«Увінчує пам’ятник соловейко — символ співу. Яким і була Марія Байко»

Народна артистка України Марія Байко відійшла у засвіти у листопаді 2020 року, не доживши до 90-річного ювілею лише три місяці… Творчість Марії Байко — ціла епоха. Її голосом захоплювалося не одне покоління шанувальників української пісні. По собі артистка залишила добру і світлу пам’ять, бо її чарівний голос у складі тріо сестер Байко звучав не лише у столичних і зарубіжних концертних залах, а й зі сцен районних і сільських будинків культури.

А ще Марія Байко ви­ховала цілу плеяду зірок світової слави, серед яких був і Василь Сліпак — соліст Паризь­кої національної опери, який віддав життя у війні за Україну.

Кілька днів тому на Ли­чаківському кладовищі, де спочиває Марія Байко, було встановлено пам’ятник. Хто автор роботи і як довго працювали над ви­готовленням пам’ятника, журналістці «ВЗ» розпо­вів син народної артистки — відомий скульптор Во­лодимир Одрехівський.

— Автор роботи — я. Зробив проєкт, довший час робив скульптурну частину, а реалізувати у граніті і бронзі мені допо­магали спеціалісти. Мої друзі-архітектори добри­ми порадами сприяли за­вершенню пам’ятника.

— Хто фінансував? Адже Марія Байко — знаменитість…

— Не звертався до жод­ної чиновницької інстан­ції. Якось не пасує мені про це говорити. Особис­то я фінансував, бо це — мій синівський обов’язок. Мені хотілося зробити щось для мами.

— Пам'ятник увінчує птах. Це символізує го­лос соловейка, яким була Марія Байко?

— Коли працював над пам’ятником, намагав­ся абстрагуватися від ро­динних почуттів. Хотів по­дивитися на Марію Байко як на відому особистість, яка прожила яскраве жит­тя і залишилася особливою виконавицею народних пі­сень, творів українських композиторів. Про її твор­чу кар'єру написали низ­ку матеріалів музикознав­ці, критики, літератори. Попри те, що виступала у складі тріо сестер Байко, мама робила і особисту му­зичну кар'єру. Виконувала широкий репертуар — від класики до сучасної укра­їнської пісні, а також зару­біжної музики різних часів.

Мама народилася і ви­росла на Лемківщині, що вирізняється винятко­во багатою культурою, то власне ця культура, спі­ви в родині не лише гли­боко заклалися в її серці, Марія Байко присвяти­ла своє життя піднесен­ню української народної пісні, народного мело­су на п'єдестал високої класики. У цьому й поля­гала філософія самого пам’ятника. Овальні фор­ми мають асоціюватися зі сценою, а колона, на якій є особливий букет у ви­гляді хреста, сплетений з квітів, різноманітної рос­линності - як символ лем­ківського фольклору. А зверху — соловейко. Сим­вол співу. Яким і була Ма­рія Байко.