Ефективне розмноження ягідників

Він радить відрізати зі са­джанця корінці товщиною 2 мм і більше та ділити на шматочки завдовжки 5−7 см. Такі живці кладуть у стаканчи­ки, контейнери чи інший посуд на глибину 2−3 см. Найкраще — вертикально, але в жодному разі не «догори ногами». Якщо це складно — кладіть горизон­тально. Коли корінь освоїть об'єм субстрату, його можна пересадити у відкритий ґрунт.

Господар також розповів, як із коріння одержати набагато більше саджанців, ніж за садін­ня на ділянку.

Схема наступна. Наприкінці березня або перших днів квіт­ня витягнути коріння з погреба, промити, продезінфікувати, ро­зітнути на шматки і закласти на пророщування.

Відтак їх кладуть у проде­зінфіковану тару, заповнену торфом. Не обов’язково одним шаром, можна й насипом. Голо­вне — рівномірно розподілити. Потім репродуктивний матеріал присипають 2−3 см субстрату. Поливши, ємкість ставлять у те­пле місце.

А далі є два варіанти. Пер­ший. Коли з’являться 2−3 лист­ки, паростки висмикують, від­риваючи від кореня. Для цього двома пальцями притискайте субстрат з обох боків від рос­линки, а іншою рукою обережно тягніть.

Отримані живці необхідно висадити в касети або горщики з аналогічним субстратом. По­передньо нижню частину обро­біть коренеутворювачем.

Під час висаджування кро­пивки не варто використовува­ти жодних добрив, бо вони за­тримують формування корінців! Надалі помірно поливайте і про­тягом дня 5−6 разів обприскуй­те (щоб листя не пересихало). Оптимальна температура — не вище ніж +25°С.

Приблизно через 14 днів по­чинають утворюватися корінці. А кропивка наростатиме упро­довж двох місяців. Невелику кількість екземплярів доцільно поставити в повній тіні і накрити ПЕТ-пляшкою з кількома неве­ликими отворами. За масового розмноження використовують туманоутворювальні установки.

Другий метод значно про­стіший і надійніший, однак вихід рослин трохи менший.

Спочатку все робіть так, як в попередньому описі. Але кро­пивку не висмикують, а чека­ють, доки наросте густий «ліс». Тоді корінь виймаємо з субстра­том і ріжемо на живці. Висадив­ши паростки, корінь знову слід присипати. Завдяки шматоч­ку кореня, згаданий матеріал приживається значно швидше. За такої посадки можна дода­вати добрива, а коли мине 3−5 днів, обробляти препаратами, що стимулюють ріст. Зазначе­ну операцію повторюють кілька разів.

Якщо матеріалу дуже багато, пан Олег не використовує ящи­ків, а в парнику викопує ямку завглибшки 15−20 см. На дно кидає субстрату, розкладає ко­ріння і присипає.

Маточний корінь він викопує в листопаді, щоб рослина всти­гла сформувати якомога більше бруньок. До речі, в хатніх умо­вах невелику кількість репро­дуктивного матеріалу вдасться закласти ще в листопаді. Тоді до весни будуть якісні саджанці.

Олег Савейко розповів про ще одну хитрість. Він завжди старається придбати гарний саджанець якогось нового сор­ту малини чи ожини з міцним коренем. Перед посадкою його можна нарізати й описаними вище методами отримати ще 10−20 чи й 50 додаткових са­джанців.

Алла КОВАЛЬСЬКА