«Армія. Мова. Віра» — тепер основа державної політики влади

  • 18.01.2023, 10:23
  • 301

Гасло Петра Порошенка «Армія. Мова. Віра» після повномасштабного російського вторгнення остаточно перемогло в Україні

Про це пише BBC у своїй статті, передає Прямий.

Видання нагадує, що команда «Слуг народу» у 2019 році вважала це гасло популістським і таким, що веде до розколу суспільства. Тепер воно — основа державної політики влади.

«Ну що, прості люди? Все ж таки Армія, Мова і Віра? А вам казали? Казали. А ви що? Хіхікали, какая разніца „томос-термос“? Бачте, є разніца», — пише Віталій Гайдукевич у блозі на Еспресо ТБ. «Ті, хто в соцмережах по методичці з 2019-го намагалися обливати брудом „армовір“, зараз переймаються армією, тішаться мовою», — додає Гайдукевич.

«Армія. Мова. Віра. Це гасло сформувало тріаду цінностей сучасної нам України. Політтехнологи політичних опонентів насміхалися з цього і перекривили його в „Армавір“. Бо начебто неправильна мета, несучасно і розділяє суспільство на патріотів і кому все одно, на україномовних і какая разніца, на віруючих українських і московських, не кажучи вже про атеїстів. Але життя дуже швидко розставило усі акценти. Наступний президент погрався-потішився в альтернативи, але коли запахло смаленим, повернувся знову фактично до того самого: патріотичної позиції, патріотичних цінностей і патріотичного електорату. І це дуже правильно. Бо чогось іншого, якоїсь альтернативної політичної програми крім програми Порошенка 2019 року на сьогодні немає і не може бути. Президенти змінюватимуться, а колись закладені основи політики та церкви лишатимуться і служитимуть наступникам і нащадкам. Можна перехопити політичний порядок денний свого опонента-попередника, але не можна (вже не можна) заперечити та перекреслити його надбання. Нам ще належить переосмислити й переоцінити ці надбання. І нашим нащадкам теж треба буде зробити це по-своєму», написав у Facebook політолог Володимир Горбач.

Директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха підтверджує на підставі соціологічних досліджень, що ставлення до росії, до державних символів, до мови й церкви різко змінилося одразу після вторгнення російської армії. «Те, до чого Україна йшла понад 30 років незалежності, змінилося за кілька днів після 24 лютого», — каже він в інтерв'ю BBC News Україна.

BBC нагадує, що у виборчій кампанії й на початку свого президентського терміну військову тему Володимир Зеленський обходив і згадував її передусім для критики попередника. Слова Зеленського перед виборами про те, що треба «просто припинити стріляти» і «подивитися у вічі володимиру путіну» різко критикували опоненти.

Проєкт «Велике будівництво» — державна програма з розбудови інфраструктури, — розпочатий у 2019−2020 роках, також породив багато запитань про те, чому влада будує дороги, а не зміцнює армію.

Про вступ України до НАТО Зеленський тоді говорив як про далеку ціль. У 2020 році оборонний бюджет країни став найбільшим за усі попередні роки, але державне оборонне замовлення понад рік частково не виконувалось, а армія страждала від конфлікту між міністром оборони Андрієм Тараном та начальником генштабу Русланом Хомчаком.

У той час, як політтехнолог Ігор Гринів називав слоган «Армія. Мова. Віра» національною ідеєю, «фундаментом нації», новообраний президент Зеленський вважав, що питання мови і церкви здатні лише розколоти суспільство. «Неважливо, як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована. Немає різниці, біля якого пам’ятника ти чекаєш дівчину, в яку ти закоханий». «Всі, хто порушує питання національності, питання мови, питання церкви, — це люди, які хочуть тимчасово хайпанути з великими наслідками, на жаль, для багатьох людей. Спрямовані наслідки на розкол суспільства. Я вважаю, що питання мови не на часі. Вважаю, що українська мова повністю захищена». Так лунали заяви Володимира Зеленського у 2020 і у 2021 роках.

У перший рік свого президентства він не виключав внесення змін до закону про мову, який отримав у спадок від Порошенка. А це вже слова Зеленського у листопаді 2022 року, з нагоди Дня української писемності та мови: «Українська — це мова свободи й волі, могутня зброя українського народу в боротьбі за нашу незалежність і перемогу. Упевнений, що збереження нашої ідентичності, відродження історичної пам’яті, утвердження української мови є питанням національної безпеки держави».

З початком великої війни змінилося ставлення влади й до ПЦУ — констатує BBC. Володимиру Зеленському ще довго нагадували про його недоречний жарт навколо Томоса. Цей жарт пролунав у «Кварталі 95», у ньому тоді ще актор Зеленський в образі президента Порошенка записував «новорічне звернення» і плутав слово томос зі словом «термос», бо змерз і дуже хотів гарячого чаю.

Після перемоги Зеленського впродовж кількох років нова влада толерувала УПЦ московського патріархату під проводом митрополита Онуфрія. Найвищі чиновники лишалися парафіянами цієї церкви, не вбачаючи у цьому загрози національній безпеці. Саме таку позицію озвучував голова СБУ та друг президента Іван Баканов.

Все змінилося з початком війни. Після того, як стало відомо про випадки сприяння російській окупації з боку священників УПЦ (мп), Володимир Зеленський доручив спочатку розібратися в ситуації. Потім змінив керівника СБУ Івана Баканова через чисельні факти зради високопосадовців у лавах відомства.

З приходом на посаду нового голови спецслужби Василя Малюка «розбиратися» з церквою, представників якої підозрюють у співпраці з рф, почали дуже активно. У січні 2023 року ПЦУ вперше провела службу у Києво-Печерській лаврі, у якій десятиліттями правили священники УПЦ (мп) — нагадує BBC. Томос, який був предметом жартів Зеленського, тепер в команді президента називають подією, яку чекали мільйони людей і «декілька поколінь наших політиків».

«І команда Зеленського, і його виборці перебували в ілюзії нормального стану речей. Вони самі ще не були „битими“, а отже, нечутливими чи недостатньо чутливими до російської загрози», — наголошує політичний оглядач Володимир Горбач в коментарі BBC News Україна.

«Зміни у свідомості українців відбувалися десятиліттями й дуже поступово», — зазначає директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха в інтерв'ю BBC News Україна і нагадує, що навіть після 2014 року лишалося багато прихильників інтеграції України у пострадянський простір. «Нагадаю, що хоча після 2014 року 55−60% висловлювалися за європейський геополітичний вибір, все ж таки 20−25% були за інтеграцію у межах пострадянського простору. І попри війну на Сході та анексію Криму, було багато людей, які вважали росію дружньою країною», — каже професор Головаха.

Зараз, кажуть соціологи, українське суспільство консолідоване, як ніколи. Ціна цієї консолідації - війна росії проти України, яка об'єднала людей і майже стерла регіональні відмінності у ставленні до державних символів.

Схожі новини