Передплата 2025 «Добра кухня»

РНБО має ухвалювати санкції лише на підставі закону: заява

  • 22.02.2025, 12:25
  • 250

В Асоціації правників України наголосили, що використання будь-яких надзвичайних заходів захисту має відбуватися з дотриманням конституційних принципів

Фото ілюстративне із сайту Pexels
Фото ілюстративне із сайту Pexels

12 лютого 2025 року президент України видав Указ № 81/2025, яким було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від того ж дня «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». В результаті цього рішення санкції були накладені на чотирьох громадян України. Це не перший випадок, коли РНБО застосовує санкції щодо фізичних осіб — громадян України, наголосила Асоціація правників України (АПУ).

Зазначається, що АПУ повністю усвідомлює критичну важливість роботи РНБО в умовах збройної агресії росії проти України та підтримує всі законні заходи, спрямовані на оборону та захист національної безпеки. Водночас АПУ наголошує, що використання будь-яких надзвичайних заходів захисту повинно відбуватися з дотриманням конституційних принципів, норм міжнародного права та стандартів Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). У зв’язку з цим АПУ вважає за доцільне висловити правову позицію щодо меж повноважень РНБО під час накладення санкцій на громадян України.

Згідно зі статтею 107 Конституції України, РНБО виконує функції координувального органу при президентові України у питаннях національної безпеки та оборони. РНБО не має судових або правоохоронних повноважень. Розширення повноважень РНБО з метою накладення обмежень на права та свободи громадян України без відповідної судової процедури та реальної можливості оскарження суперечить статтям 6 та 19 Конституції України, а також підриває принципи правової визначеності та верховенства права, наголосили в АПУ.

«Закон України „Про санкції“ (далі - Закон) передбачає, що санкції можуть застосовуватися до громадян України лише в тому разі, якщо вони здійснюють терористичну діяльність. Водночас міжнародна практика свідчить, що навіть у випадках застосування „адресних санкцій“ проти власних громадян у демократичних державах передбачається прозорий порядок ухвалення рішень і реальний судовий контроль, аби уникнути зловживань і порушення основоположних прав. Однак в останні роки в Україні сформувалася практика, за якою санкції поширюють на громадян України й з інших підстав (наприклад, ймовірна колабораційна діяльність, загроза національній безпеці тощо)», — мовиться у публікації АПУ.

Як наголосили правники, занадто закрита доказова база, на якій базуються рішення РНБО, може порушувати принцип рівності сторін та право на справедливий суд. Використання санкцій щодо громадян України без надання їм обґрунтованих звинувачень у публічному просторі викликає сумніви в обґрунтованості та об'єктивності всього санкційного механізму.

«Рішення про застосування санкцій нерідко ухвалюються на підставі даних, які не розкривають громадськості й навіть самим особам, проти яких запровадили обмеження. При цьому оскарження таких рішень ускладнюється обмеженим доступом до повної доказової бази для адвокатів підсанкційної сторони. Зазначені обставини ускладнюють реалізацію права на справедливий розгляд справи, що тягне за собою можливі порушення статей 6 і 13 ЄКПЛ. Негативні рішення Європейського суду з прав людини не лише вплинуть на репутацію України на міжнародній арені, а й можуть спричинити фінансову та політичну відповідальність держави», — зазначили в АПУ.

АПУ закликає до такого:

РНБО має ухвалювати рішення винятково на підставі закону та в межах її повноважень. Сформульована в законодавстві компетенція РНБО допускає існування дискреції в її діяльності, однак така дискреція обмежена, по-перше, конституційною природою та юридичним статусом цього органу (як координаційного органу при президентові); по-друге, європейськими принципами дискреційних повноважень.

Слід уникати використання повноважень РНБО для заміни чи дублювання діяльності інших органів державної влади, зокрема, органів правосуддя та правопорядку. Конституційний статус РНБО не передбачає виконання функцій виконавчої, судової влади чи органів досудового розслідування. Використання цього органу як альтернативного інструменту державного управління підриває принципи поділу влади, правової визначеності та верховенства права, що, своєю чергою, може загрожувати основам демократії.

Жодна політична доцільність НЕ може виправдовувати рішення, які ухвалюють не на підставі закону або через його розширене тлумачення. Посилання на імовірно високий рівень підтримки громадянами тих чи інших рішень не може слугувати підставою для ухвалення юридично сумнівних рішень, навіть якщо вони видаються політично привабливими для суспільства.

АПУ закликає розробити чіткі процедури оскарження санкцій, що передбачатимуть належний судовий контроль, доступ до доказів (у межах, що не шкодять державній безпеці) та дотримання презумпції невинуватості. Такий підхід дасть змогу уникнути ризику порушення статей 6 та 13 ЄКПЛ і сприятиме формуванню довіри суспільства до рішень влади.

АПУ готова надати експертну допомогу органам державної влади в розробленні законодавчих ініціатив, спрямованих на вдосконалення процесуального порядку застосування санкцій, забезпечення прозорого механізму ухвалення рішень та гарантій ефективного судового захисту.

АПУ наголошує, що відмова від принципів верховенства права в умовах надзвичайних ситуацій може мати негативні наслідки: знизити довіру громадян до державних установ, призвести до програшу справ у міжнародних судах і зашкодити міжнародній репутації України.

АПУ закликає юридичну спільноту активно долучитися до обговорення та висловлення правової позиції щодо конституційного статусу та меж повноважень РНБО. Дотримання конституційних принципів і норм є основою ефективного функціонування демократичної держави та збереження її правової системи в умовах агресії російської федерації проти України.