На Личаківському цвинтарі знайшли могильні пам’ятники з серпом та молотом
Робоча група Львівської ОВА з питань декомунізації не знає, що робити з радянськими символами, бо цвинтар — пам’ятка національного значення
На Личаківському цвинтарі є чимало гробівців та могильних пам’ятників із забороненими радянськими символами, які підлягають демонтажу в рамках закону про декомунізацію — серп і молот та п’ятикутна зірка (на фото). Є також пам’ятники із зображенням танків, зброї, написи — російською мовою…
Як розповіла для «ВЗ» секретар робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА Анна Герич, нещодавно робоча група разом з одним військовим, який перебуває у відпустці, вирішили провести моніторинг на Личаківському цвинтарі. Там є чимало заборонених символів, які вартувало б провести до ладу в рамках закону.
Робоча група з питань декомунізації заручилася підтримкою історика, волонтера Ігоря Мончука, який провів екскурсію Личаківським цвинтарем. Пан Ігор чимало років вивчає поховання на різних цвинтарях Львова, знає історії смерті видатних людей. На Янівському цвинтарі відновлює стрілецькі могили, збирає на це гроші.
«На Личаківському цвинтарі поховані „визволителі“, військові так званої великої вітчизняної війни, — каже Анна Герич. — Вони насправді були окупантами. Ігор Мончук показав нам захоронення біля парканів цвинтаря. Там помпезні могили з танками, літаками, орденами… Є напис „старший большевик“. Що з тим хочемо робити? Не знаємо ще! Спершу проведемо консультації з істориками, пам’яткоохоронцями. Бо найбільші кладовища міста є пам’ятками національного значення. Йдеться про дотримання закону про декомунізацію. Можливо, мінімально заберемо заборонену комуністичну символіку — серп та молот, зірка, великі герби ссср… Також варто подумати про коригування російськомовних написів».
Депутат Львівської обласної ради, член робочої групи з питань декомунізації та деколонізації при Львівській ОВА
Захар Миляник наголосив у коментарі для «ВЗ»: «Львівщина першою в Україні завершила декомунізацію, знищено понад триста пам’ятників радянської доби. Другий етап — перейменування вулиць. Тепер наша група вирішила дослідити цвинтарі. Багато надгробків мають написи мовою окупанта, зірки, свастику. Найбільше болить, що люди, які в різні періоди вбивали українців, катували еліту, лежать на найкращих місцях, на найкращих цвинтарях Львова. Хочемо залучити істориків, які б розповіли, хто де похований, хто був залучений до злочинних дій щодо українців».
Захар Миляник відзначив, що після Личаківського кладовища робоча група відвідає Янівський цвинтар, де теж є подібні гробні пам’ятні монументи. Не оминуть інші цвинтарі Львівщини. Потім організують спеціальний форум, де шукатимуть відповідь на питання: як вчинити правильно щодо надгробків, які увічнюють пам‘ять катів нації.
