Без електроенергії, лише за допомогою дров

Дрогобицька солеварня — це державне підприємство, яке перебуває в управлінні ФДМУ. Сіль на заводі отримують шляхом випарювання соляної ропи з мінералізацією 260−295 г/л. Після цього солевари вручну збирають та сушать отриману продукцію. Цікаво, що для видобутку солі в Дрогобичі електроенергію не використовують. Як і багато століть тому, коли на підприємстві уперше почали видобувати сіль, для випарювання використовують дрова. До споживачів ця традиційна для Дрогобича продукція, яким завжди була тут сіль, в основному потрапляє через такі загальноукраїнські торгові мережі, як «Сільпо», «Рукавичка» та «Арсен». Сіль з Дрогобича для власних потреб купляють і хлібопекарські підприємства з Львівської та Вінницької областей, а також «Ензим», розташований у Львові виробник дріжджів.

Чим у час війни пояснити різке збільшення виробництва солі на Дрогобицькій солеварні? Як пояснив у розмові з нами керівник підприємства Олег Петренко, це пов’язано із завершенням будівництва найбільшої на підприємстві панви — «ванни» для варіння солі. Почали будувати у 2015 році, а завершили у 2022 році. Все решта залишилось без змін. Станом на сьогодні на підприємстві працює 41 особа. Найбільше людей залучили на солеварінні. Виробничий процес на даній ділянці - цілодобовий. Маленькі колективи двох інших підрозділів, адміністрації та фасувальної лінії, працюють 5 днів на тиждень за звиклим графіком.

Дрогобицька солеварня, за оцінками багатьох дослідників, найстаріше в Європі діюче підприємство. Уперше, і це зазначено у Вікіпедії, згадка про сіль з Дрогобича датується 1390 роком, коли галицьке архієпископство обдарували десятиною солі з міста Котермака. З опису 1768 року довідуємось, що вулиця Жупна, яка існує досі й з'єднує центральну частину міста з вулицею Солоний ставок, де базується сама солеварня, мала дерев’яний настил. Не дивно, що міська влада Дрогобича добивається, аби був змінений теперішній статус підприємства, яке перебуває на балансі ФДМУ. У місті побоюються, що завод внесуть до переліку об'єктів, які підлягають приватизації, як це вже спробували зробити у 2019 році, коли солеварня перебувала у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики. Тоді до продажу дуже цінної для історичної пам’яті дрогобичан перлини, яким поза всяким сумнівом, і є підприємство, не дійшло. Свою позитивну роль у цьому відіграла Львівська обласна державна адміністрація. Відгукнувшись на прохання Дрогобицької міськради, ЛОДА добилась, аби в Києві прислухались до голосу розуму. Як наслідок, розпочатий вже процес приватизації зупинили. Територію Дрогобицької солеварні описали та подали на реєстрацію, як пам’ятку археології. Це, звісно, добре, але недостатньо для того, щоб раз і назавжди відвести загрозу приватизації підприємства. У Дрогобичі хочуть, аби солеварню передали на баланс місту. Це надійна гарантія того, що вдасться зберегти автентичність унікального об'єкта. Місто готове своїми силами провести реконструкцію підприємства та упорядковувати територію.