Горобина для нормалізації артеріального тиску

Існує багато видів горобини, але найпо­ширенішими і лікарськими вважають зви­чайну червону горобину (sorbus aucuparia), а також чорноплідну горобину (аронія — aronia melanocarpa).

Плоди горобини червоної на 80% склада­ються з води. Іншу частину становлять білки, вуглеводи, харчові волокна, вільні органічні кислоти.

Ягоди містять сахарозу, глюкозу, фрук­тозу, сорбіт, органічні кислоти (яблучну, ли­монну, винну, сорбінову), вітаміни С (його в горобині не менше, ніж у лимоні, і набагато більше, ніж у малині, суниці та яблуках), Р, B1, Е, каротиноїди, катехіни, фенолкарбоно­ві кислоти, дубильні речовини, флавоноїди, фосфоліпіди. У листі горобини виявлено фе­нолкарбонові кислоти, флавоноїди і антоціа­ни.

Горобина червона, корисні властивості якої дозволяють вживати її при атеросклеро­зі, гастриті зі зниженою кислотністю та інших недугах, з давніх часів займає почесне місце в народній медицині.

Сухі плоди горобини і сік свіжих ягід знижують проникність і ламкість капіля­рів, стимулюють кровообіг і сприяють зниженню рівня холестерину в крові, тому вони є хорошим засобом лікування і про­філактики гіпертонії та атеросклерозу.

Сироп, зварений зі свіжих ягід горо­бини і цукру, застосовують за авітамінозу, ревматичних болів і каменів у нирках.

Ягоди горобини використовують також за гіповітамінозів і як кровоспинний засіб.

Сухі, перетерті на борошно, плоди горо­бини лікують диспепсію у дітей.

Горобина допомагає від недокрів’я, ви­снаження, підвищує захисні властивості організму.

Це сечогінний, кровоспинний, протиди­зентерійний засіб.

Сік горобини збуджує апетит, його вжи­вають при захворюваннях нирок, урогені­тального тракту та ендокринної системи.

Від фарингіту і ларингіту для полоскання горла застосовують сік горобини.

Високий вміст у плодах горобини калію і магнію — гарантія гарного самопочуття для сердечників та гіпертоніків, оскільки ці два елементи сприяють нормалізації тонусу су­дин і серцевого м’яза. Чай з горобини — чу­довий діуретик, що знімає набряки.

Для запобігання утворенню жовчних каме­нів потрібно з’їдати по кілька ягід чи випивати відвар з горобини: вони мають виражену жов­чогінну дію, благотворно впливають на тонус жовчних протоків і міхура.

Кору горобини можна використовувати для приготування відвару, яким лікують за­пальні захворювання шкіри, слизової обо­лонки рота.

Свіже розтерте листя горобини прикла­дають до уражених ділянок шкіри при гриб­кових захворюваннях.

Плоди, квітки, листя горобини служать як потогінний, сечогінний і кровоспинний засіб.

Горобину не варто вживати людям, у яких порушена функція згортання крові (схильність до тромбоутворення).

Також плоди горобини протипоказані в тих випадках, коли вже діагностовано камені в жовчному міхурі: горобина може спровоку­вати їх рух.

Плоди аронії містять аскорбінову кисло­ту, рибофлавін, тіамін, фолієву та нікотино­ву кислоту, вітаміни А, Е, В1, В2, В6 і К. Всі вони добре зберігаються в ягодах до весни.

Крім цього, в аронії містяться флавоно­їди і фенолкислоти, пектини, клітковина, цукри, мікроелементи (йод, молібден, мар­ганець, мідь, бор, кобальт, калій тощо).

Найкориснішими властивостями чорно­плідної горобини вважається нормалізація артеріального тиску. Аронія має судинороз­ширювальну дію, що корисно не тільки за під­вищеного артеріального тиску, а й у лікуванні атеросклерозу.

Вона також знижує рівень холестерину в крові.

Високий вміст вітаміну Р і його поєднан­ня з аскорбіновою кислотою допомагають зменшити ламкість капілярів.

Плоди чорної горобини рекомендують для нормалізації згортання крові, за ревма­тизму, кровотеч, цукрового діабету, алер­гічних захворюваннях.

У плодах аронії виявлено глікозид аміг­далин, який добре поєднується з вітаміном Е, що прискорює лікування захворювань нервової і серцево-судинної системи, а та­кож органів травлення.

Плоди аронії стимулюють жовчовиді­лення і активність шлункових ферментів, тому вона корисна хворим на гастрит з не­достатньою секреторною функцією, сприя­ють нормалізації роботи кишківника, усува­ють спазми.

Йод, що міститься в аронії, корисний у випадках захворюванні щитовидної залози і променевої хвороби.

Пектинові речовини, які є в горобині, виводять з організму людини важкі мета­ли і токсини, а також утримують і сприя­ють виведенню патогенних мікроорганіз­мів.

Чорноплідну горобину не можна вжи­вати за виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, а також гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку, частих за­крепах, тромбофлебітах, гіпотонії.