, виступала за збірну Союзу разом з тернополянкою Ірою Шмігановською, яка виросла на цій базі. Одним з найсильніших у лаві вже української збірної був Тарас Дольний. Вихованка підгородницького біатлону Олена Підгрушна досягла найвищих вершин — стала чемпіонкою світу. Настя Меркушина є багаторазовою призеркою юніорських першостей світу, а Дмитро Підручний увійшов до національної збірної України. Кілька місяців тому 17¬річні Віталій Труш і Тарас Устюк стали чемпіонами України серед дорослих у змішаній естафеті, нічим не поступаючись новоспеченим українцям, яких запросили з Росії виступати за нашу країну.

Якщо базу у Підгородньому закриють, єдиний вихід цих обдарованих спортсменів — постійно виїжджати на збори. Однак фінансування не дозволить їм багато їздити. «Непогана база є в Чернігові, проте вона не зможе прийняти усіх спортсменів, ¬ каже Ірина Меркушина. — У Сумах поблизу Хімпрому ніхто особливо не прагне тренуватися. Та й у Львові власної бази немає. Щоб доїхати машиною на тренування зі Львова до Новояворівська, витрачали близько двох годин. Саме через це вирішили змінити прописку і оселитися в Тернополі, де все компактно, поблизу. У нас же тренуються і студенти¬біатлоністи з Івано¬Франківська. Без бази у Підгородньому біатлон вимре не в маленькому селі — у всій Західній Україні».