Майбутнє Європи під загрозою: чи зможе Захід вистояти перед викликами путіна і Трампа?

Війна з Україною для путіна тепер вже не є в пріоритеті. Ще три роки тому, путін програвши битву за Київ, був би радий якби вдалося захопити хоча б ті області України, які він необачно включив до російської Конституції. Це була його стратегічна помилка, оскільки конституційні гарантії незмінності російської території, по рукам і ногам пов’язали путіна у війні з Україною, яка набула зовсім іншого характеру, і тепер від її результатів напряму залежить не тільки майбутня доля путіна і його влади, але й доля росії. Чому це була стратегічна помилка? По перше, путін переоцінив свої можливості і поспішив включити до Конституції рф ще і на сьогодні, не захоплені українські території, по друге — наявність конституційних гарантій про непорушність російської території значно ускладнювало можливості знаходження компромісів для завершення війни. І по — третіх, у разі якби путін порушив питання про зміни територіального устрою рф, тобто відмови від передчасно включених українських територій до складу росії, це неодмінно б призвело до краху його влади.

До 20 січня 2025 року у путіна фактично не було шансів на позитивне для себе завершення цієї авантюри з війною проти України, оскільки західний світ повністю підтримував Україну і максимально об'єднався у протистоянні путіну.

Але путін знав, що у нього є спасіння — це Дональд Трамп, який з тріумфом переміг на виборах і знову повернувся у Білий дім.

Це для путіна — головний політичний ресурс. Тепер у нього з’явилася можливість реалізувати свій божевільний план переділу світу.

А що колективний Захід. З тривогою очікував перемоги Трампа і сподівався, що з ним вдасться домовитися про безпекову єдність.

Але Трамп розпочав свою каденцію зі створення колосальних територіальних та інших міжнародних конфліктів — з Канадою і Данією — членами НАТО, з Мексикою; щодо тарифів з Канадою, ЄС та Китаєм. І багато чого іншого. Мабуть, у всьому цьому була якась таємна суть. Адже запропонувати Канаді стати 51 штатом — це є не що інше, як провокація. Але для чого такі та інші пропозиції і дії Дональда Трампа, які шокували світ? На моє переконання, мета цих важко зрозумілих пропозицій Трампа — відволікти увагу від війни в Україні. Тобто це були цілеспрямовані дії в інтересах путіна. Тому, що тільки путін був єдиним вигодоотримувачем з усіх цих несподіваних пропозицій Трампа. Це означає, що Трамп і путін давно узгодили план спільних дій і Трамп почав реалізовувати свою частину. Якщо наші припущення є справедливими і правильними, то виходить, що головний пункт цього плану і фактично весь цей план спрямований на те, щоб США, в особі Трампа, стали союзником путіна і росії, завдяки чому шляхом максимального тиску на Україну примусити жертву агресії підписати капітуляцію.

Знову ж таки, якщо наші припущення правильні, то візит президента Зеленського у США був частиною цього плану. Путін сподівався, що Трамп зможе додушити Зеленського в Овальному кабінеті підписати не угоду про корисні копалини, вона була узгоджена, а добитися від Зеленського згоди на перемир’я без будь-яких попередніх умов. Саме з цією метою на цій зустрічі був присутній віцепрезидент Венс, який відіграв головну провокативну роль у цьому дійстві. Завдання Трампа було надати у певний час можливість заздалегідь визначеному журналісту право задати президентам запитання, а далі все було за відповідним сценарієм. Не можна виключати, що все, що відбувалося в Овальному кабінеті під час перебування у ньому Зеленського, було спрямоване лише на те, щоб виставити Зеленського перед усім світом особою, яка не погоджується на закінчення війни, а путін готовий зупинити війну, правда, на його умовах. Тобто Зеленський фактично повинен був погодитися підписати капітуляцію. А оскільки він активно виступив проти цього тиску і відкинув можливість підписання капітуляції, то американська влада зробить усе, щоб намагатись переконати американців, що подальше фінансування війни, яку Зеленський не хоче зупинити, не вигідно платникам податків. Поки не зрозуміло, чи вдасться це. Іншого розумного пояснення, чому фактично при великому скупченні американських і світових ЗМІ був розіграний цей «спектакль» немає.

Але припинення військової допомоги і відхід США від своїх партнерських обов’язків щодо України та зближення з росією — це лише частина планів путіна.

Його головна мета — зруйнувати європейську єдність, НАТО, ЄС. Створити в Європі нові конфлікти між європейськими країнами і шляхом дестабілізації внутрішньо політичного життя в деяких європейських країнах, привести до влади маріонеток. Після чого Трамп натисне на ключові європейські країни і вимусить їх відмежуватись від України. Таким чином східноєвропейські країни, в тому числі і Україна, знову фактично переходять під контроль росії, а точніше путіна. Решта частина Європи залишиться під контролем США.

Зважаючи на те, що європейські країни висловили непохитну підтримку України, зараз основний натиск може бути зі сторони Трампа на ці країни, щоб відірвати їх від України. А НАТО повинно відійти на кордони 1997 року, як вимагає путін.

Таким чином, якщо ця частина плану путіна буде реалізована, і Європа знову буде розділена, тоді путін і Трамп перейдуть до наступної фази свого плану — поділу світу.

Але для реалізації цього Трампу і путіну потрібний ще один світовий лідер, який разом з ними утворить Троїстий союз, який і стане головною небезпекою для світу.

Хто буде цим третім лідером не важко здогадатися, але чи погодиться він на чергову божевільну ідею путіна, покаже час.

А поки що європейським країнам і структурам ЄС треба негайно діяти, обмежити можливості Орбана і Фіцо з виконання завдань путіна з дестабілізації ЄС. Значно укріпити єдність європейських країн. Створити потужну військову структуру — Сили оборони Європи (СОЄ), відновити військовопромисловий потенціал. Ключовою фігурою СОЄ стане Україна і її потужні ЗСУ. Якщо Європа втратить Україну, як свого союзника і партнера, загроза її безпеці значно збільшиться.

Європа повинна бути вже навченою результатами двох світових воєн. Єдине, що може врятувати Європу від нової європейської війни — єдність європейських країн.

Чи вдасться це країнам Європи?