Щоб вижити, КП «Дрогобичводоканал» не вистачає 78,8 млн грн

Але така політика має низку негативних наслідків для водоканалів. Тарифи незмінні, проте зростають ціни на електроенергію, яка є основним ресурсом для виробничої діяльності водоканалу, на пальне, збільшується розмір державних податків. У кінцевому підсумку це спричиняє розростанню «чорної дірки» в економіці підприємства.

«Два слова» про структуру тарифів

Основним фінансовим документом для водоканалу є структура тарифів. У ній перелічені усі напрямки, куди і в якій сумі підприємство має скеровувати зароблені гроші, щоб забезпечувати свою діяльність. Отож, відповідно до структури тарифів, КП «Дрогобичводоканал» у 2025 р. має заробити 272,8 млн грн з ПДВ — це кошти на забезпечення діяльності підприємства. Водночас, відповідно до затверджених державним регулятором тарифів на 2025 рік, підприємство зможе заробити лише 227 млн грн. І це за умови стовідсоткової оплати за надані послуги.

Різниця становитиме 78,8 млн грн у межах року, або ж 6,5 млн грн щомісяця. Дефіцит коштів щодо основних складників тарифу у 2025 році такий:

— Згідно із ЗУ «Про державний бюджет на 2025 рік», на підтримку місцевих водопостачальних та теплопостачальних підприємств для проходження опалювального сезону органи місцевого самоврядування мають спрямувати 4% від ПДФО. Це основний податок, який наповнює місцевий бюджет. Його сплачують з доходів усі громадяни, які працюють на території громади. За інформацією фінансового управління Дрогобицької міської ради, це становить 23 млн грн. Навіть якщо водоканал отримає частину коштів із цієї суми (бо на іншу частину має право тепломережа), не вдасться перекрити 78,8 млн грн річного дефіциту коштів. Держава не передбачає ніякої компенсації за збитковий тариф.

Найгірша ситуація з електроенергією

Найгірша ситуація із основним складником собівартості тарифу, електроенергією. Постійно постає питання відімкнення підприємства від електроенергії через борги, що означає припинення діяльності водоканалу. Загрозлива тенденція намітилась. Коли у січні 2024 року заборгованість КП «Дрогобичводоканал» перед енергопостачальною компанією становила 11 млн грн, то на початку 2025 року вона вже зросла до 22 млн грн.

Починаючи з кінця 2021 року, державний регулятор тримає тарифи для населення у «гальмівному мішку» та апелює до органів місцевого самоврядування фінансово допомагати водопостачальним підприємствам, які є власністю громади. Звичайно, що для бюджету Дрогобицької ТГ дефіцит у 78,8 млн грн, яких на рік не вистачає для успішної роботи КП «Дрогобичводоканал» — це непосильний тягар.

У підвішеному становищі перебувають усі водоканали, чию діяльність регулює держава. Рано чи пізно «гальмівний мішок» для тарифів розв’яжеться. З нього, як з скриньки Пандори, «висиплються» десятки проблем, які держава уже три роки прикриває обгорткою непідняття тарифів для населення.

Склалася несправедлива ситуація: в Україні державний регулятор затверджує тарифи 54-ом водоканалам. Для цих підприємств у воєнний час накладено мораторій на зростання тарифів для населення. Водночас решті водоканалам, їх є більше ніж 250, тарифи затверджують органи місцевого самоврядування. Економічні потреби на здійснення нормальної безперебійної діяльності цих підприємств враховані. Тарифи для населення їм переглядають, відповідно до обґрунтованих планових витрат. На Львівщині таких водоканалів 27. На абсолютній більшості з них тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення набагато вищі, ніж наш. Станом на сьогодні жителі Дрогобиччини за один кубометр води та стоків платять 43 грн 36 коп. Лише у Львові та Яворові за воду та водовідведення платять менше, ніж у нас. Тарифи інших 26 водоканалів, які функціонують на Львівщині, вищі. Добре, що місцеві депутати адекватно реагують на зміну обставин, які впливають на роботу водоканалів. Але чому цього не робить державний регулятор?

Леся ЯСЮРА, речниця КП «Дрогобичводоканал»