На Львівщині з’явилася перша в Україні жаб’яча ферма

Тут бузьки ходять «натов­пами» і будують гнізда, а місцеві мешканці традиційно тримають корів, свиней, ви­рощують городину. А від­недавна мальовниче село Яблунівка, що за 7 км від Буська, стало знаменитим завдяки… жаб’ячій фермі — єдиній в Україні. Цього року тут планують зібрати «пер­ший врожай» їстівних жаб.

Чому жаби? Як живеть­ся цим земноводним, які вони? Про це дізнавалася кореспондент «Високого Зам­ку», вирушивши у тур вихідного дня до Яблунівки. Гідом на фер­мі був Орест Давидко.

Ще п’ять років тому партнери Орест Давидко, Андрій Дзюбан і Артем Хмиз відкрили у Львові не­величкий ресторан французької кухні Tante Sophie (з французь­кої — «Тітонька Софія». — Авт.). У цьому закладі, за задумом ком­паньйонів, мали намір готува­ти страви за класичними рецеп­тами французького Провансу. А невід’ємна частина цієї кухні — страви з равликів та жаб’ячих ні­жок. Спочатку в меню з’явилися равлики, яких завозили з-за кор­дону, згодом почали вирощувати самі — навіть частину відправля­ти на експорт. Потім почали за­возити жаб’ячі ніжки та готувати з них страви. А шеф-кухаря від­правили на навчання до Парижа.

Для вирощування равликів заснували ферму Tante Snails у селі Яблунівка, поруч із терито­рією колишньої колгоспної фер­ми. Свого часу партнери ви­купили її. Орест Давидко взяв поруч землю під особисте се­лянське господарство.

Згодом вирішили, а чому б жабок самим не вирощувати? Поштовхом для реалізації заду­му стала перемога у конкурсі на підтримку села «Село. Кроки до розвитку», який організував Аг­роіндустріальний холдинг «Ми­ронівський хлібокомбінат». Пе­реможцям обіцяли гранти на втілення нестандартних ідей. «Перемога у цьому конкурсі й по­слугувала для нас чарівним пен­делем, щоб реалізувати проєкт із жабками», — розповідає один із партнерів Орест Давидко.

За отриманий грант (50 тис. грн) закупили у Франції жабок і почали їх розводити. Для спожи­вання вирощують спеціальний вид жаб — так звану їстівну, або зелену водну жабу (роду Зелена жаба Pelophylax esculentus, що є природним гібридом видів став­кової і озерної жаб, який сформу­вався близько 5000 років тому).

Наприкінці минулого року привезли із Франції перше ма­точне поголів’я і випустили його у водойму, яку викопали на рав­ликовій фермі. «Було цікаво, як жаби перезимують у наших умо­вах, — зізнається Орест. — Пе­реживали, чи приживуться, але днями вони вже дали перше по­томство».

Як виявилось, жаби — ство­ріння невибагливі, не потребу­ють особливого догляду. Живуть у невеличкому ставку і харчу­ються комахами, яких самі собі зловлять. По кутках водойми встановили ліхтарики, які ввече­рі приваблюють комах. Тож жаб­ки тут не голодні.

«У природі така жабка вирос­тає за два роки», — показує ста­вок із жабками Орест. Поруч вже є новий ставочок, куди ма­ють намір переселити старших жаб. Маленьких пуголовків, яких від 60−70 жаб народилося до ти­сячі, залишать у тій водоймі, де вони народилися.

Поспостерігати за жабками приходять відвідувачі равлико­вої ферми. На фермі активно розвивають екскурсійну діяль­ність. Навідуються на ферму і гурмани. Близько 60 відсотків відвідувачів надають перевагу равликовому меню, 40 відсотків смакують жабками.

Досі більшість равликів йшла на експорт — у країни Європи (Іспанію, Італію, Францію, Поль­щу), бо в Україні ще не сформу­валася відповідна культура спо­живання. Карантин негативно вплинув на бізнес. Але пробле­ми почалися ще торік, коли не змогли вивезти всього равли­ка у зв’язку з тим, що у нашій країні змінилося законодавство щодо експорту. А потім ввели карантинні обмеження. Дове­лося закопати 60 тонн равли­ка, що у грошовому еквіваленті — 60−70 тисяч євро, або близько двох млн гривень. Невідомо, що буде з експортом і цьогоріч…

На фермі поставили собі за­вдання привчати людей до цих делікатесів. У Яблунівці пода­ють равликів, фаршированих різними соусами. Я замови­ла собі смажені жаб’ячі лапки. Подали делікатес із лимоном та багетом, спеченим на фер­мі. Куштувала їх із білим вином «Шардоне», виготовленим на Закарпатті. На смак м’ясо на­гадує куряче. Таке ж ніжне, але має щось своє, незвичне. За таку порцію у ресторані прав­лять 220 грн, ще 50 грн коштує келих вина.

Фермер-ресторатор каже, що у своєму ресторані у Льво­ві помітили тенденцію — люди все менше замовляють стра­ви зі звичного червоного м’яса. «Якщо говорити про равликів і жаб, то, крім поживних і корис­них речовин, нічого іншого вони не містять», — каже Орест.

У хорошому настрої покидала равликову ферму Tante Snails, вхід до якої прикрашає вивіска «Тут живуть равлики». Незаба­ром на ній з’явиться інформація і про жабок.