«Ви потрапили на першу шпальту «щасливої» газети!»

Львів уже давно перетворився на ринок праці для креативної і підприємливої молоді, яка заробляє на туристах. Один зі способів заробітку — запропонувати, а потім ненав’язливо (а, часом, і нав’язливо) вручити туристу якусь дрібничку начебто як презент. А потім попросити за презент «добровільну пожертву».

Минулими вихідними зустрі­чала у Львові колежанку з Києва. Після кавування вирішили прогу­лятися площею Ринок. Біля фон­тана Діани чуємо: «Стоп! Знято! Дівчата, ви потрапили на першу шпальту «щасливої газети!».

Молодий хлопець, який нас сфотографував, ввічливо запро­понував нам підійти до мініре­дакції, облаштованої неподалік столиків майданчика, що по­руч з богинею Діаною. Пообіцяв за символічну плату подарувати примірник «газети» (це сторін­ка формату А4 із сірого паперу — у вінтажному стилі). Запитую, скільки треба заплатити. «Ми не кажемо ціну. Дають, скільки не шкода», — відповів фотораф Пав­ло, який є ідейним натхненником цього специфічного друкованого видання. Біля знаменитої Діани є принтер, який в режимі нон-стоп друкує газетку. Фотограф опе­ративно скидає світлину на но­утбук і за лічені секунди ви три­маєте в руках першу шпальту зі своїм фото на ній. Помічниця го­ловного редактора вручає сто­рінки газети туристам, які потра­пили на фото.

Газета називається Lviv Post. У правому лівому кутку — напис Welcome to Lviv (Ласкаво про­симо до Львова). Внизу шпаль­ти — офіційна емблема Львова із зображенням чотирьох веж міс­та. Під головною світлиною із зображенням випадкового пе­рехожого площі Ринок опублі­кована стаття про унікальність львівської архітектури. «Архі­тектура Львова — справжня му­зика, яку не чуєш, але бачиш, — йдеться у головній статті першої шпальти. — Навіть просто лазити вулицями чи у дощ, чи у погоду — завжди якась незбагненна насо­лода».

На першій шпальті одним аб­зацом згадано про унікальність Львівської ратуші, а також те, чому Львів завжди цікавий. Тут рекламують львівську каву, сир­ники та давню культуру львів’ян — постійно кавувати, зустрічати­ся з друзями, колегами за філі­жанкою кави.

Вінтажна газета — оригіналь­на атракція для туриста, який може отримати на згадку уні­кальний презент. Магнітами та горнятками, кажуть у редакції вінтажної газети, уже нікого не здивуєш. А ось газетою не лише здивуєш, а й закарбуєш у пам’яті приємні емоції від перебування у місті Лева.

Павло — уродженець Хиро­ва Самбірського району, студент першого курсу Української ака­демії друкарства. Газетний «біз­нес» — хороший підробіток для студента.

Павло вважає, що, попри за­силля Інтернету, газети не по­винні піти у минуле. «Турис­ти радо беруть на згадку мою газету і хвалять ідею, — каже Павло. — Цьогоріч потік гостей відчутно менший, ніж торік. Ко­ронавірус вдарив по наших за­робітках. Минулого літа ми до­бре заробляли на газеті. Деякі іноземці давали нам і сто гри­вень за неї».