Мобілізовані із Саратовської області живуть у потягах — росЗМІ

Як пишуть росЗМІ, усупереч обіцянкам саратовського губернатора щонайменше частина з них замість «занять із тактики» в Криму їде в бік фронту".

«Води немає, задихалися тут три доби, вперше сьогодні випустили. У потягу ми з понеділка, останні два дні ми нікуди не їдемо, просто стоїмо тут під замком на якійсь станції», — розповів Олексій, один із солдатів.

Олексій — мешканець Саратова. Він, як і ще кілька сотень його земляків, був мобілізований наприкінці вересня. Їх розселили в піонертабори, де вони пробули півтора тижні на так званому «бойовому злагодженні.

«Першого тижня вони взагалі нікуди звідти не виїжджали, — розповідає Юлія, дружина одного з мобілізованих, які жили в таборі „Берізка“ разом з Олексієм. — У другий було кілька виїздів, але стріляли вони тільки один раз. І один раз покидали гранати перед візитом до них Романа Бусургіна, нашого губернатора. А перед відправленням вони, наприклад, просто стояли на плацу з 9 ранку до 6 вечора».

За інформацією інших співрозмовників ЗМІ, навчання було номінальне. Для декого ці стрільби були першими — і єдиними — у житті.

«Там багато хлопців, які до цього в армії зовсім жодного разу не стріляли і не мають військово-облікової спеціальності „мотострілок“, а їх якраз усіх у ці мотострілки і зарахували. Тут, у Саратові, теж стріляли один-два рази. Вони абсолютно не підготовлені, ніякого злагодження у них, вважай, не було», -- розповідає Людмила, чий друг також пройшов мобілізаційне навчання по-саратовськи.

Після цього мобілізованих завантажили в потяги і 10 жовтня відправили в Херсонську область.

Саратовцям не видали ні касок, ні бронежилетів, ні зброї.

«Видали одяг, взуття, протигаз, саперні лопатки. Ось, загалом, і все, — каже Олексій. — Ще щось ми самі купували, за свої гроші: спальники там, пінки, зимові берци. У нас немає ні засобів захисту, ні зброї. У нас, он, командири ходять по потязі, збирають із нас гроші на дизель-генератори і лопати. Хто скільки може скинутися, стільки й даємо, нам же без них потім гірше буде», — розповіли росіяни.

Відправлення нетренованих і беззбройних бійців на фронт спровокувало невдоволення їхніх родичів. Через скандал, що піднявся в соцмережах, у ситуацію довелося втрутитися губернатору Саратовської області Бусургіну. Він запевнив, що мобілізовані саратовці спрямовані «на подальше бойове злагодження».

«Хлопці зараз перебувають на території Республіки Крим. З ними проводитимуть заняття з тактики ведення бою в різних умовах, — написав Бусургін у соцмережах у четвер. — Зброю і бронезахист Міністерство оборони їм зараз доставляє», — сказав він.

Не доїхавши до Херсона, поїзди дійсно зупинилися в Криму — у Красноперекопську. Один потяг, як і раніше, стоїть там, проте інший, за словами мобілізованих, які перебувають у ньому, у п’ятницю вранці знову рушив і поїхав в Україну, у бік лінії фронту.

У п’ятницю ж туди пройшов і третій ешелон із саратовцями, що вирушив із Саратова на два дні пізніше від інших, 12 жовтня, — єдиний, у якому в солдатів є зброя і засоби захисту.

«Зброя, кажуть, окремо від них їде. А ось щодо броніків нам одразу сказали: „Не чекайте“. І я не думаю, що вони так швидко знайшлися. Добре хоч каска в нього своя є, родич-військовий йому віддав, — розповідає Вікторія, чий чоловік перебуває в одному з неекіпірованих поїздів. — Їм сказали, що везуть уже „на місце постійної дислокації“. Я сумніваюся, що там, в Україні, де бойові дії, у них буде якийсь тренувальний табір. А вони ж узагалі нічого не знають! Мені незрозуміло, як вони там такі виживати будуть», — сказав один із родичів солдатів.