Дерадянізація та оновлення: Верховна Рада підтримала за основу проєкт нового Цивільного кодексу

28 квітня 2026 року Верховна Рада 254 голосами ухвалила у першому читанні законопроєкт, який кардинально оновлює структуру та зміст цивільного законодавства. Новий кодекс складатиметься з дев’яти книг, що охоплюють широкий спектр відносин — від особистих прав людини до міжнародного приватного права. Реформа запроваджує низку принципових нововведень, серед яких визнання національних звичаїв та звичаїв нацменшин як джерел права, а також впровадження принципу заборони суперечливої поведінки (естопель).

Значну увагу в проєкті приділено цифровізації та сучасним викликам: документ вперше закріплює право на спадкування цифрових речей та можливість складання заповіту щодо розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом. Крім того, оновлюються підходи до захисту прав (зокрема, за наявності лише загрози їх порушення), розширюються переліки речових прав та змінюється режим спільності майна подружжя. Нова редакція Кодексу також включає превентивні витрати до складу збитків, що дозволить ефективніше захищати інтереси громадян та бізнесу ще до моменту настання негативних наслідків.

Тим часом Головне науково-експертне управління розкритикувало законопроєкт про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо особливостей оновлення (рекодифікації) Цивільного кодексу. Однією з проблем експерти вважають те, що проєкт хочуть винести для схвалення на всеукраїнському референдумі та на всенародне обговорення. Про це йдеться уйого висновку.

Зокрема, у проєкті закону використали дві різні за своєю юридичною природою процедури. Зокрема, й через це нинішній вигляд закону може бути проблемним. Окрім того, такі масштабні норми не можуть бути обговорені на референдумі. Адже понад 2 000 нових статей потребують детального вивчення та експертного висновку.

У проєкті зауважили, що залучення експертів дійсно має відбутися перед прийняттям законопроєкту за основу, а також перед схваленням остаточної редакції статей. Але фактично не визначено, які організації можуть бути експертними, а тому цей припис залишається незрозумілим.

Водночас понад 10 статей пропонують розглянути на всенародному обговоренні, щоб почути голос людей.

ГНЕУ зауважило, що в Україні діє воєнний стан, а тому забороняють будь-які референдуми. Відтак і реалізація пропонованого проєктом механізму вирішення питання про зміни в Цивільному кодексі - неможливе.

Ще однією проблемою є неможливість проведення референдуму щодо цих питань, бо статті 72, 73 і 156 Конституції України визначають, коли необхідне всенародне голосування за законопроєкти. Питання оновлення ЦК туди не входить. А змінити Конституцію наразі неможливо.